Попри все, посада очільника Держкіно України досі вакантна. Нагадаємо деталі колізії, про яку постійно говорять у кіноколах.
19 серпня очільник Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко заявив про свою відставку; 29 вересня Кабінет міністрів оголосив конкурс на зазначену посаду, а 21 листопада стали відомими результати… точніше - їх відсутність, що обернулося черговим кадровим скандалом.
Конкурсна процедура має кількох етапів; після першого - складання тесту з іноземної мови - до наступного були допущені вісім кандидатів: Февзі Амзаєв, Станіслав Куценко, Сергій Слєпак, Ганна Галицька, Олексій Пантелєєв, Крістіна Хлапоніна, Сергій Зленко, Юлія Сінькевич. До фінального відбору дійшла тільки остання - генеральна продюсерка ОМКФ, членкиня наглядової ради та співзасновниця Української кіноакадемії, членкиня Європейської кіноакадемії, Національної спілки кінематографістів України та Українського оскарівського комітету.
Фінальну співбесіду з нею проводила конкурсна комісія ( із 7 членів її складу були присутні четверо). Кожен член комісії виставляв бали за різні "компетенції" - 0, 1 чи 2. Претендентка одержала 0,5 бала за одну з компетенцій ("управління ефективності та розвиток людських ресурсів" - трохи парадоксально, зважаючи на її послужний список), тому, за правилами, не пройшла конкурс.
Вже 22 листопада обурені результатами представники кіноспільноти опублікували відкритий лист на ім'я президента, прем'єр-міністра і міністра культури, молоді та спорту. У ньому вони нагадали, що виконавчий орган українського кіновиробництва вже понад три місяці не має очільника, і зрив конкурсу не лише шкодить галузі, а й "підриває довіру спільноти до демократичних інститутів". Назвавши критерії, яким має відповідати голова Держкіно, автори висловили переконання, що Юлія Сінькевич достойна посади, і висунули вимогу переглянути результати співбесіди. 25 листопада під приміщенням Національного агентства України з питань державної служби пройшла акція протесту представників кіно, в якій, зокрема, брали участь акторка Ірма Вітовська, режисери Ахтем Сеїтаблаєв та Наріман Алієв, продюсери Володимир Яценко й Денис Іванов, сценарист Андрій Кокотюха), згодом долучилися й інші небайдужі; так, висловити підтримку прийшов Андрій Юраш, що теж став жертвою конкурсної процедури (йому оцінка в 0,5 бала завадила очолити Держслужбу з етнополітики та свободи совісті). Учасники пікету протестували проти непрозорих умов конкурсу і вимагали від НАДС пояснень щодо ситуації. Обурення викликало не лише те, що посаду не одержала фахівчиня, добре знана в професійних колах; запитання були й щодо компетентності самої комісії.
Наприклад, Володимир Яценко відзначив: "… у комісії не було жодного члена кіноіндустрії. Там звучали дивні запитання. Та й коли член комісії розмовляє англійською гірше, ніж сам кандидат, то такий результат голосування дуже дивує". Пилип Іллєнко у своєму коментарі "Укрінформу" також дав відповідну емоційну оцінку ситуації: "Процес обрання нового керівника Держкіно доведений до абсурду - нам продемонстрували майстер-клас на співбесіді Нацагентства з питань держслужби з Юлією Сінькевич. Не знаю, як розвиватиметься ситуація, але якщо буде новий конкурс, я взагалі не уявляю, хто після цього із серйозних людей погодиться брати в ньому участь. Коли реально компетентному претенденту, фаховість якого доведена багатолітньою працею і підтримкою індустрії, ставляться, перепрошую, ідіотські запитання - непрофесійні, нефахові... І після цього їй кажуть, що вона не пройшла якусь там кваліфікацію".
Голова НАДСу Олександр Стародубцев на перемовинах із представниками мітингарів висловив жаль з приводу ситуації і обіцяв удосконалити процедуру. Так, за його словами, постанову про скасування скандальної норми в 0,5 бала направлено в Кабмін: "Мені справді соромно за цю ситуацію. Я кілька тижнів обіймаю посаду глави служби і вже дізнався багато нового. Ми намагаємося вирішити проблему з цими конкурсами". Втім, виконання ключової вимоги - визнання результатів співбесіди недійсними і призначення Сінькевич - назвав неможливим за законом і запропонував перепризначення конкурсу. Сама ж Юлія Сінькевич (присутня з адвокатом) оголосила про намір відстоювати своє право на посаду в суді.
27 листопада Кабінет міністрів ухвалив рішення про оголошення нового конкурсу на посаду. Тим часом кіноорганізації підготували відкритий лист до прем'єр-міністра. В ньому йдеться про те, що в нинішньому форматі конкурс уже не може викликати довіри; в ситуації, що склалася, неможливе й проведення повторного конкурсу, оскільки "непроходження співбесіди стало результатом одночасного порушення шести з десяти передбачених Порядком принципів проведення конкурсу: (1) законності, (2) довіри суспільства, (3) узгодженості застосування методів відбору, (4) прозорості, (5) ефективного і справедливого процесу відбору та (6) політичної неупередженості". Автори пропонують такі кроки:
"Звільнити із Комісії з питань вищого корпусу державної служби політично заангажованого пана Корнієнка (голова партії "Слуга народу". - А.К.).
Кабінет міністрів України має всі повноваження прийняти рішення про повторне проведення співбесіди, або
Оперативно внести зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби і запровадження права Комісії з питань вищого корпусу державної служби провести співбесіду повторно, за скаргою одного з кандидатів.
Обидва варіанти передбачають необхідність скасування повторно оголошеного конкурсу на посаду голови Держкіно".
Тож наступний етап протистояння - попереду. Варто наголосити: протести викликав не лише абсурдизм ситуації та симпатії кіноспільноти до Юлії Сінькевич як до фахівця, знаного в Україні й за кордоном. Драматизму додало те, що це вже не перший скандал, пов'язаний з управлінням кіноіндустрією (в жовтні Рада з державної підтримки кінематографії переглянула результати 11-го конкурсу кінопроєктів, скоротивши кількість переможців зі 101 до 46). Та головне: він укотре засвітив проблеми з конкурсами на державні посади, що відзначаються непрозорістю, суб'єктивізмом і широкими можливостями для маніпуляцій.