Третій міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької, що проходив у Львові на сцені оперного театру, розпочинався і завершувався звучанням «золотого» сопрано великої Соломії. Неперевершеного й донині. І хоча період між другим та третім конкурсами розтягнувся на дев’ять років, стараннями колективу Львівської опери, а особливо художнього керівника та головного диригента театру Ігоря Лацаніча (він був натхненником перших двох конкурсів і провів усю підготовчу роботу до третього, але не встиг, на жаль, втілити свої чудові ідеї в життя, відійшовши напередодні нового театрального сезону у вічність), «дух» Соломії постійно витав на регулярних фестивалях її імені, куди з’їжджалися «престижні» оперні голоси. Але всі чекали й сподівалися на новий конкурс.
Листопад 2003 року став потужним проривом у велику оперу. Держава в особі Міністерства культури та мистецтв України знайшла кошти на проведення нинішнього конкурсу. Загальний преміальний фонд становив 135 тисяч гривень, що було значно більше, ніж виділялося раніше. Правда, остаточне рішення про проведення конкурсу було прийняте лише в травні нинішнього року, тому багато оперних зірок, особливо закордонних, не змогли в настільки стислі терміни перепланувати свою роботу й гастролі, адже умови на участь у таких заходах мають оприлюднюватися не менше ніж за рік до їх проведення. Проте сімдесят професійних співаків усіх голосових категорій із десяти країн (в основному СНД — Росії, Білорусі, Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Молдови, а також дев’ять осіб із Польщі) взяли участь у конкурсі. Жінки у віці до 38 років, чоловіки — до сорока. Представницьке журі очолював головний хормейстер Національної опери України, народний артист України професор Лев Венедиктов.
…Одинадцять днів, практично з ранку до пізнього вечора, Львівська опера наповнювалася чарівними голосами й гарною музикою Моцарта, Россіні, Верді, Пуччіні, Бізе, Леонкавалло, Мусоргського, Чайковського, Лисенка, Генделя та багатьох інших великих композиторів. Кожен виконавець намагався якомога повніше розкрити й донести до журі та численних глядачів усю повноту і красу цієї музики, а також власний дар. Звісно, хвилювалися, бувало, і зривалися, потім хтось радів успіху, а хтось крадькома витирав непрохані сльози. Конкурс є конкурс, тим паче такий напружений і справді дуже професіональний. Проходив він у три тури. У першому 70 його учасників виконували три оперні арії (запропоновані їм на вибір) у супроводі фортепіано, у другому — (залишалося вже 30 конкурсантів) дві арії в супроводі оркестру Львівської опери, причому репертуар першого туру не повинен був повторюватися. Третій тур передбачав виконання двох оперних партій, одну з яких, на вибір журі, учасник мав «піднести» у повноцінному оперному спектаклі з репертуару Львівського театру опери та балету.
Організатори підкреслювали, що конкурсів, які б проводилися за такою жорсткою програмою, практично більше немає. Тому вони й приваблюють, дають можливість випробувати нові навантаження у складних умовах.
Переможцями стали всі 11 учасників третього туру. За умовами конкурсу, мали присуджуватися дві перші премії (окремо для чоловіків та жінок) із преміальним фондом по п’ять тисяч доларів США в еквіваленті, звання лауреата і золота медаль (барельєф Соломії Крушельницької, виконаний на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України за моделлю відомих українських скульпторів Оксани Терьохіної та Наталі Домовицьких); дві другі премії з відповідними регаліями й трьома тисячами доларів США кожному та дві треті, призовий фонд яких становив по дві тисячі доларів США, а також п’ять заохочувальних премій на суму одна тисяча доларів кожному дипломантові. Щоправда, журі мало застережене право присуджувати не всі премії або ділити їх між виконавцями (крім першої). Попри талановиту «палітру» виконавців, перша премія серед чоловіків не присуджувалася. Серед жінок її володаркою стала Ольга Нагорна (сопрано), яка закінчила Київську консерваторію ім.П.Чайковського, стажувалася в Італії, солістка Національної опери України. Лауреатами другої премії та володарями срібних медалей стали Андрій Романенко (тенор), який також закінчив Київську консерваторію, соліст Національної опери України; Тарас Штонда (бас), після закінчення Київської консерваторії — соліст Національної опери України, який за контрактом працює нині солістом Державного академічного Большого театру Росії; Тетяна Гаврилова (сопрано), студентка п’ятого курсу Білоруської державної академії музики, стажист Національного театру опери і балету Білорусі; Оксана Дика (сопрано), студентка п’ятого курсу Національної музичної академії ім.П.Чайковського, солістка-стажист Національної опери України. Серед лауреатів третьої премії — Віктор Дудар (бас), який закінчив Львівську державну музичну академію ім.М.Лисенка, соліст Національної опери України та Львівського театру опери і балету ім.С.Крушельницької; Сергій Магера (бас), випускник Вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові, нині соліст Національної опери України; Лілія Гревцова (сопрано), випускниця музичної академії ім. П.Чайковського, солістка Національної опери; Інга Мартинова (сопрано), що закінчила Одеську консерваторію ім.О.Нежданової, солістка Одеського театру опери і балету. Дипломантами конкурсу, які отримали заохочувальні премії, були названі Андрій Бенюк (баритон), випускник Львівського вищого музичного інституту ім.М.Лисенка, соліст Національної опери України та Львівського театру опери і балету ім.С.Крушельницької та Артур Ручинський (баритон), який закінчив Музичну академію ім. Ф.Шопена у Варшаві, соліст Варшавської камерної опери, що виступає і на сцені Большого театру у Варшаві й за кордоном. Абдумалік Абдукаюмов з Узбекистану запрошений на майстер-клас відомого польського оперного виконавця Олександра Теліги, а учасниця другого туру Наталія Курільців (сопрано) — до участі в конкурсі ім. С.Монюшка в Польщі у травні наступного року.
Підбиваючи підсумки напружених і насичених творчих змагань, директор Львівської опери Тадей Едер сказав, що перші два конкурси ім.С.Крушельницької відкрили чимало молодих імен, які стали за ці роки добре відомими й визнаними не лише в Україні. Третій конкурс, і про це можна говорити з повною впевненістю, обов’язково подарує світові оперного мистецтва нові яскраві зірки. Хоч вони вже є і вже відбулися, адже до Львова у листопаді на два тижні з’їхалася, по суті, вся молода оперна еліта України, і перемога в таких конкурсах дає молодим виконавцям більше впевненості у своїх силах, відгранює талант, допомагає побачити реальні перспективи.
Конкурс завершений і назавжди увійшов в історію українського оперного мистецтва. Яку радість щирим його цінителям дає усвідомлення того, що в Україні зростають яскраві і самобутні таланти, здатні високо підняти престиж своєї країни на будь-яких сценах, у будь-яких країнах... А Львів із нетерпінням очікуватиме нової зустрічі з учасниками конкурсу ім.С.Крушельницької, який, за словами міністра культури і мистецтв України Ю.Богуцького, присутнього на гала-концерті, має відбутися не пізніше, ніж за три роки. Всі умови для цього у нас є.