Пам’ятаєте в Булата Окуджави «На фоні Пушкіна знімається кіно»? Це романтизм. А комп’ютер на фоні пам’ятника Леніну — це, звичайно, реалізм. Реалізм IX міжнародного фестивалю «Таврійські ігри».
«ON-LINE» НА ФОНІ ЛЕНІНА
Чого тільки не бачив на своєму віку керманич комунізму в Каховці за дев’ять років «Таврійських ігор»! Цього року організатори міжнародного фестивалю запропонували йому витримати іспит за назвою «Таврійські ігри «on-line». Під егідою комп’ютерного прогресу і музичного мистецтва пройшли всі чотири дні фестивалю. Організатори втілили гучну назву в життя безліччю прямих теле- і радіоефірів, а також трансляцією свята по Інтернету.
Загалом, звичайно, відчувався восьмирічний досвід організації фестивалю. Цього року, як ніколи, усе було чітко, налагоджено, а головне — спокійно, без надриву. Готовність шукати вихід із важких ситуацій знадобилася першого ж дня свята, коли сотні учасників опинилися без житла — теплохід-готель «Добролюбов», не допливши до Каховки, зламався. Але все пройшло без паніки, людей розселили, теплохід швидко полагодили.
Телевізійні ефіри проходили без зривів і пауз, що втомлюють глядача. На телекамерах (і відповідно на телеекранах) нарешті з’явилися обличчя гостей фестивалю. Порівняно з минулим роком, коли телеефіри заповнювали неякісно озвучені голоси телеведучих, не даючи змоги глядачеві подивитися шоу-програму, — це прогрес. Так, може, і навчимося працювати з врахуванням інтересів глядача.
Феєрверки, балет, театр на ходулях, костюми, дизайн сцени — усе було за традицією на висоті. Вже ніхто не згадує «заяву про співробітництво», підписану президентами «Таврійських ігор» М.Баграєвим і «Слов’янського базару» А.Злотником 1998 року. Поки на «Базарі» йшли «міжусобні війни», «Ігри» зміцнювали позиції. Охопивши всі сфери шоу-бізнесу — конкурс молодих виконавців, дитячий фестиваль, конкурс краси, збірні святкові концерти, концертні всеукраїнські тури, «Таврійські ігри» у такий спосіб охопили усі форми впливу і виховання смаку мас. Монополію визначено.
До речі, ще кілька слів щодо позицій, заяв і молоді. Вибір теми фестивалю цього року — «Таврійські ігри «on-line» — можливо, продиктовано не тільки модою на комп’ютерні технології та Інтернет у сучасному світі, а й бажанням створити пряму асоціацію назви «Таврійські ігри» із комунікаційними системами України, зокрема з телеканалом.
Знову повернемося на два роки назад, коли президент фестивалю Микола Баграєв звернувся до Президента Л.Кучми із зверненням, що «...дуже важливо мати телеканал яскраво вираженої молодіжної спрямованості. На сьогоднішній день такого телеканалу в Україні немає, так само, як немає змоги досить сильно впливати на настрої молоді через ТБ, яке юнаки і дівчата не дивляться. За основу можна взяти вже існуючий, із хорошим охопленням глядацької аудиторії канал ICTV чи передати під молодіжний канал вечірнє і нічне мовлення на УТ-1 і УТ-2. Дуже важливо, щоб загальним керівництвом творчої концепції каналу і реалізації конкретних ТВ-проектів займалася єдина команда, що має досвід і знає сьогоднішні інтереси...».
Через два роки пан Баграєв увійшов до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, залишаючись президентом «Таврійських ігор» — почесним. А телевізійний центр «Таврійських ігор» підготував проект музичного оформлення (точніше сказати, ряд музичних молодіжних програм) каналу ICTV, що найближчим часом запропонує на суд керівництва каналу. Схоже, «Таврійська» мрія про молодіжний канал і можливість «впливати на настрої молоді через ТБ» стає реальністю. І девіз «on-line» якомога краще підходить до цих подій. Що з цього вийде — побачимо. Судячи з якості роботи українських виконавців на фестивалі, «канальцям» буде нелегко.
СТАВКА НА ЖИВИЙ ЗВУК
Печаль моя український шоу-бізнес. Як не намагаються «Таврійські ігри» пропагувати живий звук, а віз і нині там. Ну просто якесь хронічне небажання вчитися співати. До речі, після торішнього провалу по «живому співу» ні Ірина Білик, ні Руслана не ризикнули з’явитися на сцені «Таврійських». А Олександр Ломинський, колишній соліст поп-групи «Льоми-Льом», а тепер соліст, і Катя Бужинська зі співачкою Gallina, здається, не комплексують через «задихання» під час «живого співу», не кажучи вже про збої такту. Історія ж з Андрієм Кравчуком підтверджує мою печаль. З ним уже майже уклали контракт про співробітництво з «Таврійськими іграми», але виявилося, що його позбавили права брати участь в майбутніх фестивалях після зухвалого виступу під «плюсову» фонограму.
Справжній фурор викликала група «ВВ». Завдяки свіжості звучання й оригінальному підходу до мелодики і подачі матеріалу, вони виглядали гідно на фоні відомих зірок. Про талант Земфіри, символу нового покоління росіян, сперечатися не доводиться. Школу «Муммі Троля» чітко видно в умінні до виснаження — емоційного і фізичного — працювати на сцені. А ось новомодна група «Лакмус» — велика помилка організаторів фестивалю. Хіба можна, претендуючи на роль вихователя смаків української молоді, опускатися до рівня «фальшивої» (як за вокалом, так і за іміджем) одноденної групи?
Компенсацією мав бути виступ Алли Пугачової. Але, незважаючи на високий рівень цієї співачки, її манера і музичний матеріал не вписувалися в концепцію європейської модної музики, що пропагували IX «Таврійські ігри».
Як завжди неповторно засяяла Ніна Матвієнко, заспівавши в дуеті з хіп-хоп командою «Танок на Майдані Конго». Мені пригадався гучний проект Йосипа Кобзона з ді-джеями. На мою думку, український варіант «злиття віків» цікавіший. Серед дебютних проектів «Таврійських ігор» порадувала молода співачка Росава і поп-рок група «Друга ріка». Ці виконавці претендують на місце в європейській молодіжній культурі. Уважне ставлення до вокалу і прагнення бути неповторними свідчить про те, що ці хлопці розуміють, на що варто робити ставку, виборюючи гідне місце в сучасному пісенному мистецтві.
До речі, про «кумирів». Талановитий Пономарьов, звичайно, втримав марку «живого співу», але тенденція до «нецікавого» простежується чітко. Якщо співак найближчими роками не знайде свого автора або авторів, розпочнеться творчий регрес. В обмеженій кількості пісенного матеріалу простежується нереалізованість співака. Варто пам’ятати про те, що місце кумира №1 Пономарьов утримує ще й через відсутність конкуренції. Як бачимо, Ірина Білик уже трохи посунулася, розділивши першість із Наталією Могилевською. Сказати, що в Могилевської дуже стійке становище, не можна, але за вокальними даними і вмінням ними користуватися у неї більше шансів, ніж у попередньої прими.
Хоча, що там казати, до «Status Quo» всім іншим було занадто далеко. Чотири тонни апаратури і понад десять людей обслуговуючого персоналу підтверджують зоряне звання групи. Професіоналізму в них можна вчитися й учитися. Ось як треба працювати, братці музиканти!
…«Таврійські ігри «on-line» закінчуються, щоб знову початися рівно через рік. Наступний фестиваль буде ювілейним — десятим. Саме на ньому, за новим проектом, вручатиметься «Золота Жар- Птиця» 2000 року. Хто виборе цю нагороду? Поки що в нас ті ж самі обличчя, ті ж самі пісні. Але все ж, панове, попереду цілий рік. Почекаємо дива...