У ньому взяли участь представники театрів-членів міжнародної організації Opera Europe на чолі з директором Ніколасом Пейном, а також представники музичних театрів України.
В українському музичному театрі все змінюється й вирує так динамічно, що проведення міжнародних форумів уже стали регулярними принаймні для професійних спільнот трьох міст: Києва, Одеси і Харкова. Впродовж тільки нинішнього року таких форумів відбулося вже три, і кожен виконував своє завдання, мав свою профорієнтацію. Вважаю, що це один із найкращих практичних подарунків собі та спільноті в рамках ювілейного арт-проєкту "Київський театр оперети. 85 років".
Директор Міжнародної асоціації Опера Європа Ніколас Пейн - одна з головних і дуже важливих персон, які взяли участь у семінарі, адже він давній симпатик України-музичної. Його постійна присутність і своєрідний патронат усіх цих заходів свідчать про неабияку зацікавленість в Україні та прагнення допомогти. Львів, Київ, Одеса, Харків уже мали честь, а декотрі - й не один раз, приймати пана Пейна. У 2017 році в Україні вперше пройшла конференція Опера Європа, ініційована Київським театром оперети в особі керівника Національної оперети України народного артиста . України Богдана Струтинського, відтоді він підтримує зв'язки й проєкти українських митців. Тож логічно, що в рамках форуму Operetta grand music Пейна було нагороджено Золотою медаллю Національної академії мистецтв України. Рішенням президії НАМУ пан Ніколас став іноземним академіком НАМУ.
Під час свого виступу Ніколас Пейн ознайомив аудиторію з такою собі "біблією" майбутніх музичних вистав світу, яка видається раз на рік і слугує не тільки чудовим репертуарним орієнтиром, а й певним статистичним довідником. Торішній збірник вмістив 969 вистав. Є надія, що після всіх цих міжнародних зустрічей у ньому з'явиться й Україна зі своїми оперними планами. Як завжди, чітко формулюючи свої думки, Ніколас Пейн розповів про переваги та перестороги, які очікують на всіх, хто щойно ступає на стезю копродукційних проєктів, поділився міркуваннями, як правильно використовувати різницю між країнами/театрами/традиціями і те спільне, що є в них. В один із днів семінару навіть були озвучені такі дві важливі й практичні теми, як "Приклади вдалих копродукцій" (модератор Себастьян Шварц, художній керівник Театру Реджіо в Турині, Італія) та "Приклади невдалих копродукцій. Найпоширеніші помилки" (модераторка Рената Боровська, генеральна директорка театру Велика Опера, Познань, Польща), у рамках яких учасники ділилися своїми практиками. Тож семінар "Театральні копродукції" - справді істотна допомога і "дорожня карта" для інтегрування українського театру в Європу.
Впродовж трьох днів учасники форуму обговорювали актуальність створення міжнародних спільних робіт, презентували нові роботи театрів-учасників семінару, обговорювали приклади успішних і невдалих копродукцій, види копродукції, джерела їх фінансування, приклади вдалих фандрейзінгових схем.
Так, одним із цікавих, з маркетингового погляду, став виступ, а точніше - "статистична" доповідь Джанлуїджі Матеті, професора музикознавства університету Кальярі, члена правління Італійської асоціації критиків, який проаналізував сучасну світову оперу за п'ять сезонів (2009-2014). Так, наприклад, за ці роки було поставлено опери 1257 композиторів, з яких 630 - твори живих авторів. Всього за ці сезони на оперних сценах світу з'явилася 2581 назва, з яких 300 - світові прем'єри живих композиторів. Найбільше сучасних опер ставиться у Британії, США та Німеччині. Абсолютним рекордсменом із постановок серед нині живих композиторів є Фі́ліп Ґласс - 79 вистав. Крім того, пан Матеті відзначив, що нині простежується тенденція до повернення наративності, виразного сюжету. З архетипічністю любов-смерть (Ерос-Танатос) в основі, звісно. Найпопулярніші жанри сучасної, новітньої опери - драми-трилери, політичні та комічні (певне відновлення й оновлення жанру опери-буфа), а також камерні опери.
Ще одна суто практична тема, яка обговорювалася, - "Джерела фінансування копродукцій. Приклади вдалих фандрейзингових схем". Модерував практики учасників Пламен Карталов - генеральний директор Софійського національного оперного театру (Болгарія).
Представники всіх українських музичних театрів, як і учасники з Італії, Індії, Німеччини, Чехії, Болгарії, Литви, Франції та Польщі, також мали змогу показати нові роботи своїх театрів.
Ми ж і надалі стежитимемо за перебігом подій у цій галузі та спільними напрацюваннями, ідеями, що зародилися під час зустрічі учасників Міжнародного музичного форуму Operetta grand music. Адже, як зауважив пан Матеті: "Опера - це не втеча в минуле, не якийсь розкішний предмет, а можливість привабити нову публіку".
По завершенні семінару всі його учасники стали гостями святкового вечора STEP BY STEP, на якому прозвучали композиції з найвідоміших оперет, опер і мюзиклів Й.Штрауса, І.Кальмана, Ф.Легара, Ж.Оффенбаха, Г.Доніцетті, В.-А.Моцарта, Дж.Верді, Л. Веббера, Дж. Кандера, К. Портера.