«Молоде українське кіно» — не зовсім фантом, але ще й не нова хвиля. Імена деяких кінематографістів начебто б і на вустах, але у вузькому колі суто кінематографічного соціуму. За інерцією називають «молодими» Олеся Саніна чи Олександра Шапіра. Та й вони давно виросли з «коротких штанів». Сьогодні телебізнес, який перетворився на гігантську мікрохвильову піч, яка опромінює багатьох здібних кінематографістів, вимагає дедалі нових і нових «продуктів»... Та очевидно, що не всі «продукти» доходять до кондиції. Тому що так і не стали й самоцінними кіноодиницями багато хто з тих, хто впродовж останньої «п’ятирічки» надреактивно знімав для «Інтера» або «1+1» святочне кіно (не на найскромніші бюджети). «ДТ» пропонує умовну сімку дуже перспективних молодих українських кінорежисерів, які, можливо, згодом заявлять про себе ще голосніше.
* Алан БАДОЄВ. Найбільш неоднозначна постать у цьому рейтингу. Досить відомий кліпмейкер. Створював яскраві ролики для Софії Ротару, Вєрки Сердючки і навіть для Поплавського. Продовжувач «кліпмейкерської лінії» у нашому так званому художньому кіно, якщо згадати спірний досвід його попередників — Максима Паперника і Семена Горова («За двома зайцями», «Попелюшка», «Сорочинський ярмарок», «12 стільців»). Проте саме Бадоєва після ретельного відбору запросили на зйомки картини «Оранж лав» американські продюсери Володимир Хорунжий і Віра Панова. Вони кажуть, що це дуже перспективна молода людина, у неї велике майбутнє. Трейлер «Оранж лав» досить обнадійливий: яскраво, ритмічно, візуально привабливо. Втім, судити за «обгорткою» було б не зовсім правильно — краще дочекатися «цукерки» (прем’єру «Оранж лав» заплановано на осінь).
* Валентин ВАСЯНОВИЧ. Його короткометражний неігровий фільм «Проти сонця» одержав другий приз (приз журі) на кінофестивалі «Клермонт-ферран» у Парижі. Це була 20-хвилинна розповідь про 26-річну людину, яка, за словами режисера, «у житті все робить так, як вважає за потрібне, а опинившись на острові, намагається викреслити у своїй свідомості образ жінки, яку він хотів би бачити поруч із собою». Якщо врахувати, що й українське кіно сьогодні нагадує незаселений острів, то пану Васяновичу теж доведеться багато чого викреслити зі своєї пам’яті, щоб у майбутньому пам’ятали вже його.
* Олександр ІТИГІЛОВ. Син відомого українського оператора та кінорежисера Олександра Ітигілова й акторки Ольги Матешко. Активно працює на ТБ і в рекламному бізнесі. Взяв участь у дещо сумнівному проекті «Моя прекрасна сім’я» на «1+1». Та кінофахівці звернули увагу на його стильний фільм «Кофеман». Сьогодні Ітигілов-молодший зайнятий проектом...
* Степан КОВАЛЬ. Учень видатного вітчизняного аніматора Євгена Сивоконя, став відомим після міжнародного успіху «Йшов трамвай №9». Свою останню роботу — «Злидні» представив на Берлінському міжнародному кінофестивалі.
* Ігор СТРЕМБИЦЬКИЙ. Володар «Золотої пальмової гілки» на Канському міжнародному фестивалі за фільм «Подорожні», завдяки якій він став «найбільшою надією» і «нашою найголовнішою відрадою»... Спокуса великим успіхом — важке випробування. Тому що багато чого пред’являє другий, третій фільм... Наприклад, після феєричного успіху фільму «Повернення» молодий російський режисер Андрій Звягінцев узагалі випав із поля зору і, кажуть, сьогодні майже в обстановці повної таємності знімає картину, успіх чи неуспіх якої виявиться принциповим для кар’єри постановника.
* Тарас ТОМЕНКО. Фільм «Пересохла земля» брав участь у кіноринку Канського фестивалю. Успіх на 51-му Берлінале супроводжував його «Тир»: ця робота була названа «кращим короткометражним фільмом» на фестивалі. Томенко — не родич екс-віце-прем’єра з гуманітарних питань. Критики кажуть, що в нього конфліктне кінематографічне мислення. Хоча людина він скромна. За даними «ДТ», кандидатура Томенка розглядалася нещодавно одним із телеканалів для залучення в роботу над серіалом про життя і долю видатного композитора Березовського. В одному з інтерв’ю Тарас точно зауважив: «У нашій країні потрібно повністю інвестувати вітчизняне кіно. Інакше не буде нічого. У Росії зрозуміли, що вкладати в кіно — це круто, і тепер вони мають і кіно, і дивіденди. У нас, на жаль, такого поки що немає».
* Ганна ЯРОВЕНКО. Закінчила інститут журналістики Київського державного університету імені Шевченка, а також факультет кіно і телебачення КДІТМ ім.Карпенка-Карого. Автор документальних фільмів «Бал Господень» (1998), «Був собі дід Савочка» (1999). У рамках молодіжного проекту «Любов — це...» зняла стрічку «Кіноманія», герой якої сільський учитель Владислав Чабанюк знімає історичні ігрові фільми зі своїми учнями й у такий спосіб навчає їх історії.