камерний оркестр «Віденська академія» (диригент Мартін Хаселбек). |
У Національній філармонії України відбувся незвичний концерт. У ньому все було нетрадиційно: час проведення (16:00), напис на афішах «вхід вільний» і головне — назва, приваблива для слухачів: «Шедеври з колекції Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України». Також цікаво було те, що XII Міжнародний музичний фестиваль «Київ Музик Фест 2001» не завершився, а продовжує своє творче життя та репрезентує камерний оркестр «Віденської академії» й Віденський камерний хор із вельми цікавою програмою.
Акція в Національній філармонії — це продовження циклу концертів, які почалися на торішньому фестивалі. Тоді всіх вразила виставка раритетів із Фонду 441 ЦДАМЛМУ, де 50 років зберігалися автографи, рідкісні партитури після Другої світової війни. У колекції, яка містить понад 5 000 одиниць зберігання, 500 належить
Й.-С.Баху та його родині. У різні роки твори з колекції виконувалися відомими українськими музикантами І.Блажковим, О.Кудряшовим, Б.Которовичем, квартетом ім. М.Лисенка.
Нині ця унікальна колекція, відповідно до домовленості між Президентом України Леонідом Кучмою та канцлером Німеччини Герхардом Шрьодером, повертається до Німеччини. Цілий рік працювала експертна група, і, за її рішенням, усі слов’янські автори будуть залишені в Україні. Організовано науковий центр імені Максима Березовського при архіві-музеї, який сприятиме вивченню цих неоціненних творів.
А поки що кияни, завдяки співпраці й договору, підписаному дирекцією Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест», Центром музичної інформації НСКУ та ЦДАМЛМУ, одержали можливість почути ці чудові твори у виконанні найвідоміших австрійських музикантів — Віденського камерного хору й камерного оркестру «Віденська академія», віртуози якого грають на оригінальних стародавніх інструментах епохи бароко.
Ініціатор проекту, музичний директор Фесту Іван Карабиць так сказав на прес-конференції, підкреслюючи неординарність події: «Невиконаний твір мертвий. Аби написане композиторами оживало, все це потрібно виконувати. Вдихнути життя в нотні тексти можуть лише музиканти. А в сьогоднішньому концерті — це справжні майстри».
Такий дорогий проект втілено в життя завдяки фінансовій підтримці Управління з питань мистецтва при відомстві Федерального канцлера Австрії, Федерального міністерства закордонних справ Австрії, Міністерства культури та мистецтв України, посольств Австрії в Україні й України в Австрії, а також Державної телерадіокомпанії «ORF» (Австрія). На прес-конференції спікер австрійської партії зелених, координатор програм ORF Штефан Шеннах, а також посол Австрії в Україні Клаус Фаб’ян розповіли, що буде створено телефільм про цей концерт, присвячений 10-й річниці Незалежності України. Міністр культури та мистецтв України Ю.Богуцький нагадав про величезний успіх проекту «Перехрестя», втіленого цього літа у Відні українськими художниками. Він також говорив про підготовку віденського симпозіуму, присвяченого питанням українсько-австрійських культурних зв’язків. А концерт у філармонії та його повторення шостого листопада в австрійській столиці сприймаються як частина великої програми культурного співробітництва між Україною й Австрією.
На запитання про пріоритет першого виконання Іван Карабиць дотепно відповів, згадуючи дует примадонн з опери В.-А.Моцарта «Директор театру»: «Давайте не слабувати на винахідництво, а більше займатися хорошим виконанням чудової музики».
Концертна програма складалася з творів колекції. Лише твір Д.Бортнянського вибрали як відбиток ідей концерту та приурочили до його 250-річчя. На жаль, через приїзд неповного складу хору відмінили виконання твору «Отче наш» М.Березовського. Високий професіоналізм показав в «Увертюрі» Д.Бортнянського диригент Кирило Карабиць. У грі оркестру, тонкій, гнучкій зміні нюансів відчувався талановитий почерк молодого диригента. Учень відомих професорів Р.Кофмана і Л.Венедиктова, Кирило Карабиць уже знайомий Європі як переможець кількох престижних конкурсів.
Особлива галантність і вишуканість у трактуванні твору запам’яталися в Концерті для скрипки і струнних Йоганна Готліба Грауна. Партію барочної скрипки виконав Ілля Король (Україна—Австрія). Неповторний тембр звучання інструмента в поєднанні з чудовим ансамблем струнних в оркестрі несли в зал трепетну, наповнену внутрішнім світлом ауру XVIII століття. Уся ця надзвичайна гармонія прекрасного виконання змусила переповнений зал слухати й насолоджуватися атмосферою світла й добра, яку випромінювала сама музика, відроджена музикантами.
Великим контрастом до переповненого драматичними і трагічними колізіями ХХ століття та нашої конфліктної сучасності лунала й Sinfonia grosso (1 частина): у великих динамічних наростаннях, у зміні контрастних епізодів простежувалася пісня-гімн, що вихваляє добро та світло людського життя.
У другому відділенні концерту пролунав твір Карла Філіппа Емануеля Баха (сина великого Й.-С.Баха) «Святкова музика: «Відкрийся та засвіти». Ця світська кантата грандіозна за своїм задумом, у ній усі частини побудовані за принципом контрасту, особливо цікаве чергування сольних і хорових номерів. Чудовий і злагоджений спів солістів — Сімоне Кермес (Австрія), Лідії Фірлінгер (Австрія), Маркуса Шеффера (Австрія), хору й оркестру — все це було підпорядковано оригінальній інтерпретації відомого диригента Мартіна Хаселбека (Австрія). Він відомий у світі як організатор фестивалів, диригент-концертант, професор органної музики. Цю програму він готував з особливим піднесенням, бо любить виконувати невідомі твори. Хаселбек записав 40 компакт-дисків. У його виконавчому стилі відчувалася особлива невимушеність у манері диригування, поєднана з точним показом динамічного розвитку музичного матеріалу.
Гімн «Хваліть Господа» був гідним завершенням концерту. Хор, оркестр, солісти — чудовий ансамбль музикантів, котрі змогли відтворити схвильований і світлий голос епохи та донести його до нас, слухачів ХХI століття.