Популярний вітчизняний чоловічий вокальний секстет ManSound колись ініціював зимовий фестиваль акапельного ансамблевого вокалу Vocal Zone імені засновника групи, приснопам'ятного Володимира Михновецького.
Фестиваль стартував 2006-го і пройшов чотири рази, але останніми роками не проводився. Директор ManSound'а Дмитро Виговський, який узяв на себе роль ведучого реанімованого фестивалю, повідомив зі сцени, що причиною була відсутність фінансової підтримки проекту.
13 січня у Великому залі НМАУ ім. Чайковського нарешті відбувся П'ятий фестиваль Vocal Zone. Тривав один вечір, і, крім господарів, у ньому брали участь український жіночий квінтет United Рeople та італійська розкішна змішана група Cluster ("Кластер" - три вокалісти та дві співачки).
Відкрили фестиваль молоді учасниці United Рeople. Співали українські зимові етнічні наспіви, колискову "Люляй", жартівливу "Ой на горі жовта бляха" (ніби в стилі "фанк"), пісню про цигана "Танці", закінчили американською Jingle Bells. Добре імітує ударну установку бітбоксер групи Маша (на жаль, своїх прізвищ дівчата не назвали). Винахідливо вийшли з технічної несправності з мікрофоном. Співали півгодини, знайшли чимало свіжих гармоній, яскравих вокальних моментів. Група молода, у неї все попереду, і глибше проникнення в поетичний та музичний зміст пісень до них ще прийде.
Італійці вийшли вдягненими в простий одяг спокійної чорно-сірої гами. Не програли, з першого звуку стало ясно - відмінний рівень, професіонали вищого класу. Звучання квінтету часто можна почути на італійських національних теле- й радіоканалах, у кіно. Останній рік група виступала з італійськими зірками Андреа Бочеллі, Маріо Біонді, Гігі д'Алессіо та ін.
Розпочали божевільним за енергетикою "заспівом". Другою показали, мабуть, найвідомішу італійську пісню Volare... cantare... Прямо зі старту заспівали непросто: змінювали ритми й розміри, використовували шалені модуляції, вставляли безліч дисонансів, не боячись гострих секунд і септим, робили голосові "під'їзди", імітували інструменти та цілі біг-бенди.
Кожну пісню обрядили в абсолютно розкішні аранжування. Хіти змінювалися оперними фрагментами (жіночий дует чудово виконав арію Барбаріни L'ho perduta, me meschina з моцартівського "Весілля Фігаро").
Після чого шикарно зімітували звучання хард-рокової групи, викликавши пожвавлення та сміх у залі.
Зображали роботу ді-джея, який то прискорював, то сповільнював диски, що звучали то в нормальному темпі, то застрягали на повторі, - і все це голосами. Влаштували жартівливий міні-баттл двох бітбоксерів. Наприкінці виступу зворушливо й ніжно проспівали Hallelujah Леонарда Коена, широко відому у виконанні Pentatonix. Трималися дуже вільно, розкуто, впевнено, багато жартували, і навіть виникло відчуття, що фінальний сет ManSound'a може "не дотягнути".
Однак побоювання не справдилися. Український зірковий секстет виявився на висоті. Вийшли в ошатних веселеньких лижних светрах. Співали струнко, душевно, проникаючи в сутність, смисл кожної композиції, доносячи до залу всі відтінки почуттів і думок текстів, усі повороти музики.
У групі співають чотири тенори - Вілен Кільченко, Сергій Харченко, Володимир Сухін та Юрій Роменський, баритон Михайло Вандаловський і бас Рубен Толмачов. Знаю всіх давно, декого - з лави школи Лисенка. Склад оновлювався неодноразово. Це завжди нелегко й непросто - введення нової людини. Але сьогодні ансамбль, створений Володимиром Михновецьким 23 роки тому, перебуває в чудовій творчій формі.
Почали з фантазії на тему "У лісі, лісі темному". За нею - попурі англомовних різдвяних мелодій, включно з We Wish You А Merry Christmas, Jingle Bells, Let It Snow. Солірували по черзі, імпровізували по одному, бешкетували. Одне слово, стартували життєрадісно.
Потім зникли на кілька хвилин за лаштунки й вийшли в дуже гарних білосніжних костюмах. Проспівали кілька колядок в аранжуванні Рубена Толмачова: "Нині, Адаме, возвеселимся", "В глибокій долині" та "Небо і Земля" ("У Віфлеємі"). Не можу передати, наскільки зворушливо, непідробно піднесено, шляхетно й водночас просто і ніжно пролунали композиції секстету цього зимового вечора. Як глибоко проникли рідні слова та музика в серце кожного в залі...
Чудово виконали знамениту всіма мовами і в усьому світі "Тиху ніч" в аранжуванні В.Михновецького. В пісні цікава історія. У грудні нинішнього року цей різдвяний християнський гімн, створений в Австрії двома провінційними священиками - Йозефом Мором і Францем Грубером, - відзначить своє 200-річчя. Текст склав Мор. Музику Грубер написав за один день - 24 грудня 1818 р. Того ж вечора він і Мор виконали її в церкві під гітару. Кажуть, вони мусили це зробити, щоб хоч якось прикрасити Різдво: орган у церкві зіпсувався... Приїжджий майстер, який лагодив орган, захопив із собою ноти, пісня поширилася світом, але авторство тривалий час залишалося анонімним. Встановили його лише 1855 р. завдяки двом знайденим документам із автографами. Найдавніша зі збережених авторських партитур (близько 1820 р.) зберігається в зальцбурзькому музеї "Кароліно-Августеум". Ось така різдвяна чи то казка, чи то бувальщина...
Потім ManSound виконав грузинську колядку "Аліло" та екзотичну мелодію, підготовлену для гастролей на Тайвані 2011-го. До речі, ансамбль за роки роботи брав участь більш ніж у 70 фестивалях, об'їздив усю планету, завоював десяток престижних премій у Європі та США.
Не забули "Щедрика". Коли я вперше почула цю пісню в інтерпретації МanSound'a багато років тому, то визначила його жанр як "вокальну міні-симфонію", таким свіжим, різноманітним був погляд аранжувальника на викладення та розвиток цієї теми. Репертуар секстету розширюється з кожним роком, і три відносно нові аранжування Рубена не поступаються своєю високою художньою якістю "Щедрику" Леонтовича-Толмачова.