UA / RU
Підтримати ZN.ua

Тарас Шевченко розмовляє французькою

Якщо українська історія у франкомовному світі вже досить відома, якщо інформацію про українських ...

Автор: Ксенія Владимирова

Якщо українська історія у франкомовному світі вже досить відома, якщо інформацію про українських поетів і письменників знайти неважко, то переклади українських класичних і сучасних авторів французькою мовою до останнього часу з’являлися рідко і їх було мало. Ситуацію докорінно змінила «Антологія української літератури ХI — XX ст.» (Париж — Київ), презентація якої проходила 10 листопада у Французькому культурному центрі в Києві. Докорінно — не перебільшення, адже обсяг книжки 1298 сторінок, там містяться тексти близько 100 авторів. Щоправда, тираж видання, на жаль, невеличкий — 1200 примірників, а ціна, навпаки, не маленька — 60 євро.

Ініціатором проекту виступило Наукове товариство ім.Шевченка в Європі, а «двигуном» — його президент, Аркадій Жуковський. Опубліковано книжку в київському видавництві ім.Олени Теліги. Чому саме в нашому місті з’явилося видання французькою мовою? Публікацією цієї книжки Україна заплатила «культурний» борг Франції та Канаді. 1967 року саме в цих країнах з’явилися книжки, які не могли бути видані масовим тиражем на батьківщині — «Лихо з розуму» і «Chernovil’s papers» — слово правди про Україну. Ініціатором усіх трьох проектів були ті самі люди — Наукове товариство ім.Шевченка на чолі з Аркадієм Жуковським.

До виходу у світ цієї «Антології» було лише кілька спроб познайомити франкомовний світ з українською літературою. 1921 року М.Грушевський підготував «Антологію української літератури до середини ХIХ ст.» (разом із Шевченком), яку перевидали 1928 року в Бельгії з доповненнями Антуана Мартеля. 1967 року з’явився збірник «Нова літературна хвиля в Україні», що містить, як зазначив присутній на презентації Валерій Шевчук (чиї новели ввійшли й до цього збірника, і до нової «Антології»), «не обов’язково дисидентів, 60-ті роки — це був справжній естетичний сплеск, і автори, котрі працювали тоді, прагнули до відновлення художньої мови української літератури». Ці видання не могли заповнити величезну інформаційну нішу. Аркадій Жуковський, наприклад, зізнавався, що нестачу перекладів французькою мовою французькі україністи відчули при підготуванні матеріалів про українських письменників для антології європейських літератур «Європейська літературна спадщина» (11, 12 томи).

До редакційної колегії «Антології» увійшли М.Кадо, А.Жуковський, В.Коптилов, Є.Круба, І.Попович. Величезний матеріал видання структурований по кількох розділах: «Давня література (XI—XV ст.)», «Відродження і бароко (XVI — XVIII ст.)», «Національне відродження (XIX ст.)», понад половину книжки займає «Сучасний період (ХХ ст.)», окрема глава присвячена літературній критиці. Найдокладніше подано в «Антології» творчість Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки і М.Коцюбинського. Найбільше поезії, менше прози та драматургії. За мірками україномовного читача, ця «Антологія» дозволяє познайомитися з українською літературою в рамках курсу шкільної програми.

Про кожного автора складено невеличку біографічну довідку, наводиться стисла бібліографія, а також є чорно-білий портрет. Якщо більшість ілюстрацій — це портрет чи відтворення рукопису, то бравий мушкетер на коні, що символізує українські балади, не може не викликати усмішки. Вступна стаття — це стислий огляд української літератури, а наприкінці книжки наводять вичерпні дані про 54 перекладачів — людей, без яких дане видання не відбулося б. Переклади більше половини текстів французькою мовою були здійснені вперше.

З одного боку, широкий проміжок часу змусив обмежити кількість представлених у книжці імен і обсяг творів, з іншого боку — велика панорама дозволила показати безперервність розвитку української літератури з ХI століття і по сьогоднішній день.

Найшвидше, слідом за цією книжкою готуватимуться й інші аналогічні видання — так оптимістично пообіцяв на презентації Аркадій Жуковський. І цьому можна вірити, адже спочатку упорядники думали, що «Антологію», через фінансові причини доведеться вмістити в 300 сторінок, але знайшлася підтримка й спонсори, і її обсяг вдалося збільшити вчетверо.