«Джазова весна» у столиці відцвіла разом із бузком та каштанами. Музичне життя триває, хоч фінансова криза вдарила по культурі в різних країнах світу. Наприклад, американська компанія Festival Productions мусила в цьому сезоні скасувати серію джазових фестивалів (зокрема найбільші в Нью-Йорку, Ньюпорті, а також проекти в Чикаго, Маямі та інших містах). Передбачається, що повноцінного відновлення фінансування американського джазу корпорацією JVC слід очікувати вже у 2010 році. Але, незважаючи на проблеми, 16 червня в Нью-Йорку відбудеться церемонія нагородження найкращих джазових музикантів за версією JJA (Асоціації джазових журналістів).
У травні донецький фестиваль ДоДж провів у Києві насичений вечір у Театрі оперети і завершальний концерт у Міжнародному центрі культури та мистецтв (Жовтневий палац). Перед цим в опереті відбувся конкурс, на якому більшість призів завоювали молоді київські джазмени. Як мовиться, вдома й стіни допомагають. На мій смак, найцікавішими виявилися срібні призери — це польський колектив, який володіє високою культурою і тонкощами стилю, а також одеський дует піаністки-композитора Роксани Смирнової та співачки Тамари Лукашової. У цих виконавиць яскрава авторська позиція, потужний виконавський фундамент. Кияни показали, швидше, загальнокомандний результат. Вони завоювали першу і третю премії та перемогли в таких номінаціях, як «найкращий вокаліст», «найкращий саксофоніст». Хотілося б, аби ДоДж швидше пройшов етап становлення, оскільки всі міжнародні конкурси вже відмовилися від практики участі в них учнів членів журі (чого поки що не уникнув ДоДж).
У рамках проекту запам’яталося молоде тріо під керуванням креативного київського піаніста Олексія Боголюбова. Музиканти показали загальний ліричний тон, тонкість і ясність думок, ритмів та тембрів, чудовий ансамбль.
Їх змінив польський квартет Soundchek. Зміст, культура — чудові риси польських артистів, які грають у стилістиці європейського лейбла ЕСМ. Вони вміють грати виразно «тихо». Слухати не тільки кожен себе, а й весь ансамбль загалом, розумно маніпулюючи динамікою, тембром, видаючи напористі кульмінації, вибудовувати форму.
Третім учасником був вокаліст Борис Саволделлі, якого називають «італійським Боббі Макферріном». Концерт у МЦКМ виявився малоджазовим, хоча досить драйвовим і яскравим. ДоДж привіз американську групу THE AL MCKAY ALLSTARS — триб’ют-групу супергіганта — THE EARTH, WIND AND FIRE (EWF, «Земля, вітер, вогонь»), у якому в ті роки працювало два учасники з прибулої команди. У незаповненому МЦКМ (квитки коштували до 1500 грн.) публіка долонь не шкодувала. Американці звучали напористо, чисто. Три міцні і рухливі вокалісти — Тім Овенс, Девір Даккет і Клод Вудс — на авансцені дуже жваво, еротично й синхронно пританцьовували.
Вони добросовісно наслідували вокал лідера EWF, тенора-альтино Філіпа Бейлі. Чотири духовики (дві труби, тромбон і альт-саксофон) вставляли щільні акордові «пачки». Ритм-секція (два клавішники, бас-гітаристи, два ударники й лідер-гітарист Ел MакКей) працювала злагоджено. На обличчях глядачів сяяли усмішки — в залі перебували палкі шанувальники EWF. Багато хто з них танцював, як чеховські «спінози», радо виробляючи кренделі ногами. Отож шоу вдалося.
У травні два джазові проекти представив продюсерський центр Jazz In Kiev. У залі столичної консерваторії виступав квартет Metro: три американці — гітарист Чак Лоеб, який рік тому вже грав у Києві, клавішник і композитор Мітч Форман (обидва — засновники групи) і бас-гітарист Мелвін Девіс. Четвертим був добре відомий у нас польський барабанщик і продюсер Кшиштоф Завадський. В основному звучали композиції з останнього альбому Express. У двадцятихвилинній «увертюрі» музиканти висловили масштабність, уміння розвивати й вибудовувати форму, свіжість контрастів. Тембри різноманітив клавішник М.Форман, який імітував звучання то французького акордеона, то сопрано-саксофона, то органа «Хаммонд». Хотілося б також відзначити технічність і різноваріативність гітарних прийомів Ч.Лоеба, який користувався педаллю-семплером і постійно перебував «у центрі інтриги». Красень-басист грав ненав’язливо, культурно, місцями вкраплюючи м’який і заворожуючи приємний блюзовий вокал. Сподобалася авторська музика, досить різностильова і свіжа п’єса Хербі Хенкока Cantaloupe Island. А завершили дуетом клавіш і гітари на тему бітлівської пісні Yesterday, інтерпретацій якої — сотні. Ця була однією з найкращих. Враження: абсолютна виваженість, витонченість, майстерність.
Через тиждень там само Jazz In Kiev представив мінський інструментальний проект Apple Tea, який мені доводилося чути в столиці й на фестивалі в Коктебелі. Після концерту ансамбль поїхав до Луцька, щоб продовжити промо-тур на підтримку нового альбому Apple Tea V. На жаль, зал був напівпорожнім під час виступу і американців, і мінчан, хоч обидва концерти вдалися.
Концерт білорусів вразив із перших нот. Автор майже всіх композицій бас-гітарист Ігор Сацевич — безумовно, дуже оригінальний композитор. Не можу сказати, що Apple Tea здійснює стильовий прорив, — група, швидше, використовує багато досягнень сучасного джазу й академічної музики. І робить це по-своєму оригінально. У складі Apple Tea — потужні духовики Ігор Лютий (альт- і сопрано-саксофон) та Павло Аракелян (тенор-саксофон, флейта), яких підтримує чудова ритм-секція, що складається з клавішника Костянтина Горячого, гітариста Михайла Філіпені, бас-гітариста Ігоря Сацевича та барабанщика Олександра Сапеги. Очевидно, що музиканти слухають не тільки джаз, а й більш «серйозну» музику, добре знають народну пісню, вміють думати і відчувати, підготовлені технічно та емоційно. Бракувало елементів шоу — оздоблення деталей, лоску. Втім, їх компенсували яскравість і розмаїття матеріалу, музикальність, відкритість.
Із саксонського міста Плауен прибув дитячий ансамбль Futur під керуванням легендарного криворізького джазового педагога Олександра Гебеля, який емігрував 12 років тому до Німеччини. Німецькі підлітки вразили надзвичайно високим виконавським рівнем, недитячою самостійністю та справжньою музичною культурою. Добре виглядали їхні київські побратими — учасники дитячого оркестру Little Band Academia з Академії мистецтв на Оболоні, яким керує колишній криворіжець, а тепер — уже киянин Віктор Басюк.
Запам’ятався ліричний, романтичний концерт у Будинку архітектора, присвячений пам’яті видатного українського педагога Володимира Молоткова з участю київсько-берлінських гітаристів Олексія Крупського й Олексія Вагнера і французького піаніста Тібо Фалька. Чудово виступив литовський дует Пятраса Вішняускаса (сопрано-саксофоніст) та Егідіюса Бужиса (рояль) у Колонному залі ім. М.Лисенка. Вішняускас — відомий музикант, який володіє всіма джазовими стилями (від класики до етно- і авангардного джазу). Цього разу він грав джазові стандарти традиційно, однак по-своєму оригінально. Культура — основна риса цього професіонала світового рівня. Тим часом триває цикл виступів бас-гітариста Ігоря Закуса (видавництво «Темпора» «Jazz-коло»): завдяки доступним цінам і цікавим учасникам він завжди збирає повний зал Українського дому. Втім, сезон завершується, і невдовзі київський джаз піде на канікули.