Час біжить стрімко. Виявляється, після завершення другого Міжнародного джазового фестивалю пам’яті Леоніда Утьосова минуло понад шість років. Одеса цю прикру прогалину практично не помітила в основному завдяки діяльності джаз-клубу під управлінням музикознавця Олени Шевченко та «Клубу високої музики», очолюваного джазовим піаністом із світовим ім’ям Юрієм Кузнєцовим. У місті постійно організовувалися концерти видатних джазменів, вечори спонтанної імпровізації, так звані джем-сешни. І все-таки особливою втіхою для всіх жителів вільного міста, закоханого у вільну музику, став триденний перший міжнародний фестиваль «Джаз-карнавал». Він вирував усюди: у залі Одеської філармонії, біля пам’ятника Леоніду Утьосову на Дерибасівській, на веранді затишного ресторанчика в міському саду «Кларабара» та на площадці джазового трамвая, який курсував від Аркадії до центру й назад. Центральними вулицями пройшов карнавальний хід справжніх музикантів, несправжніх негрів, справжніх красунь, їхав навіть бутафорський паровозик «Чикаго» (ну, знавці джазу зрозуміли: «Чи-ка-го, Чи-ка-го! Па-да-ду-дам!..»)
Прямо скажемо, одеському оргкомітету й московському продюсеру Михайлу Фрейдліну довелося здолати чимало труднощів, пов’язаних і з фінансуванням, і з непередбаченими збоями в концертній програмі. Приміром, через прикре непорозуміння не приїхав до Одеси Георгій Гаранян, переплутав паспорти, пред’явив в аеропорту вже давно недійсний «серпасто-молоткастий»... Через сумні події в Нью-Йорку не прибуло тріо В’ячеслава Ганеліна. Проте виступи кращих музикантів Росії й Литви, Азербайджану та Латвії, Білорусі й Болгарії, Куби й Ізраїлю тримали аудиторію всі три дні в особливому стані польоту, мовою джазу — «свінг». І тон усьому, що відбувалося, задав сам бронзовий Дюк на Приморському бульварі, злегка переодягнений у класика джазу Дюка Еллінгтона.
Звучала різностильова й різножанрова музика. Струнний квартет з Ізраїлю «Східний експрес» виконував і регтайми, і сучасні обробки єврейських мелодій, і композиції в дусі «мейнстрім». Білоруська «Атава» в авторських композиціях лідера ансамблю Антона Боєва представила сучасний джаз-рок і ф’юджі. Мобільні склади за участю одеського піаніста Юрія Кузнєцова (він же арт-директор фестивалю), саксофоніста Анатолія Вапірова (Болгарія), контрабасиста Сергія Остроумова й кубинського перкуссіоніста Йоеля Гонсалеса Портілья, уродженця Грозного, колись одесита, а нині москвича Сергія Манукяна (соул-вокал, клавіші) імпровізували на теми «вічнозелених» джазових стандартів і рок-композицій 60—80-х років від Армстронга до Леннона й Маккартні. Тріо Олексія Кузнєцова (Москва), московський проект «Друге наближення», розкішні співачки-рижанки Ольга й Діана Пірагс, перша леді одеського джазового вокалу Тетяна Боєва, ансамбль «Бакустик джаз» (Азербайджан), який поєднав західні та східні традиції, «Вільнюс-джаз-квартет» і співачка-флейтистка Неда Маланавічюте, яка приєдналася до нього, Валентина Пономарьова, котра метається між циганським романсом і авангардним джазовим вокалом, що часом нагадує відьомський клекіт, — усе це забезпечило найширший спектр вражень. У залах і на вуличних концертах домінували молоді слухачі, своєю присутністю та яскравим реагуванням на будь-яке вдале соло засвідчували просту істину: джаз живий і актуальний. І якщо наступного року, у той самий час знову під патронатом одеського міського голови Руслана Боделана відбудеться другий «Джаз-карнавал», можна легко передбачити успіх фестивалю. Правда, для цього склад учасників має бути не менш «зоряним».