Жіноче лідерство в Україні виявляється нині на всіх рівнях. Можливо, спрацьовує гендерна тенденція часу, можливо, вивільняються творчі устремління, і вікові традиції набувають нових форм. У сучасній українській музиці також можна говорити про феномен композиторок, яких знають не лише в Україні, а й у європейській музичній спільноті. Ім’я однієї з них — Кармелла Цепколенко. Авторка понад 80 творів найрізноманітніших жанрів, лауреат премії ім.Б.Лятошинського, вона відома як один із лідерів нової української музики. Нещодавно в одному з центрів камерної музики столиці — Будинку вчених відбувся вечір, присвячений творчому портрету композиторки. Нагодою для цього стали ювілейні дати, пов’язані з її життєвим і творчим шляхом.
25 років тому в українській музичній партитурі вперше зазвучав голос Кармелли Цепколенко. На той час Кармелла закінчила Одеську консерваторію і відкривала свій творчий шлях. То був початок 80-х — років, які продовжували європейський поступ української музики попередніх десятиліть. Уже тоді Кармелла Цепколенко стала створювати власну музичну галерею, в якій звучали пейзажі, «Тонокольори». Невдовзі з’явився «Портрет Доріана Грея» — твір, який і сьогодні український музичний театр ще не усвідомлює як унікальне мистецьке явище.
Голос Кармелли Цепколенко був почутий. Він вирізнявся неповторним творчим тембром, в який вплелися мелодії її давніх родів. Прекрасна представниця одного з них — Марія Демурчан передала своїй доньці витонченість і благородство древньої вірменської культури. До них додалися еллінські традиції, які несли українські та грецькі джерела батькового роду. Не випадково перші дитячі опуси Кармелли малюють музичні образи грецької міфології, а її «доросла» музика б’є в дзвони за знесилену пам’ять і забуте коріння («Поминальна симфонія», «Зустрічі з пам’яттю», «Знесиллям зламлені народи… Цвинтарна музика»). Звучання голосу композиторки дивує поєднанням незахищеної, примхливої «Флейти-пуританки» (улюбленого інструмента Кармелли) з глибиною і силою думки, а живопис образів і драматургічна ідея наповнюють композиції ознаками симфонічного театру («Театральна соната», «Кабіна для восьми», «Десять перетворень у ніщо», «Безкінечна однаковість сонця»). Не випадково Кармелла звертається до перформансу і нових оперних форм («Концерт птахів», міні-опера «Між двох огнів» за мотивами «Степового вовка» Германа Гессе.)
Творчість Кармелли Цепколенко вкладає в поняття «національна культура» нові риси й якості ХХІ століття. Мова композиторки — незвична для традиційного слуху. Вона насичена граматикою, яку виробила практика європейської музики ХХ століття. Кармелла стала одним з авторів в Україні нового музичного словника. В поняття «нова музика» композиторка вкладає здатність спілкуватись зі світом на новому професіональному рівні (щось на зразок заміни традиційних засобів комунікації на можливості інтернету). Але теми й проблеми, порушувані нею, залишаються вічними. Кармелла Цепколенко є насамперед майстром камерного мистецтва. Її творчість підтверджує думку А.Онеггера, який вважав, що саме в камерному жанрі музика представлена в найчистішому вигляді, а «музична думка розкривається в усій правдивій відвертості та дарує всім, хто глибоко любить музичне мистецтво, найбільш витончені і благородні емоції».
Музика Кармелли Цепколенко органічно увійшла в музичне бієнале Європи. Композиторка тримала професійний іспит на світових форумах, де збираються найдосвідченіші спеціалісти сучасної музики — у Дармштадті, Байройті, Йокогамі, Відні, Нью-Йорку. Вона стає постійною учасницею престижних композиторських майстер-курсів, фестивалів. Зовні європейськість Кармелли виявляється в граційній стильній елегантності, що поєднується з мудрістю і діловими здібностями, яким позаздрить будь-який чоловік. «Шостим відчуттям», про яке писав Л.Гумільов, композиторка відчула напрям руху української музики у світовий простір. 10 років тому вона започаткувала в Одесі унікальний міжнародний фестиваль, нині позначений на світовій музичній мапі як український центр нової музики. В міжнародний музичний процес Кармелла ввела очолювану нею Українську асоціацію нової музики, започаткувала сміливі інноваційні проекти.
Музику композиторки виконують найкращі виконавці, які спеціалізуються на сучасній музиці. Серед них французький «2Е 2М», «Ансамбль нової музики. Цюріх», Базельський оркестр, німецький «Клангхаймліх» і флейтистка Карін Лівайн, англійці Шеппард і Сільверторн. Але першими і найвірнішими супутниками композиторки є українські музиканти, передовсім «Київська камерата», «Archi», Національний симфонічний оркестр, квартет ім.М.Лисенка, «Фрески», солісти І.Єргієв, Й.Єрмінь, А.Війтович. На пропозицію диригента В. Сіренка до свого ювілею Кармелла написала четверту симфонію.
На ювілейному вечорі Національний ансамбль солістів «Київська камерата» (диригент В.Матюхін), який грає та записує більшість творів Кармелли, виконав її три камерні симфонії. Музика композиторки співзвучна ідеї ансамблю, де кожний музикант є солістом — особистістю, яка прагне висловитися і бути почутою. Саме на цьому, на мій погляд, грунтується музика Кармелли Цепколенко, її творча і життєва позиція. Цю позицію Кармелла передає своїм учням і своєму сину.