UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЯК УБЕРЕГТИ НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК ВІД ДИЛЕТАНТІВ З ГРОШИМА?

Три роки поспіль ужгородський історик-археолог Олександр Дзембас проводить влітку еколого-архео...

Автор: Олексій Філіппов

Три роки поспіль ужгородський історик-археолог Олександр Дзембас проводить влітку еколого-археологічні експедиції, мета яких — збереження і вивчення Невицького замку, історичної пам’ятки не тільки нашого Закарпаття, а й усієї України. Допомагають йому юні волонтери, що навіть утворили волонтерський рух «Замки Закарпаття». Під час літніх канікул старшокласники багатьох ужгородських шкіл із задоволенням проводять свій вільний час на горі поблизу села Кам’яниця.

— Олександре Васильовичу, якими досягненнями збагатилася вітчизняна наука під час археологічних розкопок на території Невицького замку?

Невицький замок — унікальна пам’ятка. Історично склалося так, що після останнього його штурму в 1644 році він стояв пусткою. Консерваційні роботи, які проводив інститут «Укрзахідпроектреставрація», запобігли руйнуванню пам’ятки, і в архітектурному плані вона відносно непогано збереглась. Тому ми маємо унікальну нагоду дослідити об’єкт і підготувати наукові матеріали для проведення комплексних реставраційних робіт у хронологічному зрізі, навіть з відтворенням приміщень та замкових інтер’єрів за їхнім функціональним призначенням.

На початку 90-х років минулого століття під час археологічних розкопок в центральному замковому дворику було встановлено, що замок збудований десь наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століть. Його тричі перебудовували, а в XV столітті у скельній породі видовбали зовнішній захисний рів, який завершив замковий архітектурний ансамбль. Археологічні дослідження останніх років трохи змінили уявлення науковців про початок та еволюцію фортифікаційних споруд на теренах сучасного Закарпаття. Результати цьогорічних польових робіт, знайдені фрагменти ліпного посуду спонукають істориків доповнити свої знання про ранньозалізний вік. У великому висотному городищі з могутньою системою укріплень жили не тільки представники культури Гава, а й носії лужицької та висоцької культур. Тож як фортифікаційна споруда пам’ятка «Невицький замок» розпочала своє існування ще в епоху бронзи в рамках станівської культури. Вдале розміщення замкової гори, з вершини якої можна було повністю контролювати шлях вздовж долини річки Уж до самого перевалу в Карпатських горах, привернуло увагу наших далеких пращурів.

— Нещодавно один із істориків вивів новий варіант класифікації замків, згідно з яким, існували замки-паразити і замки-охоронці. До якого типу можна зарахувати Невицький замок?

Не знаю, в кого виникла така безглузда думка, але назвати замок паразитом може тільки необізнана з історією людина. Всі замки, чи до нашої ери, чи в епоху середньовіччя, завжди виконували захисні функції. Для цього вони й будувалися. Таких пам’яток, як Невицький замок, у Центральній Європі — одиниці. Підхід до його відновлення повинен бути поетапним і розпочинатися з комплексного археологічного дослідження, що ми й робимо. Будь-який інший варіант реставрації Невицького замку — злочин як стосовно самої пам’ятки, так і стосовно історичної науки та наших нащадків.

— Що, вже є охочі «прихватизувати» Невицький замок?

— Ще 1991 року, проводячи дослідження городища на Невицькій замковій горі, я став свідком перших спроб приватизувати пам’ятку. Не зникла загроза «прихватизувати» цей замок і нині.

У місцевих бюджетах коштів на такі пам’ятки не передбачено. Ось тут і виникає небезпека створення інвестиційних проектів. Вкладати гроші в багатовартісне наукове дослідження, щоб наблизити пам’ятку до історичних реалій, бізнесмени не будуть. Інвестиції під конкретний проект вимагають швидкого і запланованого прибутку. При такому підході пам’ятку як історико-архітектурну споруду очікує знищення. А Невицький замок — ще й археологічна пам’ятка! Навіть створення музею тут справу не вирішить. Бо у світі музеї дотуються державою. Про які прибутки музею тоді можна говорити? У таких випадках прибутки отримує вся розвинена інфраструктура навколо історичної пам’ятки, регіон і держава у цілому. Закарпатський краєзнавчий музей, наприклад, виживає лише завдяки ентузіазмові його працівників. Жодних цільових дотацій від держави музей не отримував уже багато років. При такому ставленні держчиновників Невицький замок узагалі може розвалитися і впасти на голови ужгородцям, які живуть під Замковою горою.

— Де тоді брати кошти на реставрацію замків? Який шлях ви пропонуєте?

— Волонтерський рух, започаткований кілька років тому Закарпатським центром туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту, довів, що перший етап санітарно-екологічного очищення закарпатських замків можна провести без цільового фінансування — за кошти, виділені на оздоровлення учнівської молоді. Таким чином майбутні громадяни України навчаться любити Батьківщину не на словах, а конкретними справами. Нас підтримали обласні управління у справах сім’ї та молоді, управління освіти і науки, а також обком профспілки працівників освіти і науки. Допомагали нам у проведенні еколого-археологічних експедицій з учнівською молоддю обласне управління туризму, інститут «Укрзахідпроектреставрація», Закарпатський краєзнавчий музей та багато інших установ. Наш досвід зараз вивчається для розробки відповідних програм на державному рівні. Нинішнього року представники американського університету зі штату Орегон відвідали польову експедицію. Є домовленість на наступний рік про проведення на Невицькій замковій горі літньої практики американських студентів-археологів. Фінансуватиме її уряд США. Зацікавилися нашою роботою Європейський Союз та відповідні комісії ЮНЕСКО. Наша книга відгуків містить понад дві тисячі записів двадцять однією мовою світу! Прості люди, учні, студенти, вчителі, науковці, туристи висловлюють своє захоплення, пропонують співпрацю та свої послуги. Більшість людей розуміють необхідність обережного ставлення до пам’ятки і благають нас захистити її від дилетантів з грошима.

На сьогодні в області є тільки три археологічні групи. На все Закарпаття не назбирається й десятка археологів. Але й вони не мають замовлень на проведення польових робіт, бо чинне законодавство на попереднє археологічне обстеження не виконується. Є сотні, тисячі ще не відомих нам об’єктів, які нищаться сучасним будівництвом і назавжди пропадають для науки.

Спеціалізованої архітектурної групи на Закарпатті взагалі немає. Реалізацію всіх реставраційних проектів проводить інститут «Укрзахідпроектреставрація», який не завжди враховує архітектурні особливості середньовічних пам’яток Закарпаття. Давно назріла потреба створення в області комплексного реставраційного центру, де б працювали історики, археологи, архітектори. Кадри для нього потрібно готувати вже тепер.

— Як же можна зберегти замкову спадщину Закарпаття?

— Кошти на утримання пам‘ятки мають надходити з місцевих і державного бюджетів, донорських та благодійних фондів і просто спонсорів. Контроль за проведенням усіх робіт і дотриманням наукових стандартів повинна проводити Державна служба з охорони культурної спадщини, яка нещодавно почала діяти і в Закарпатті. Ми зацікавили учнівську молодь, що працює у волонтерських загонах. Кілька десятків юнаків та дівчат пройшли школу Малої академії наук. З часом хтось із них стане справжнім істориком.

— На яких умовах, на вашу думку, до відродження Невицького замку можна залучати приватний капітал?

Навіть передача в оренду приватному капіталу можлива тільки під жорсткі охоронні зобов’язання. Але на це можна піти лише після повного історико-археологічного дослідження і концептуального визначення майбутнього пам’ятки. Для будь-якого бізнесмена це надто важкий тягар. Саме тому вони й шукають обхідні шляхи.