На сцені столичного Міжнародного центру культури і мистецтв 16 лютого відбудеться вечір сучасної російської хореографії. Зірки, відомі світові образами у класичних балетах, постануть у творах сучасної хореографії, створених Євгеном Панфіловим, Олексієм Ратманським, Раду Поклітару й молодим, але вже добре відомим Олексієм Кононовим.
Прима Маріїнського театру, зірка нью-йоркського «Метрополітен-опера», берлінського «Штатс-опера» і паризького «Гранд-опера» Діана Вишньова після майже п’ятилітньої перерви потішить киян своєю майстерністю. Перша й остання зустріч із примою відбулася 2000 року. Тоді Вишньова танцювала сольну партію у другій частині — «Рубіни» — триптиха Дж. Баланчина «Коштовності». Діану тоді порівнювали зі справжнім рубіном: її іскриста манера танцю, фонтануюча енергія і відточена техніка абсолютно заслужено були відзначені престижною премією «Золота маска».
Незабаром буде нагода побачити іншу Діану. Два одноактних балети створив «на неї» хореограф Олексій Кононов: «Летучість» і «Відчуття місяця». Останній поставлений для бенефісу Діани Вишньової на честь 10-річчя на сцені. В основі «Відчуття місяця» — філософський трактат Василя Розанова «Люди місячного світла». Кононов сам «захворів» на те, про що повідав Розанов, і «заразив» цим Діану Вишньову. Сама ж Діана, яка виконує майже весь класичний репертуар, стверджує, що «завжди відчуває потяг до експерименту і готова ризикувати, тому що пошук нового відкриває в артистові друге дихання».
Поряд із чудовою балериною, яку називають Божественною, київський глядач також побачить: приму-балерину Маріїнського театру Дар’ю Павленко, прем’єра Маріїнського театру, основного партнера Діани Вишньової Ігоря Колбу, соліста Маріїнського театру Іслома Баймурадова, російськомовну американку, випускницю Вагановського балетного училища Джессіку Мезей, яка танцює на багатьох європейських сценах.
Програма цікава ще й тому, що в ній покажуть «Середній дует» і уривок із балету «Попелюшка», поставлені Олексієм Ратманським. Більше того, 80% костюмів для майбутнього вечора створив титулований «король авангардної моди Росії» Володимир Бухинник.