Сцена зі спектаклю «Жак і його пан» |
З приходом нового року продюсерські компанії, що займаються імпортом видовищного продукту в Київ, неначе вирішили нагодувати глядача всіма існуючими театральними брендами Москви в один прийом. Бідолашний глядач, котрий досі погано орієнтується в театральному процесі сусідньої держави, по інерції рветься на розкручену телевізією зірку і, як правило, ловить облизня. При цьому пропускаючи щось менш скандальне, але справжнє, якісне, душевне. Приклади з минулого наводити не будемо. З настанням весни треба жити майбутнім. Тим паче що одна з продюсерських компаній, знана стабільним експортом гарантовано якісного продукту — компанія «Етуаль» — після гастролей театру ім. Є.Вахтангова й Лєнкома, вирішила повернутися поглядом до Північної столиці — Санкт-Петербурга. У результаті справжні театрали одержать розкішний весняний подарунок — гастролі з 18 до 21 березня на сцені Театру оперети — Санкт-петербурзького державного академічного театру імені Лєнсовєта під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Росії Владислава Пазі.
Чотири дні, проведені з пітерцями, організатори гастролей і компанія-спонсор «Паркет-Холл» приурочили до 300-річчя Санкт-Петербурга. Оскільки святкувати свій грандіозний Рік міста його жителі почнуть лише в травні, сміливо можна заявити, що киянам поталанило більше. Ми почнемо раніше від усіх, подивившись дві популярні в тамтешнього глядача вистави: 18 й 19 березня — найстильніший спектакль театру, його символ 90-х — «Король, Дама, Валет» за Володимиром Набоковим, а 20 й 21 березня — комедію чеського класика ХХ століття Мілана Кундери «Жак і його пан».
Владислав Пазі очолив цей легендарний театр 1996 року, по смерті режисера й актора, художнього керівника Лєнсовєта Ігоря Владимирова. І якщо за Владимирова з цим відомим театральним брендом пов’язували імена багатьох зірок російського театру й кіно — Аліси Фрейндліх, Анатолія Равіковича, Олени Соловей, Олексія Петренка, Ірини Мазуркевич, Михайла Боярського, Сергія Мигицька, Лариси Луппіан, то сьогодні Пазі виплекав нову плеяду зірок, серед котрих сяють Михайло Пореченков, Андрій Зібров, Семен Стругачов, Костянтин Хабенський, Ганна Ковальчук, Ірина Основіна. Всі вони стали особливо популярними після участі у відомих фільмах і телесеріалах «Особливості національного полювання», «...риболовлі», «...політики», «...полювання в зимовий період», «Віват, гардемарини!», «Солом’яний капелюшок», «Операція «З Новим роком» і серіалів «Агент національної безпеки», «Убивча сила», «Барон», «Спецназ», «Імперія під ударом», «Вулиці розбитих ліхтарів», «Бандитський Петербург», «Таємниці слідства» тощо. На спектаклях із їхньою участю незмінні аншлаги, а театр Лєнсовєта називають — «Театром зірок».
«Король, Дама, Валет»... Уже в назві роману Набокова, дія якого розгортається в Берліні 20-х років, міститься таємниця та фатальна інтрига. Король, дама, валет... Проникливий Король (Дмитро Барков), стильна й фатальна Дама (Олена Коміссаренко), «милий друг» Валет (Михайло Пореченков — Льоха Ніколаєв в «Агенті національної безпеки»). Три гральні карти. Хід котрого з гравців буде вирішальним? У кого будуть усі козирі? Іронія, жорстокі пристрасті, гра інтелекту, — усе це переплітається в спектаклі, в основі сюжету якого традиційний любовний трикутник. Але низку зворушливих любовних сцен, безглуздих спроб убивства перериває цілком несподіваний фінал...
«Жак і його пан» за участю неповторного Сергія Мигицька (кияни бачили його в ролі Репетилова в спектаклі Олега Меньшикова «Лихо з розуму») в головній ролі. Це вічна театральна історія про господаря (Юрій Овсянко) та слугу, котрі подорожують світом. Талановитий письменник, прозаїк, есеїст, поет і драматург Мілан Кундера написав її в Чехословаччині ще 1971 року (до своєї еміграції у Францію після розгрому «Чеської весни»), перетворивши її на вишукану притчу. П’єса майстерно відтворює головних героїв і головні епізоди багатонаселеного й багатоподієвого роману Дені Дідро «Жак-фаталіст і його господар». Він написав його 1773 року в Петербурзі, де французький просвітитель гостював за запрошенням імператриці Катерини II. Любителі Кундери легко зрозуміють, що той зробив із Дідро, і якою милою, непафосною людяністю промив дотепну просвітницьку дидактику. До речі, на «шляху життя» подорожнім героям зустрічаються різні персонажі, котрих блискуче грають знайомі з кіно актори: Маркіз — Семен Стругачов (Льова Соловейчик із усіх «Особливостей...»), пишнотіла маркіза-Трактирщиця Ірина Основіна (із тих-таки «Особливостей...»), Дочка — Ганна Ковальчук (слідчий Маша Швецова з «Таємниць слідства») і багато інших.
Обидва спектаклі поставив художній керівник театру, режисер Владислав Пазі, стилю якого притаманна надзвичайна театральність, феєричність, краса. Кияни чудово знають спектакль, що багато років був культовим у театрі ім. Лесі Українки — «Запрошення в замок» за п’єсою
Ж.Ануя. Чомусь цю чудову, касову постановку зняли з репертуару — тільки стиль і почерк Пазі залишилися незмінними. На його спектаклі завжди аншлаги — будь то Петрозаводськ, Омськ, Київ, Таллінн, Володимир, Мурманськ, Бішкек чи рідний пітерський Маріїнський театр, де йде його опера «Заручини в монастирі». Можливо, після цих гастролей у Києві в Пазі прокинеться ностальгія і він зробить для нашого міста новий спектакль? А поки що не пропустіть гастролі театру, який не був у нас із 1991 року...