«Схід нам близький!» — не втомлювалися повторювати, часом навіть бавлячись із наголосом, організатори виставки «Схід у творчості європейських художників», яка проходить у Львівській картинній галереї. А близький-таки... Це засвідчили 150 унікальних експонатів із фондосховищ та експозицій трьох провідних львівських музеїв: Національного, Історичного і, звичайно ж, Львівської галереї мистецтв.
Діапазон виставки широкий — живопис, графіка, скульптура, зброя та одяг, які відображають історію Сходу XVIII — XX століть. Більшість творів, за словами директора галереї Бориса Возницького, демонструється вперше. Зрештою експозиція теж є першою в Україні.
Як розповіла автор ідеї організації виставки, завідувачка відділу європейського мистецтва XIV — XVIII ст. Оксана Козинкевич, задум створення експозиції саме з такою орієнтальною тематикою виник з огляду на події на Близькому Сході. Адже представлені твори — найкраще свідчення толерантного, шанобливого ставлення Європи до Сходу з його багатою історією та загальновизнаною у світі мудрістю.
А ще пані Оксана зізналася, що особливим натхненником для неї став наш земляк Вацлав Жевуський (Вінчеслав Ревуха, прозваний Еміром Золота Борода — мандрівник, знавець Близького Сходу, засновник Інституту орієнталістичних досліджень, мовознавець, мемуарист, художник, картограф, а ще воїн, володар титулу Тадж-ель-Фахр-ель-Нішаан (Вінець слави) та першокласний вершник, кажуть, його стадо походило з конюшень самого Магомета).
Орната (комплект церковного одягу). Персія. ХVII ст. Зі збірки Львівської галереї мистецтв. |
В експозиції «Схід у творчості європейських художників» представлені унікальні полотна французьких, російських, німецьких, польських, українських, голландських художників. Ці твори присвячені Туреччині, Алжиру, Сирії, Єгипту, Ірану.
Вперше виставлені твори мистецтва та зброя, які перебували в особистих колекціях польських королів, австрійських імператорів та турецьких султанів.
На виставці, як твердять її організатори, показане аж ніяк не все. Зокрема не зверталися до Музею етнографії, де зберігається багато декоративно-прикладних творів. Хотілося показати більше зброї (її чимало в Історичному музеї). Та демонстрація зброї передбачає наявність серйозної охорони.
«Прогалину» з шаблями й ятаганами заповнив гарно ілюстрований каталог, виданий до відкриття експозиції: «Ми в ньому зафіксували всі наші експонати, — говорить Оксана Козинкевич. — У тім числі — і зброю. Щоби люди знали наш діапазон».
— Виставка вийшла цікава, — ділиться своїми думками Борис Возницький. — Все засвідчує, що з цивілізацією Сходу у нас немало спільного. Наприклад, зараз ми з вами стоїмо на тлі картин Івана Труша. Це виставка його «східних» робіт. Є портрет Ланцкоронських. Цей чоловік жив у Старому Роздолі. У 1874 році поїхав в експедицію в Малу Азію і привіз звідти величезні цінності. Їздив із ним художник Яцек Мальчевський, який і намалював портрет подружжя Кароля і Малгожати Ланцкоронських. Є портрети Шаміля та його сина роботи Станіслава Хлєбовського з автографом самого Шаміля! Це унікальні портрети. Хлєбовський вчився в Одесі, Петербурзі, Мюнхені та Парижі. Дванадцять років працював у Туреччині. Там 1869 року і намалював Шаміля. Схід настільки нам цікавий, що ми в Золочівському замку зробили Музей східних культур — від Єгипту до Японії. Відомо, скажімо, що онук нашого Боїма (відомий за львівською каплицею Боїмів. — Т.К.) був першим дослідником фауни, флори і медицини Китаю… Очевидно, що жодна країна Заходу не є такою близькою до Сходу, як Україна.
***
Експозиція має засвідчити багатовіковий взаємовплив західної та східної культур, посередником у чому не раз була Україна. Зокрема — Львів. Ще одна мета — нагадати про значні історичні та культурні події в житті нашого народу і народів країн Сходу та вивести їх із тіні забуття.
На відкриття прийшло багато гостей. Вшанував захід своєю присутністю й представник Народного бюро Лівійської Арабської Джамахірії в Україні — пан Крейра Масаод.
Аби підкреслити особливу атмосферу заходу, пан Возницький запросив гостей у подвір’я Палацу Потоцьких — на дефіле арабських скакунів.
Залишається додати, що організували захід — Міністерство культури та туризму України, Благодійний фонд «Підгорецький замок», Львівська картинна галерея та Всеукраїнська асоціація «Україна — Лівія».
Виставка триватиме до 18 травня. А далі, за словами Оксани Козинкевич, її зможуть побачити кияни й гості столиці: «Пан Вовкун пообіцяв знайти для львівських шедеврів пристойне помешкання — найімовірніше, у Національному художньому музеї».
У переддень закриття експозиції у Львові відбудеться ще один важливий захід — презентація благодійного фонду «Підгорецький замок». Це неприбуткова організація, створена людьми, які піклуються про долю всього Підгорецького комплексу, до якого входять замок, Гетьманський заїзд, костел-каплиця Св. Йосипа та парк.
— Підгорецький замок мав потужні рови, вали, башти, оборонно-захисні споруди. На сьогодні ні рови, ні вали не можуть урятувати його від інвазії людей, — говорить голова наглядової ради БФ Оксана Козинкевич. — І тому члени наглядової ради Александр Квасьнєвський, Борис Возницький, Володимир Мостовий, Богдан Ступка, одна з власниць замку княгиня Сангушко, Єжи Гофман, Катерина Серебрянська, Олег Скрипка, Вікторія Лук’янець, меценатка з Австрії графиня Манс, Даніель Ольбрихський, Сергій Тарута — це наші захисні стіни і наші бастіони.
Зі слів О.Козинкевич, уже тривають попередні перемовини з представниками мусульманського світу: «Вони зацікавилися постаттю Жевуського. Приїдуть, подивляться нашу виставку, побувають й у Підгорецькому замку. Щоби згодом розпочати його реставрацію. Ви ж розумієте, як у нас часто гроші приходять, і як зникають. А наявність такої поважної наглядової ради дасть нам змогу не боятися за кошти і побачити, зрештою, результати».