Щороку наприкінці літа та на початку осені розпочинається гаряча пора відбору літературно-мистецьких творів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Саме в цей період з’являється можливість оцінити реальний стан вітчизняної літератури, театру, кінематографа, художньої справи, мистецтвознавства, журналістики і публіцистики. Тобто творчі роботи претендентів на відзначення найпрестижнішою державною нагородою. Нагадаємо, що ця нагорода заснована ще на початку 60-х років ХХ століття (напередодні святкування дня народження Тараса Шевченка).
В редакцію DT.UA постійно звертаються молоді і знані митці з питаннями про особливості перебігу цьогорічного розгляду творів та проектів на Шевченківську премію. Ключові запитання адресуємо керівникові секретаріату Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка, заступнику голови комітету пані Вікторії КОСТЮЧЕНКО (до обов’язків пані Вікторії входить організація розгляду поданих на конкурс літературно-мистецьких творів членами комітету).
- Пані Вікторіє, одразу хотілося б запитати: чи змінилися нинішнього року умови висунення літературно-мистецьких творів на здобуття Шевченківської премії?
- Зараз триває прийом творів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2013 року. Документи приймаються секретаріатом Шевченківського комітету включно до 1 листопада ц.р. згідно з чинним положенням про премію, затвердженим відповідним указом президента України. У ньому, зокрема, йдеться про те, що на премію мають право висувати Міністерство культури, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Національна академія наук, Національна академія мистецтв, а також національні та всеукраїнські творчі спілки, Український фонд культури, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Що ж до умов висунення літературно-мистецьких творів, то вони кардинально не змінилися. На базі діючих положень про премію та про комітет розроблено й затверджено «Порядок висунення творів та оформлення документів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка». За цим порядком і працюємо. З умовами висунення на премію всі охочі можуть ознайомитися на офіційному сайті комітету www.knpu.gov.ua або безпосередньо в секретаріаті - Київ, вул. Прорізна, 2.
Єдине, що додано до «Порядку» нинішнього року, - згода автора твору, котрий претендує на відзначення, на збір та обробку його особистих даних, як це передбачено Законом України «Про захист персональних даних».
Крім того, на сайті комітету, де розміщуватиметься перелік висунених творів на здобуття премії, міститимуться, за бажанням авторів, і анотації та фотографії до номінованих літературно-мистецьких творів. Тексти й фото мають надаватися в електронному вигляді. З технічними вимогами можна ознайомитися у секретаріаті комітету або ж на сайті. Такі нововведення дають можливість громадськості ширше й повніше ознайомитися з творчими доробками митців.
- Можливо існують певні обмеження щодо висунених творів, передбачені положенням про Національну премію України імені Тараса Шевченка?
- Відповідно до положення про премію, подаються нові оригінальні твори, опубліковані у завершеному вигляді впродовж останніх п’яти років, але не пізніше як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії.
Підручники, посібники, монографії, альбоми-каталоги не можуть бути висунуті на премію. В процесі розгляду творів зміна напряму, за яким висунутий твір, не допускається.
Твори, котрі в конкурсному відборі були допущені до участі в третьому турі, мають право на повторне висунення на здобуття Національної премії.
- Висунення літературно-мистецьких творів на здобуття найвищої державної нагороди передбачає широке громадське обговорення. Як у ньому може взяти участь пересічний громадянин?
- Гласність, відкритість і прозорість у процесі визначення достойників - важливі умови, які забезпечують успіх творчого змагання, зміцнюють довіру до колегіального рішення Шевченківського комітету і взагалі сприяють зростанню авторитету Шевченківської премії в українському суспільстві. Широке обговорення кандидатур в установах та організаціях, які мають право висувати твори, - чудовий шанс почути професійну оцінку колег по цеху.
Під час обговорення творів, висунутих на здобуття Національної премії, ми уважно відстежуємо публікації та виступи у засобах масової інформації.
Кожен громадянин має змогу взяти участь в обговоренні номінованих літературно-мистецьких творів під час творчих вечорів, після перегляду театральних вистав або мистецьких робіт на художніх виставках, які зазвичай відбуваються в період між конкурсними відборами.
Крім того, можна надіслати листи-відгуки, рецензії, з якими члени комітету неодмінно ознайомляться і які візьмуть до уваги, приймаючи рішення стосовно конкретного кандидата на здобуття найвищої державної нагороди.
Широкі можливості для участі в обговоренні творів та спостереження за перебігом відбору надає сайт Шевченківського комітету. На цьому ресурсі викладено вже надані анотації та матеріали до поданих робіт, план культурно-мистецьких заходів, новини про конкурсні події і навіть є можливість залишити свій відгук.
Незабаром запрацює новий сервіс, який дозволить отримувати актуальну інформацію на різноманітні гаджети (мобільні телефони, планшетники).
Одне слово, є чимало можливостей долучитися до процесу обговорення творчого доробку кандидата з єдиною метою, щоб Національну премію України імені Тараса Шевченка отримали найталановитіші письменники, композитори, артисти, художники, публіцисти, мистецтвознавці.
- Стосовно нинішнього складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка…
- У складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка на сьогодні двадцять чотири особи. Є шестеро Героїв України. Всі члени комітету визнані майстри і фахівці - у своїх творчих галузях. Причому не лише в Україні, а й за її межами. Письменники, композитори, режисери, актори, критики, мистецтвознавці, художники…
…На жаль, немає серед нас Богдана Сильвестровича Ступки. Він завжди на засіданнях комітету висловлював оригінальні судження про твори. Був надзвичайно тактовним. Під час дискусій знаходив вагомі аргументи на користь того чи іншого твору та його автора.
Звісно, такої великої людини нам дуже не вистачатиме…
Хотілося б додати таке…
Практично жодної критичної публікації стосовно процедури висунення та присудження цьогорічної премії у вітчизняних друкованих та електронних ЗМІ не було. Що зайвий раз доводить її прозорість та відкритість. А також підтверджує об’єктивність і неупередженість членів комітету.
Нагадаю, що нинішнього року лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка стали письменники Володимир Рутківський за історичну літературну трилогію «Джури» і Петро Мідянка за ліричну збірку «Луйтра в небо», мистецтвознавець Тетяна Кара-Васильєва за наукову розвідку «Історія української вишивки», композитор Віктор Степурко за псалмодію «Монологи віків», художник Анатолій Криволап за цикл живописних полотен «Український мотив».
- Знаю, що Шевченківський комітет був одним із ініціаторів заснування серії видань «Бібліотека Шевченківського комітету», завдяки якій у світ виходять книжки з творами лауреатів минулих десятиліть. Чи володієте ви інформацією, які книжкові видання нинішнього року з’являться друком у цій серії?
За понад десять років у серії видань «Бібліотека Шевченківського комітету» вийшло понад 90 видань творів, художньо-мистецьких альбомів Шевченківських лауреатів та книжок про самих лауреатів. Лауреатів у нас понад 600 осіб. Роботи, як бачите, багато.
Нинішнього року заплановані до випуску такі книжки: В.Корнійчук «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки», В.Коротич «Від першої особи: Вибране» та Ю.Белічко «Леонід Андріївський - художник книги: літопис життя і творчості», видавництво «Криниця»; П.Муравський «Чистота співу - чистота життя», видавничий центр «Просвіта»; Г.Гаврилець «Засвічу свічку. Твори для хору», видавництво «Музична Україна»; О.Іваненко «Мої казки і мої дорогі вчителі», видавництво «Веселка»; Степан Колесник «Чи будемо пересівати волю» та Любов Голота «Жіночий апокриф», видавництво «Український письменник»; Василь Слапчук «Вибрані поезії», видавництво «Ярославів Вал».
Буквально днями у цій же серії у видавництві «Книга» побачило світ науково-популярне видання «Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи» відомого вітчизняного літературознавця, критика, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віри Агеєвої, в якому досліджено роль видатного класика української літератури у збереженні традицій українського модернізму в другій половині ХХ століття.
Користуючись нагодою, хочу звернутися до видавців і видавництв, які планують випускати книжки у серії видань «Бібліотека Шевченківського комітету» в рамках бюджетної програми «Українська книга-2013». Сьогодні, на нашу думку, конче необхідно охопити творчість кожного лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, щоб у літературі не було призабутих імен. Тому комітет усіляко сприятиме включенню до програми «Українська книга» видань такої тематики, готуватиме відповідне клопотання Державному комітету телебачення і радіомовлення, що реалізує програму «Українська книга». Всіх суб’єктів видавничої справи, які мають намір поповнити серію видань «Бібліотека Шевченківського комітету» новими книжками, запрошуємо до співпраці.
- Яким чином Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка популяризує Шевченківську премію?
- Крім вирішення низки організаційних питань, спрямованих на увічнення імені Великого Кобзаря, популяризацію творчості лауреатів Шевченківської премії, члени комітету, працівники секретаріату беруть участь у різного роду заходах, зокрема в мистецьких акціях, цікавих видавничих проектах, підготовці різноманітних музейних експозицій, а також у теле- і радіопрограмах. Приміром, видавництво «Криниця» вже втретє готує до друку енциклопедичний довідник «Шевченківські лауреати». У довіднику подаються стислі біографічні відомості про кожного з лауреатів різних років, висвітлюються віхи їхньої творчої діяльності. З часом енциклопедичний довідник «Шевченківські лауреати», на мою думку, стане бібліографічною рідкістю, оскільки наклад видання налічує лише кілька тисяч.
Варто згадати і спільний видавничий проект з видавництвом «Либідь», який має завершитися в поточному році. Це випуск книжки «З верховин півстоліття. Національна премія України імені Тараса Шевченка», до якої увійшли спогади, статті, есе Шевченківських лауреатів, відомих літературознавців, письменників, поетів, журналістів. Сподіваюся, ця книжка розширить уявлення у наших громадян про Шевченківську премію, якій із моменту її заснування вже виповнилося понад півстоліття.
- Ви вже понад двадцять років працюєте у Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка. За цей час змінилося кілька голів комітету, неодноразово оновлювався його склад. Які залишилися спогади, враження про людей, з котрими зводила доля?
- Це справді так. Я прийшла на роботу в комітет у січні 1991 року. Саме в той період відбулося призначення і нового голови комітету. Ним став поет Борис Олійник. Тоді його головування було нетривалим, але за час каденції Бориса Ілліча як очільника комітету лауреатами Шевченківської премії стали відомі всьому світу люди - Василь Стус, Іван Дзюба, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лариса Кадочнікова, Георгій Якутович. У 2010 році указом президента України Бориса Олійника повторно призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, що загалом позитивно було сприйнято українською спільнотою.
Вважаю, мені пощастило працювати в комітеті з такими талановитими і авторитетними особистостями, як Олесь Терентійович Гончар, Володимир Олександрович Яворівський, Іван Михайлович Дзюба, Роман Мар’янович Лубківський, Микола Григорович Жулинський. Кожен із них примножив значення Національної премії України імені Тараса Шевченка в часи відновленої державної незалежності, зміцнив її статус, підвищив рівень відбору творів, якими поповнилася духовна скарбниця українського народу.