Всередині кожного з нас живе метафора — ключ до осягнення світу. У Стефана-Арпада Мадяра, члена Всесвітньої асоціації кольорознавців (АIC), виставка якого в жовтні відбулася в галереї «Митець», — це, напевно, калейдоскоп. Варіанти нескінченої гармонії він викладає мозаїкою фракцій спектрального кольору. Наслідуючи горішнього Творця, який час від часу перетрушує за виграшки кольорові скельця... Їх «випадковий» візерунок абсолютно закономірний, тому що все у Всесвіті взаємозалежне — мікросвіт і макросвіт, колір і психофізика людини.
Захопитися цією проблемою ще в студентські роки Стефану Мадяру допоміг наставник Флоріан Юр’єв, викладач Поліграфічного інституту ім. І.Федорова — кольорознавець, графік, чудовий музикант. Від учителя Мадяр успадкував різнобічність професійних зацікавлень — проілюстрував десятки книг, працював ювеліром-реставратором у Музеї історичних коштовностей України, професійно вивчав теорію мистецтва, вважався серйозним знавцем іконографії. При цьому кольорознавство, дослідження колірних біовібрацій людини залишалося основною темою його життя, що остаточно оформилася в теорію «Біоколориту».
Автор відкриття розшифровує нове поняття як «системний модус, що дозволяє розкодувати глибинну сутність суб’єкта методом колірної інформації»... Передісторія його появи на світ така: одного разу, працюючи над дисертацією на тему колірної символіки християнства, Мадяр порівняв семіотику кольору, властиву різним культурним традиціям. Наштовхнувшись на дивний факт ідентичності значень, дійшов висновку: сприйняття кольору закладено на клітинному рівні, у генетичній пам’яті людства. Якщо проаналізувати три непохідні частини спектра, то «кривавий» червоний в усі часи у всіх народів означає динаміку життя, сексуальну енергію, агресію. Жовтий, який асоціюється із сонячним кольором, — радість, розкішність, синій «колір ночі» — духовність, мудрість. Минув час, й інформація, що призбирувалася десятиліттями, у тому числі практичним шляхом, систематизувалася в книжці, яка готується до видання. Створено також технологічне «ноу-хау», комп’ютерна програма, яка переводить біоритми людини в колірний вимір, де червоний відповідає фізичному стану суб’єкта, жовтий — емоційному, синій — інтелектуальному. Задавши програмі як вихідні дані час народження людини, натомість отримуєш приємний для ока графік веселенького забарвлення, докладно розгорнуту в часі діагностику психофізичного стану, що в перспективі означає можливість його моделювання і коригування...
Пригасити виявлені негативні чинники або ж, навпаки, інтенсифікувати позитивні можна, використовуючи все той-таки універсальний засіб. Стефан Мадяр пропагує ще одну сферу застосування «біоестетики» — кольоротерапію, беручи участь спільно із фахівцями Інституту геронтології у клінічних дослідженнях. Зафіксовано позитивні результати лікування. Приміром, колір як активний чинник зовнішнього впливу виводить хворих зі стану аутизму, кольорові «пасьянси», що розвішані у галереї і спочатку викликають у глядача, який намагається розгадати їх призначення, замішання, — виявляється, приводять до нормального стану при різкій зміні часових поясів.
Що ж до естетики в банальному розумінні цього слова, то Мадяр — послідовник східної традиції милування природою, злиття з нею в єдиному пориві. Йому ближча «східна культура, в основі якої — духовний синтез, а не західна, аналітична». Бузковий туман заповзає в гірські ущелини, а над проваллям нависають квітучі кущі глоду...