Роман Шолом-Алейхема «Блукаючі зірки» зіграв із єврейським театром дивний жарт. Для тих, хто прочитав книгу чи хоча б подивився однойменний фільм, єврейський театральний світ асоціюється з трупою, у якій брав участь Рафалеско, її успіхами й невдачами. «Блукаючі зірки» немов запрограмували театральну репутацію чи, як зараз модно говорити, імідж цілого народу, тож ми й понині дивимося на єврейський театр крізь шолом-алейхемівське дзеркало. Добре це чи ні — сказати важко, та й навряд чи варто міркувати на подібну тему. Залишається змиритися з горезвісним дзеркалом як з естетичним фактом, що і зробив Єврейський общинний центр «КІНОР» разом із Музеєм театрального і кіномистецтва України, запозичивши для виставки, присвяченої історії єврейського театру, назву знаменитого роману.
Виставка відкрилася 26 березня в «КІНОРі», але відкриття плавно перейшло в бесіду про нинішнє театральне життя «блукаючих зірок» і про недалекий шолом-алейхемівський фестиваль.
КІНОРівська експозиція розповідала про творчість корифеїв і сцени, на яких вони грали, — в основному київських і харківських. При створенні виставки головний хранитель Музею театрального і кіномистецтва України Є.Кононова і заступник директора «КІНОРу» з наукової роботи О.Гуєвська, мабуть, дотримувалися принципу — спочатку «блукаючі зірки», а потім уже театри. Тому виставка розповідала здебільшого про Бугову, Калмановича, Шейнфельд, Литвинова та Гольдблата, а не про київські чи харківські єврейські театри. Але починалося все з майже епічних часів батька єврейської сцени Авраама Гольдфадена, автора класичних оперет, на кшталт «Суламіфі» і «Бар-Кохба».
Окрім фотографій і театральних замальовок, на виставці було представлено і дореволюційні афіші. Одна з них розповідала, що в Олексіївському саду має виступити єврейська трупа з історичною оперетою «Кол-Нідре». Як відомо, єврейський професійний театр почався з оперет. Черговий фестиваль «Блукаючі зірки» має намір повернутися до них. Подивимося, чи буде це так само вдало, як у Гольдфадена...