Ідея самопізнання для Григорія Сковороди - великого українського мислителя, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника - була наріжним каменем його філософії, а педагогіка - справою, яку він не полишав усе життя. За п'ять років Україна відзначатиме 300-річчя від дня народження Григорія Савовича. Готуючись до цієї вікопомної дати, Міністерство освіти і науки України з ініціативи Українського фонду культури заснувало Всеукраїнські Сковородинські навчання "Пізнай себе", що розпочалися 5 жовтня цього року, у Всесвітній день учителя, і проводитимуться цього дня щорічно по всій Україні та в країнах, де бував Григорій Сковорода, в українських освітніх закладах за кордоном. Це має сприяти поглибленню зацікавлення спадщиною видатного українця, її популяризації як в Україні, так і всьому світі.
Згідно з програмою Сковородинських навчань Громадський організаційний комітет з їх підготовки і проведення разом з Інститутом генези життя та Всесвіту і Духовно-просвітницьким центром м. Києва організував науково-практичну конференцію "Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення Г.Сковороди в сьогоденні", що відбулася в Духовно-просвітницькому центрі м. Києва. До участі в ній було запрошено науковців, педагогів, митців, студентів, учнів і журналістів. За сприяння Міністерства освіти і науки в конференції змогли взяти участь учителі української мови і літератури майже з усіх областей України.
З вітальним словом до учасників звернулися академік НАН України, президент Української астрономічної асоціації, голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України Ярослав Яцків і директор Інституту генези життя та Всесвіту, керівник Духовно-просвітницького центру м. Києва Валерій Решетинський.
Організатори конференції доклали чимало зусиль, аби якнайширше представити досягнення в галузі сковородознавства та популяризувати морально-світоглядні педагогічні принципи Г.Сковороди. До того ж завдяки технічному забезпеченню Духовно-просвітницького центру здійснювалася відеотрансляція роботи конференції в Інтернеті, що дало змогу долучитися до неї і ознайомитися з доповідями широкому колу сковородинців. Тож назву лише кілька з понад півтора десятка тем, що порушувалися доповідачами.
Рукописній спадщині Григорія Сковороди присвятив свою доповідь кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України Сергій Гальченко.
"Григорій Сковорода і українська традиція" - такою була тема доповіді доктора філософських наук, завідувача відділу історії філософії України Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України Сергія Йосипенка.
Від Національної академії педагогічних наук України з доповіддю "Григорій Сковорода: творення людини" виступив академік Георгій Філіпчук.
Культурософ Олександр Шокало обґрунтував основу й перспективу морально-світоглядного духу Сковородинства.
Крім того, учасникам були представлені ґрунтовні напрацювання українських та іноземних сковородознавців, уміщені в збірнику матеріалів конференції.
Учасники ухвалили звернення до державних органів України та української громадськості, в якому йдеться про нагальну потребу вжити низку першочергових підготовчих заходів до 300-літнього ювілею українського генія - зокрема видати відповідну постанову Верховної Ради України щодо внесення Сковородинського ювілейного року до календаря пам'ятних дат та ініціювати перед ЮНЕСКО відзначення цієї дати на світовому рівні. Пропонується спільними зусиллями МЗС України та українських закордонних громад встановити пам'ятні знаки в країнах, де бував Г.Сковорода, - у Словаччині, Чехії, Угорщині, Австрії, Італії, Німеччині та Польщі; створити на базі Малої Академії наук України науково-освітній веб-портал "Григорій Сковорода" з метою висвітлення всієї бази знань про феномен Г.Сковороди; підготувати й видати академічне зібрання творів філософа, поета і педагога з паралельними текстами - мовою оригіналу та в перекладі сучасною українською, а також фундаментальну "Сковородинську енциклопедію", де має бути підсумовано понад 200-річний досвід вивчення всіх аспектів Сковородіани і визначено належне місце Г.Сковороди в національній та світовій культурах.
Сковородинці також вважають за необхідне створити ґрунтовний навчально-методичний посібник з вивчення творчості та життєвого шляху Г.Сковороди для загальноосвітніх закладів, інтегрувати вивчення філософської і літературної спадщини мандрівного філософа в уроки мови, літератури, історії, природознавства тощо, впровадити в навчальні програми музичних закладів України вивчення композиторської, музичної і пісенної спадщини Григорія Сковороди.
Крім того, автори звернення пропонують вивести на широку українську сцену драматургію, читану та співану поезію Г.Сковороди, систематизувати всю наявну фільмографію про нього і зняти нові художні й документальні фільми, а також усю наявну образотворчу Сковородіану (живопис, графіку, скульптуру), проводити художні виставки і видавати мистецькі альбоми. Гідні уваги також пропозиції оформити "Класи-світлиці Григорія Сковороди" в середніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах з відповідними поліграфічними та Інтернет-ресурсами, створити меморіальні музеї Г.Сковороди в Києві (в одному зі старовинних будинків на Подолі) та Харкові (в колишньому будинку Є.Щербиніна).
Яскравим образотворчим ключем до глибинного світу Григорія Сковороди стала виставка робіт художника Генрі Ягодкіна "Григорій Сковорода в портретах". А музично-вокальна програма "Сад божественних пісень" Григорія Сковороди і театралізоване дійство у виконанні дитячого хору "Либідь" (художній керівник і диригент Лариса Чинчева), кобзаря Тараса Силенка, Галини і Людмили Турчак, композитора - академіка НАН України Володимира Широкова, співробітників Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" прозвучали гідним завершальним акордом зібрання сковородинців.