2003 рік був найбільш урожайним на видання, присвячені образотворчому мистецтву. На початку 2003 року вийшов розкішний альбом «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен». Вийшли два номери нового журналу «Українське мистецтво», новий журнал «Пластичне мистецтво», альбом «Національна спілка художників України». Це все нові видання, але не можна не згадати журналів «Образотворче мистецтво» та «Народна творчість».
Усі ці видання розкривають багатство і розмаїття мистецтва України, що бурхливо розвивається. «Мистецтво України» — новинка від «Мистецтва» — заслуговує на особливу увагу. Видання фінансувала держава. І заслуга в цьому голови Спілки художників України Володимира Чепелика, він переконав главу держави в необхідності такого видання. Альбом вийшов дуже незначним накладом, усього 1000 примірників.
Він цікавий ілюстративним матеріалом, хоча твори різні за значимістю. Історія і час розставлять і дадуть оцінку як окремим творам, так і творчості в цілому 12-річного періоду розвитку мистецтва України.
Автори розробили концепцію подачі художніх творів не за видами мистецтва чи персоналій, а за тематичними розділами, як, наприклад, релігія, історія, природа, інсталяції. Це дозволяє краще розкрити кожен твір, визначити стилістику майстра, творчу спрямованість усього мистецтва України. Альбом цікавий саме концепціями авторів, упорядників, мистецтвознавців Т.Придатко, Г.Скляренко і З.Чегусової.
Попри те, що в альбомі розглядається період із 1991 по 2002 рік, тут подано дослідження створення, розвитку та становлення Спілки художників України. Безумовно, детально викласти діяльність Національної спілки художників України в такому виданні неможливо. Але з нагоди 65-річчя спілки автори визнали за необхідне бодай стисло висвітлити нелегкий шлях, показати залежність розвитку творчості від політичних та економічних процесів, що відбувалися в Україні. Т.Придатко — автору розділу «Національна спілка художників України: сторінки історії» — це вдалося.
Другий розділ «Мистецтво сучасної України на шляхах самовизначення» (автор Г.Скляренко) присвячений аналізу сучасного художнього процесу періоду з 1991 року — саме ним обмежені матеріали альбому.
Третій розділ «Декоративне мистецтво України: тенденції розвитку» написано мистецтвознавцем З.Чегусовою. 2003 року вийшло чудове видання «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття: 200 імен». Альбом унікальний і ніби вже «перевірений», тому вважаю, що розділ З.Чегусової було б цікаво продовжити новими теоретичними пошуками й оцінками. Автори всіх розділів свідчать, що в 90-ті роки ХХ століття із замкнутого простору соціалістичного реалізму відбувся прорив у вільний світ пошуків різних ідей і стильових проявів, що відповідають новим реаліям життя.
Особливо відзначають автори відродження монументального мистецтва — вітраж, мозаїку, фресковий живопис, що протягом багатьох століть прикрашали культові споруди. Спорудження нових храмів дозволяє митцям вносити нові бачення і трактування тем. Автори альбому аналізують і цей напрям.
Особливо цікава подача ілюстративного матеріалу. Вперше ілюстрації усіх видів мистецтва (їх понад 1500) розкривають одну з тем, поруч із живописом, графікою міститься твір декоративного мистецтва. У попередніх альбомах декоративне мистецтво завжди завершувало видання. Подача ілюстративного матеріалу в цьому альбомі виявляє високий професіоналізм декоративного мистецтва — гобеленів, кераміки, скла, металу.
Найменш вдало ілюстрована скульптура, багато робіт утрачають свою якість через немасштабне трактування на аркуші альбому, а тому не найкращим чином виражена пластика. Скульптура потребує дуже кропіткої зйомки і складного підсвічення. Невеликі штрихи недоробок не знижують унікальності цього альбому. Протягом останнього десятиліття відбулося дуже багато різних виставок. Цей альбом ніби зібрав усі виставки воєдино й представив нам шляхи розвитку мистецтва України з 1991 по 2003 рік.