Шановні читачі 49-го числа «Дзеркала тижня», мушу повідомити, що у статті «Український батько російського футуризму» мені приписано слова, про які я й гадки не мав. Портрет Шевченка, репродукований у моїй статті як твір Д.Бурлюка, на мою думку, жодною мірою Бурлюка не дотичний. Це копія з відомого портрета Шевченка
1871 р. пензля І.Крамського.
Неправдива й інформація, буцімто весь світ знає Бурлюка як українського художника. Це відомо наразі кільком україністам з різних країн. І потрібні великі зусилля з нашого боку, аби світ пов’язав ім’я батька російського футуризму з його батьківщиною Україною.