Провівши нашвидкуруч опитування десятка молодих людей на вулиці, можна переконатися, що нині слово «шансон» стало синонімом блатних пісень із використанням міцних слівець і табірного фольклору. Як і взагалі пісень низького штибу. Вочевидь, сталося так не без зусиль «Радіо шансон». Хоча французьке слово chanson започатковується від середньовічних балад, набуває яс-кравого національного забарвлення в XVII столітті і досягає досконалості на естраді в XIX—XX ст.
Вочевидь, саме негативне нинішнє ставлення до шансону (принаймні в Києві) і завадило частині шанувальників клубу «Співуча родина» побувати на концерті камерного театру поетичної пісні «Шансон» із міста Суми. Адже зазвичай великий зал столичного Будинку вчителя повний. Але ті, хто прийшов на концерт, не пожалкували. На сцені під акомпанемент гітар, флейти, віолончелі розгорталося дійство, виткане з витонченої поезії, делікатної музики та проникливого співу. Віктор Сироватський, Яна Шифріна, Оксана Скоробогатська, Олександр і Наталія Гарбарі, Олександр Бєльський переконливо продемонстрували, як поетичне слово в поєднанні з музикою залучає глядача до процесу співтворчості. Зі сцени звучали вірші М.Волошина, М.Цвєтаєвої, Б.Чичибабіна, пісні О.Вертинського, Б.Окуджави, В.Висоцького, О.Галича, Ю.Візбора, а присвячувалася вистава Антуану де Сент-Екзюпері.
Після концерту глядачі бурхливо обговорювали новину: Будинок учителя хочуть перетворити на філію оперного театру — малу оперу. Справжню оазу культури, з рідкісною в наш час аурою духовності, інтелігентності, творчості збираються прикрити...