Після закону про декомунізацію в Києві почали активно перейменовувати вулиці, проспекти, кінотеатри, мости - загалом, усе, що нагадувало про радянську владу.
Але є прізвища й особистості, яких жодним чином не стосується цей закон. Як у випадку з великим художником Іллею Рєпіним. Вулиця Терещенківська з 1955 р. іменувалася на честь Рєпіна. Але після того як Україна здобула незалежність, 1992-го вулицю знову перейменували на Терещенківську, відтоді не давши жодній вулиці можливості називатися на честь талановитого художника.
У чому ж причина? У банальній відсутності безіменної вулиці для назви чи в тому, що мистецтво намагаються ділити за національною ознакою? Мовляв, Рєпін - російський художник, і в складний для України час нелогічно називати вулицю або проспект прізвищем російського митця. Але насправді досить логічно, бо Ілля Юхимович народився в Харківській губернії, тобто в Україні. Байдуже, що губернія тоді входила до складу Російської імперії. Рєпін устиг пожити й попрацювати в Києві. Особливо, коли 1880-го відвідав Київську рисувальну школу Миколи Мурашка, збираючи матеріали для своєї всесвітньо відомої картини "Запорожці пишуть листа турецькому султанові".
"Ви знаєте, нещодавно, на засіданні нашої комісії справді була пропозиція зробити в Києві вулицю імені Рєпіна, - розповідає член комісії з питань найменувань при КМДА історик і києвознавець Михайло Кальницький. - Але поки що немає відповідних об'єктів для назви. Це ніяк не пов'язано з декомунізацією. Навіть початкову назву дали випадково. Адже нинішня вулиця Терещенківська перед тим як стала називатися вулицею Рєпіна, побувала і Олексіївською, і Терещенківською, і Герцена, і Чудновського, знову Терещенківською, знову Чудновського… У Києві є вулиці, що нагадують про життя різних художників. Можливо, якусь із них перейменують на Рєпіна. Але це навряд чи. Коли Рєпін відвідував Київ, то жив, якщо не помиляюся, на нинішній Лаврській. І цю назву навряд чи змінять, вона історична. Це складно. Але якщо висунуть гідну пропозицію, я обов'язково її підтримаю".
А от Катерина Ладиженська, заступник генерального директора Музею російського мистецтва з наукової роботи, висловлюється з цього приводу так:
"Звичайно, я вважаю, що в Києві обов'язково має бути вулиця Рєпіна. І виставки його картин, які ніколи не були представлені в Національному художньому музеї, а тільки в нашому. Тому в мене є чітка й виважена думка щодо цієї ситуації. Але зважаючи на те, що зараз КМДА хоче перейменувати Музей російського мистецтва, моя точка зору навряд чи буде об'єктивною. Нас сильно образили. Ми наполягаємо на нинішній назві, адже будь-яка інша буде абсурдною. У нас Музей російського мистецтва, і ми в цьому не винні".
Залишається тільки сподіватися, що пам'ятнику Іллі Юхимовичу недовго лишилося стояти в гордій самотності біля Музею російського мистецтва. Можливо, зовсім скоро у Києві з'явиться і вулиця, названа на його честь.