Український книжковий ринок не на жарт пожвавився. І про це свідчить не тільки прихід в Україну книжкову іноземних інвесторів, а й зростання у країні читацького інтересу. Так, на тлі приходу поляків в особі однієї з найбільших книготорговельних мереж Empik, яка наприкінці 2006 року купила контрольний пакет акцій мережі книжкових супермаркетів «Буква» із наміром, за деякими оцінками, вкласти в український бізнес-проект близько 5 млн. дол., і росіян — компанії «Топ-книга» (їй належать 400 магазинів у РФ і річний виторг на суму понад 210 млн. дол.), яка відкрила наприкінці серпня першу книгарню у Харкові, загальний оборот книжкового ринку України в 2006 р. становив близько 360 млн. дол., що, порівняно з 2005 р., більше майже на 70 млн. Хоч, за результатами четвертої хвилі дослідження книжкового ринку, проведеного у червні 2007 року компанією Gfk Ukraine з ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» і голландського Fund for Central and East European Book Projects, тільки 37% респондентів особисто купили протягом останніх трьох місяців бодай одну книжку, XIV Форум видавців у Львові продемонстрував пожвавлення як видавців, так і читачів. Дехто навіть каже про ренесанс самої книжки в суспільстві. Втім, ці оцінки поки що більше відбивають бажання книгопродавців, ніж реальну ситуацію. Але низка тенденцій на книжковому ринку України, вочевидь підтверджених форумом у Львові, не може не тішити.
Справді, можна говорити якщо не про сплеск, то про стабільне зростання інтересу українця до книжки. Зокрема до тих сегментів книжкового поля, які ще кілька років тому не були привабливими для співвітчизників—любителів читати.
По-перше, при зберіганні стабільного попиту на підручники спостерігається стійке зростання інтересу до художньої книжки українською мовою і безпосередньо до українських авторів. Сьогодні на розкладках під час львівського форуму запитують українських авторів. Незмінним і стабільним попитом користуються книжки Андрія Куркова, Ірен Роздобудько, Юрія Андруховича, Оксани Забужко. На розкладках і в магазинах відзначають зростання інтересу аудиторії до випущених новинок Марії Матіос, Світлани Поваляєвої, Тані Малярчук і Марії Штельмах. На тлі цього можна говорити і про зростання інтересу до української культури загалом. Наприклад, випущені видавництвом «Галерея» дорогі (вартістю від 320 грн.) книжки «Український живопис», «Український портрет», «Український іконопис» були розпродані протягом перших двох днів роботи форуму.
По-друге, українці почали читати класику українською. Якщо інтерес до перекладів Ремарка, Монтеня і Ніцше пояснити легше, то прагнення почитати українською, приміром, Булгакова — знакове віяння з національним присмаком. До речі, і серйозна навчальна література українською сьогодні затребувана. Скажімо, такі книжки як «Міжнародний бізнес» Чарльза Гіла, виданий «Основами», легко продаються по 70 грн.
По-третє, ще один новий напрям не можна оминути увагою. Динамічно оновлюється біографічна література, і нові книжки про відомих людей не залежуються на полицях. На форумі зафіксовано певний інтерес до книжок цього напряму: виданої рік тому книжки Андрія Юраша про Івана Павла II, нового двотомника про стратегії геніїв Валентина Бадрака, свіжої книжки «Невідомий Франко» Тамари Гундарєвої. У цілий напрям виросли видання про сучасних українських політиків: у цьому сегменті лідирують (за інтересом до презентацій та фактичних продажів) видання «Фоліо» «Леонид Кучма» Костя Бондаренка і «Луценко» Андрія Кокотюхи, а також випущений видавництвом «Саміт-книга» двотомник Сергія Руденка «Вся президентская рать» і «Вся премьерская рать».
По-четверте, стабільно набирає сили такий сегмент, як психологічна література. Продавці свідчать, що найбільше продається книжок з організації комунікації, менеджменту, психології успіху і просто організації гармонійного існування в соціумі. За кілька днів роботи форуму найкраще з книжок цього сегмента продавалися «Социальная компетенция» Хінш і Віттманн та «Коммуникация коммуникабельности» Елізабет Мерманн. Можливо, кажуть продавці, це відбиває зростання страхів сучасної людини перед викликами «асфальтових джунглів».
По-п’яте, дитяча література українською мовою також стала сегментом ринку, який розширюється. І хоча біля розкладок видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» традиційно товпилося більше народу, ніж біля будь-яких інших, ідеться не лише про казки для найменших. Переклади Даніеля Дефо, Вальтера Скотта й інших «підліткових» авторів сьогодні продаються дуже добре. Торговці книжками стверджують, що якщо раніше дітям купували іграшки, сьогодні їх дедалі частіше заміняють книжки. Причому батьки не скупляться на дорогі видання, тож суми покупок нерідко перевищують 200—300 грн. Очевидно, відповіддю на купівельний попит стало значне зростання асортименту. Такі видавництва, як «Махаон» і «Країна мрій», представили дуже великий ряд дитячих енциклопедичних видань українською мовою, які, за їхніми ж свідченнями, на полицях не залежуються.
Нарешті, по-шосте, на ринку помітно активізували діяльність іноземні видавництва. Найширше у Львові були презентовані німецькі та польські видавництва, але з’явилися й з інших держав, скажімо Словаччини.
Водночас сьогодні ще деякі видавництва намагаються підстрахувати книговидання, роблячи його суміжною діяльністю. Наприклад, представники харківського Гуманітарного центру, який спеціалізується на перекладах іноземної психологічної літератури, не приховують, що основні заробітки отримують не на перекладах і виданні книжок, а на проведенні різних семінарів, тренінгів та наданні психоаналітичних послуг. Але зацікавлені надалі вивести на перше місце саме видавничу справу.
Цікавий і погляд професіоналів на цей захід. Так, фахівці підтверджують зростання інтересу до української книжки. За словами директора книгарні у Львові видавництва «Фоліо» Алли Дишлевої, нерідко інтерес є наслідком успішно проведеної рекламної кампанії тієї або іншої книжки. Наприклад, якщо під час відкриття магазина навесні нинішнього року покупці приходили з конкретною метою — купити щойно розрекламовану книжку Андруховича «Таємниця», то під час нинішнього форуму багато людей запитують новий і дуже активно рекламований том Костя Бондаренка «Леонид Кучма». А.Дишлева стверджує, що стабільним попитом користуються книжки про успіх і успішних людей, психологічна та біографічна література на цю тему. «У нас добре реалізовується спільний проект із російським видавництвом АСТ — випуск серії «100 известных...» і «50 известных..». Але якби ці книжки були видані українською мовою, вони просто розліталися б», — упевнена вона.
Що стосується відвідувачів форуму, то, попри вщерть заповнені зали, їх не стало більше. На думку заступника директора видавництва «Знання» Павла Монтага, якщо раніше форум був для багатьох людей останньою можливістю придбати потрібну книжку, то сьогодні зростання мережі магазинів зняло цю проблему. Водночас він погоджується: є зростання кількості і якості запропонованих на ринку видань.
При цьому, за даними деяких експертів, зі 135 млн. книжок, проданих в Україні в 2006 році, лише 15% видані на території країни, а кількість примірників вітчизняного виробництва на душу населення становить близько 1,5. Цікаво, що, за даними згаданого дослідження Gfk Ukraine, українці найчастіше купують художню (40%), навчальну або наукову (24%), дитячу (18%) літературу; 78% купують книжки для себе і своєї сім’ї, 22% — на подарунок, 60% куплених книжок — російською мовою, і лише 38% — українською.
Самі видавці на цьому тлі досить стримано оцінюють перспективи книжкового ринку України. Генеральний директор «Фоліо» Олександр Красовицький виділяє два чинники, які сьогодні впливають на розвиток ринку. Перший пов’язаний зі стабільним щорічним зростанням самого ринку на 10—15%. Але в цьому не знаходимо нічого революційного, а крім того, гальмує і стримує справу той факт, що немає площ для розвитку книжкової торгівлі. Другий чинник стосується зміни самої української аудиторії: десь із 2004 року помітно посилився інтерес до вітчизняних авторів, і цей інтерес продовжує неухильно зростати. Оцінка продажів видавництва свідчить про зростання приблизно на чверть, порівняно з попереднім роком. «Але це не відбиває реальної картини, — каже О.Красовицький, — оскільки різко зріс і асортимент».
З іншого боку, навіть на прикладі «Фоліо», одного з найбільших українських видавництв, простежується яскраво виражена тенденція до розширення спектра діяльності. О.Красовицький не приховує намірів замкнути цикл книжкового виробництва — від розробки макета до продажу книжки. Так, «Фоліо» сьогодні вже створило власну поліграфічну базу, а за два роки, відколи видавництво працює над створенням власної мережі, з’явилося п’ять магазинів, шість кіосків та близько двох десятків точок продажу малого формату.
До речі, тенденція розширення спектра діяльності стає типовою для значних гравців книжкового ринку. Наприклад, найбільший український дистриб’ютор книжкової і журнальної продукції «Саміт-книга», який продає книжки вже десять років і представляє близько 100 тис. їх найменувань, маючи розвинений механізм збуту, розвиває, навпаки, сегмент видання книжок. Його директор Ігор Степурін зазначає, що, на відміну від очевидного перенасичення російського книжкового ринку, вітчизняний є цілком сегментованим простором, який розвивається, у якому стратегії видавців старанно вивірені комерційними пріоритетами. Він, приміром, зізнався, що видання книжок Сергія Руденка про оточення Віктора Ющенка, Віктора Януковича та Юлії Тимошенко — насамперед успішний комерційний проект. Справді, за лічені місяці було продано весь тираж першої книжки («Вся президентская рать»), так само, на думку І.Степуріна, продаватиметься і друга.
Взагалі ж серію політичних книжок Сергія Руденка президент Української асоціації видавців і розповсюджувачів книжок Олександр Афонін оцінив на форумі як «вкрай актуальну і хорошу» роботу автора, додавши, що політичні видання сьогодні в Україні і популярні, і затребувані.