Лежить переді мною унікальний альбом. Вага 4 кг, сторінок 440. Як каже автор — «три роки життя». Але... найголовніше у значущості цієї титанічної праці. Альбом «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен», автором якого є відомий талановитий мистецтвознавець Зоя Анатоліївна Чегусова — учений секретар Міжнародної асоціації арт-критиків (АІСА).
З.Чегусова, як Колумб Америку, відкриває свій материк — професійне декоративне мистецтво.
В Україні не так уже й багато видавалося літератури з декоративного мистецтва, а виходили переважно альбоми з народного мистецтва. За винятком альбому «Декоративно-прикладне мистецтво України», Москва, Радянський художник, 1986 р. Виставок декоративного мистецтва з кожним роком організовують усе менше, Міністерство культури майже не проводить закупівель, отже й надходжень до музею немає. Щоправда, невеличкі галереї організовують персональні виставки. Але митці — сильний, одержимий народ. Творять, складаючи полотна у своїх майстернях до кращих часів.
Зоя Анатоліївна підняла важкий, але цікавий шар мистецтвознавства. Той, хто видавав альбом, знає, яка це складна й кропітка праця. Треба відібрати твори, а це значить їздити по містах, систематизувати, обрати те, що найкраще відповідає задуманому проекту, вирішити композицію всього альбому й кожної сторінки. Я спостерігала за всім процесом створення цієї величезної праці й була вражена працьовитістю, відповідальністю і якомусь теплому ставленню до кожного художника й кожного витвору.
Альбом неоціненний. Він розкриває передусім Україну, неповторне, самобутнє мистецтво художників-професіоналів. З гіркотою мушу визнати, що в закордонних мистецтвознавчих роботах, у тому числі енциклопедіях, немає навіть згадок про українських художників — професіоналів декоративного мистецтва. Навіть таке вагоме видання, як «Історія декоративно-прикладного мистецтва» Анрі де Морана, не згадує про Україну. Зоя Анатоліївна вперше, завдяки альбому-каталогу, познайомить світ із художньою Україною, з її талановитими митцями, доносячи людям різних країн їхню щирість, високу професійність і яскраву індивідуальність. В альбомі представлені художники різних поколінь, різних стилістичних напрямів із їхніми цікавими пошуками й знахідками.
Серйозний мистецтвознавчий аналіз, різноманітний ілюстративний ряд навіть такого короткого періоду 80—90-х років XX сторіччя свідчить про значущість цієї праці.
Зоя Анатоліївна проробила титанічну роботу: виявила, зібрала й проаналізувала найкращі твори 200 художників (кераміки, текстилю, скла, дерева, металу), що яскраво представляють високі досягнення сучасного декоративного мистецтва, відкриваючи тим самим перспективи розвитку українського декоративного мистецтва, яке переконливо входить до світової культури третього тисячоліття.
Цінним матеріалом альбому є біографічно-енциклопедичний довідник, де зібрано основні відомості про авторів.
Про високі моральні якості Зої Анатоліївни свідчить побудова змісту самого альбому. Вона починає зі слів удячності до всіх, хто допоміг їй створити альбом. Імен дуже багато.
Мабуть, спільна віра у прекрасний проект і дозволяла всім щиро допомагати авторові. Альбом відбувся, і як глибоке наукове дослідження може стати вагомим внеском у підготовку багатотомної «Історії мистецтва України», над якою починає працювати «Академія мистецтв України».