«Справді бо якась небуденна динаміка думки й чину панує тепер в українському Римі. Все, що створено чи твориться на наших очах у «вічному місті», якесь продумане, пляноване на далеку мету, стилізоване на загальноукраїнську нуту, позначене розмахом і великодушністю. Й не віриться, що це все ініціятива і плянування однієї людини, що переросла духовністю і ши«Рим - це красива жінка, яка постійно зраджує, але ти не можеш жити без неї, хоч і знаєш, що ніколи не дочекаєшся взаємності…» рокими обріями всю нашу «діяспору»… Ім’я цій Людині: Йосиф Сліпий…»
Такими враженнями від італійської столиці сорок років тому ділився український історик Ярослав Рудницький у книжці «З подорожі довкола світу».
Відсутність великих авто в Римі і засилля мопедів завважили відразу. «Без скутера тут не виживеш», - розповідає Лінда Бордоні, журналістка Радіо Ватикану, надзвичайно привітна й красива жінка. І скрушно додає: «Дольче віта» - «солодке життя» скінчилося, в Італії економічна криза: закриваються культурні заклади, школам урізали фінансування на 70%...».
І все ж мистецьке життя тут вирує, все місто в афішах: лучанка - прима-балерина Большого театру Світлана Захарова танцює головну партію в балеті «Жизель».
Лінда знайомить мене з англійською редакцією. Жінки смакують цукерки «Київ» і… шпетять українок, які відбирають у них чоловіків.
Італійці - втілення доброго смаку. Незважаючи на спеку вони в костюмах із вдало підібраними краватками та в добротних шкіряних черевиках класичної моделі, які виготовляють тут із давніх-давен.
, - іронізує керівник англійської служби Ватиканського радіо ірландець з Кейптауна Шон Патрік Лаветт. На ранковій нараді він пропонує мені зробити матеріал про мовний закон в Україні і додає: ірландці тебе зрозуміють, але решті світу на це начхати, тому почни з історії…
Разом із Шоном відвідуємо офіс Пола Тайге - секретаря Папської ради із соціальних комунікацій. Він, ірландець, показує нам картину сербського художника «Кирило і Мефодій». Це - слов’янські першовчителі, які повернули Риму мощі Папи Климентія, похованого в Херсонесі. Іменем цього папи названо Український Католицький університет у Римі.
Ми залишаємо офіс монсеньйора Тайге й опиняємося на головній площі перед собором Святого Петра. Перед тим, як Муссоліні збудував великий проспект від берега Тибру до собору, тут була павутина тісних вуличок, що вели паломників брудними й смердючими нетрями до білосніжного храму - у величні обійми колонади Берніні.
У цьому соборі ви зустрінете чимало українців. Отець-диякон Андрій Салабай веде нас до самого верху - поглянути звідти на купол Мікеланджело. Вийшовши назовні, бачимо неймовірної краси панораму - хаотичне місто, метушливу метрополію з міріадами мопедів і юрбами туристів. Ліворуч - Сікстинська капела та Ватиканський музей, праворуч - аула Павла VI. У жовтні тут відбудеться великий концерт української духовної музики на честь Папи Бенедикта XVI.
Всередині головного храму західних християн - чимало України… Поруч із пишними гробівцями римських пап - мощі Йосафата Кунцевича, святого родом з Володимира-Волинського. Неподалік вівтаря - мозаїки із зображеннями князя Володимира з тризубом та княгині Ольги - ініціатива владики В.Лостина, єпископа зі США.
1641 року Папа Урбан VIII передав київським митрополитам церкву святих Сергія та Вакха. Білосніжний храм (і водночас найдавніше українське «посольство») неподалік Колізею зауважуєш не одразу. «Це місце українці називають «Кавур» або «деі Монті», пояснює студент з України Іван. - Тут є три релігійні осередки українців: парафіяльна церква святих Сергія та Вакха, храм Христа Царя при монастирі оо. Василіян та собор Святої Софії. Українських клубів чи кафе для богеми в Римі немає, українці працюють».
Перерва на обід - сієста, зважаючи на неймовірну спеку, триває довше, ніж в Україні. Літні італійці полюбляють посиденьки у вузьких вуличках, які зберігають прохолоду навіть удень. Тут можна натрапити на «ботеге» - традиційні ремісничі майстерні. Ось посеред рам і полотен італійка настільки захоплена підмальовуванням маляти на старовинній картині з Богородицею, що навіть не помічає гостя. Трохи далі так само крихітна автомобільна майстерня з фіатами «Nuova 500», старшим братом нашого «Запорожця».
У спекотний полудень кортить опинитися в затінку дерев, біля води... Шон запрошує на прогулянку Ватиканом. Минаючи пишно вбраних швейцарських вартових та жандармів, потрапляємо в резиденцію Папи, «місто ста фонтанів» і садів із… десятками антен. «Чита ді Ватикано» має власного бургомістра, залізничну станцію, академію наук та будиночок садівника. Шон розповідає, що колись із друзями приходили сюди посидіти на траві, погомоніти, але після замаху на Папу Івана Павла ІІ заходи безпеки посилили. Мешканці міста-держави можуть потрапити сюди до 22 години, і кожен крок - під прицілом численних камер спостереження. Засоби зв’язку - на найвищому рівні. А старе приміщення радіостанції Ватикану, до речі, побудував сам винахідник радіо Марконі.
Від крихітного будиночка рукою подати до грандіозного Ватиканського музею. Тут Лаокоон, який надихав Мікеланджело і митців високого Ренесансу, станци Рафаеля і Караваджо - мистецька візитівка Рима. Я б назвав Караваджо Спілберґом живопису: в його картинах на релігійну тематику немає рожевощоких янголів-путі, тут - драма людського життя, учасником якого мимоволі стаєш ти сам, варто лише зупинитися біля його робіт. Несамохіть сідаєш у «дантівське» крісло, яке нагадує форму грудної клітки, і дивишся на «Погребіння Христа».
Найголовніший для української спільноти прокафедральний собор Святої Софії разом з Українським Католицьким університетом імені Святого Климентія виріс за п’ять років стараннями однієї людини - Йосифа Сліпого, який пережив 18-річне заслання в Сибіру.
Собор нагадує однойменну святиню в Києві, «де час стоїть нерухомо: одним суцільним озером підсвіченого темно-медового присмерку» (О.Забужко). Півтори тисячі квадратних метрів мозаїк виконували майстри відомої школи Монтічеллі. На золотому тлі князь Володимир із тризубом, Успенський собор у Києві, автор «Повісті временних літ» - Нестор, а під куполом - величний Христос Пантократор.
Нині собор Святої Софії в риштуванні… Головний куратор реставраційних робіт пан Зеновій повідомляє, що італійські реставратори, котрі працювали на Колізеї та соборі Святого Петра, готують українську святиню до всенародної прощі, яка відбудеться 13-15 жовтня цього року і збере українців з усього світу.
…Відлітаємо. Рим в ілюмінаторі перетворюється на калейдоскоп незабутніх вражень. За годину кольорові мозаїки італійських міст змінили ошатні польські будиночки неподалік Кракова. В серці королівського міста теж багато італійського й українського - розкішний італійський патіо на Вавелі, «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі. А каплицю Чесного Хреста тут у XV столітті розписували українські майстри…