UA / RU
Підтримати ZN.ua

Їхній друг Гітлер поки вичікує

У Німеччині дуже неоднозначно сприйняли прем’єру кінофільму режисера Дені Леві «Мій фюрер: найправдивіша правда про Адольфа Гітлера»...

Автор: Дар’я Краснова

У Німеччині дуже неоднозначно сприйняли прем’єру кінофільму режисера Дені Леві «Мій фюрер: найправдивіша правда про Адольфа Гітлера». У планах українських прокатників цей фільм поки не значиться.

Сюжет цієї стрічки охоплює 1944 рік, коли у Великій Вітчизняній війні вже настає великий перелом і Адольф Гітлер (актор Хельге Шнайдер), передчуваючи можливу поразку, метається, скаженіє, поводиться як психічно хвора людина. За порадою Геббельса він наймає собі у вихователі єврея з концентраційного табору, котрий дав би йому уроки красномовства... На думку фюрера, лише риторика і може надихнути деморалізованих німців. У фільмі є епізоди, коли Гітлер грає у ванній корабликами, вовтузиться з вівчаркою, зловживає наркотиками... Цю стрічку вже встигла засудити центральна рада євреїв Німеччини і деякі провідні кінокритики — занадто вже неоднозначна тема гітлерівських злодіянь, щоб подавати її в настільки фривольному ключі. Однак кінематограф Німеччини знайшов по-своєму золоту тематичну нішу — «своєрідне» переосмислення недавньої історії.

Чи з’явиться найближчим часом «Мій фюрер...» в українському прокаті? І що з цього приводу думають деякі дистриб’ютори?

— Наша компанія займається незалежним моніторингом кінотеатрів, і ми маємо інформацію, надану дистриб’юторами щодо їхніх планів на найближчі півроку, — повідомила «ДТ» Оксана Кондрашева, директор компанії Cinema Analytics. — Отож у планах на найближчі півроку прокат фільму «Мій фюрер…» не значиться. Дистриб’ютори разом із кінотеатрами завчасно готують розклад, у який дуже важко поміститися, виступивши з несподіваною ініціативою. Зазвичай прокату кінострічок передує рекламна кампанія: згадайте нещодавню «ударну» кампанію фільму «Пірати Карибського моря»; півроку згущалася атмосфера перед стрічкою «Код да Вінчі». Про фільм «Мій фюрер...» нічого невідомо. Водночас деякі дистриб’ютори роблять ставку на фестивальні, авторські фільми, але такі випадки рідкісні. Наприклад, досить цікава російська стрічка «Зображуючи жертву» потрапила в прокат суто випадково, незаплановано.

Навіть якщо припустити таку випадковість, то фільм про фюрера навряд чи з’явиться до липня.