UA / RU
Підтримати ZN.ua

Сторінки «Книжкових контрактів»

У Києві в Українському домі відбулася виставка-ярмарок «Книжкові контракти» (19—22 грудня). Цілком новий захід у переліку книжкових виставок країни...

Автор: Іванна Гальченко

У Києві в Українському домі відбулася виставка-ярмарок «Книжкові контракти» (19—22 грудня). Цілком новий захід у переліку книжкових виставок країни. Видавничому й читаючому співтовариству його запропонувало Держкомтелерадіо. Задум у декого викликав спочатку роздратування. Ну а вже сама виставка порадувала і вразила. Але по черзі: чотири дні — чотири сторінки…

Перша. «Книжкові контракти», природно, підбивали підсумки видавничого року. Нагадаємо, 2007-й президент оголосив Роком української книжки, загостривши увагу на розв’язанні проблем оподаткування та оренди у видавничій сфері, у справі розповсюдження книжок. У порівнянні з 2006-м, нинішній рік справді виявився проривним. Істотне зростання накладів і найменувань книжок (65% усіх видань уже україномовні), помітне поліпшення якості оформ­лення та поліграфії, нарешті, зростання попиту на українську (читай — українською мовою, а також видану в Україні) літературу — усе це завдяки підтримці держави. Держкомтелерадіо запропонувало вдосконалити близько десятка законів, які регулюють видавничий бізнес.

Друга. Сотня свіженьких, просто з жару, книжечок і грубезних книг, дитячих і наукових, класики і сучасної белетристики на стенді комітету тішила око відвідувача. Щоправда, купити жодну з цієї обойми не вийшло, адже вони «родом» із програми «Українська книжка-2007». Видані державним коштом. Усього 139 найменувань — сотня готова, інші на підході. Заявок було подано на півтори сотні мільйонів гривень, бюджет зміг виділити лише 20. Але й це успіх, тому що 2006-го реалізували тільки 25% програмних проектів. Тепер комітет приймає заявки на 2008 рік.

Третя. Назва виставки-ярмарку виправдалася, зазначають організатори. Намірів укласти контракти про співпрацю, розповсюдження, видання книжок набрали приблизно 90 учасників з 250. Відвідувачі теж були при ділі — близько сотні культурно-розважальних акцій у режимі нон-стоп із десятої ранку до сьомої вечора утворювали пізнавальну, заворожуюче цікаву карусель. Презентації нових книжок, зустрічі з авторами та автограф-сесії, конкурси для тих, хто прийшов із батьками за руку, на спеціально обладнаному «дитячому майданчику». Розкручуванню події сприяло й те, що Держкомтелерадіо залучило до промоушену потужний інформаційний ресурс. Задіявши не тільки відомчі теле- і радіоканали, «Укрінформ», а й комерційні ЗМІ — «Інтер»», ICTV, НТН та ін. Експерти книжкового ринку оцінили такий підхід як безумовно успішний. Так що ярмарок виявився вдалим — 20 тисяч відвідувачів за чотири дні спустошили стенди, причому третину з них практично на 100%. Видавці, зрозуміло, раділи. У комітеті ж коментували: «Усе зводиться до одного — настав час ухвалювати державну програму збереження наявних книгарень і відродження колишньої мережі. Почати б бодай з кіосків при бібліотеках, продовольчих магазинах у глибинці».

Четверта. Ще один марке­тинговий маневр Держкомтелерадіо — надання виставочних площ усім учасникам виставки-ярмарку безплатно. Це не сподобалося представникам виставкового українського бізнесу: мовляв, видавничий ринок постраждає. Але йдеться ж про КНИЖКУ, яку потрібно ще ой як підтримувати, просувати до читача. Керівник Держкомтелерадіо Едуард Прутник упевнений: «На державних книжкових виставках-ярмарках кожен видавець має рівні умови. Моє завдання зробити так, щоб усім надати можливість інформувати громадськість про свою продукцію. Не можна допустити монополію на книжковому ринку, об’єднання видавничих груп для лобіювання своїх бізнес-інтересів. Мені закидають руйнацію ринку, але ж саме ринок — це вільний доступ до товарів, послуг, капіталів. Утім, я готовий співпрацювати, але з урахуванням державних інтересів».

А більшість учасників, зокрема керівники таких авторитетних видавництв, як «Райдуга», «Фоліо», Грані-Т», «Веселка», «Кальварія», «Балтія-Друк» та ін., позитивно оцінили ініціативу комітету. Пролунало й новорічне побажання: не завадило б збирати «Книжкові контракти» під завісу щороку — щоб узагальнити вже зроблене та обговорити потреби й завдання на наступний рік.