UA / RU
Підтримати ZN.ua

Пабло Пікассо: закохане «чудовисько»

У Національному художньому музеї України за сприяння Посольства Іспанії в Україні експонується виставка Пабло Пікассо Suite Vollard...

Автор: Катерина Константинова

У Національному художньому музеї України за сприяння Посольства Іспанії в Україні експонується виставка Пабло Пікассо Suite Vollard. Представлено сто офортів художника, створених у період його любовних осяянь. З моменту відкриття виставки минуло зовсім трохи часу, але її вже встигли відвідати близько п’яти тисяч «спраглих прекрасного».

Загальновідомо, що Пікас­со — один із найдорожчих художників планети. Скажімо, його метрове полотно «Хлопчик із люлькою» продали на аукціоні Сотбі у Нью-Йорку в травні 2004-го за 104,2 млн. дол.!

Однак незважаючи на зашкалені ціни на витвори генія, проблем із транспортуванням графічних шедеврів Пікассо в Україну майже не виникало. Виявляється, роботи в цій техніці більш пристосовані до зміни температур.

Колекція Suite Vollard належить іспанському фонду ICO. Зібрати всі гравюри цієї серії виявилося дуже непросто. Оскільки тривалий час вони перебували в кількох власників. Фонд ICO виконує справді благородну місію, оскільки опікується збиранням і зберіганням робіт багатьох іспанських художників.

Сама техніка офорта перед­бачає малювання металевими інструментами по лакованій (теж металевій) пластині. Потім малюнок переносять на папір. Пікассо використовував і іншу техніку — «суха голка», вона більш делікатна, ніж офорт, художник застосовував її при створенні останніх своїх гравюр.

Вакханалія Мінотавра. Офорт. 18 травня 1933 р.
Наприклад, на гравюрі «Дів­чинка веде сліпого Мінотавра» або «Вмираючий Мінотавр» людинобика зображено зовсім безпорадним. І навпаки: сексуально-агресивним на гравюрах, що відтворюють вакханалію («Вакханалія з Мінотавром», «Мінотавр, п’яниця і жінки» та ін.).

На багатьох роботах Мінотавр Пікассо оточений антич­ною живністю (фавни, кентаври...), котру, здається, виписано одним розчерком пера.

Ще один міф — про Пігма­ліона — ключовий у виставці Suite Vollard. Очевидно, що жінку художник обожнює. Образ своєї музи — Марії-Терези — він різнопланово передає в багатьох сюжетах («Скульптор відпочиває», «Скульп­тор і модель», «Натурниця поруч із великою скульптурою», «Дві натурниці спостерігають одна за одною»).

Причому художник так майстерно подає контури людського тіла, що, здається, не відриваючи руки, створює цілком завершений образ, плавно передаючи всі форми, без зайвих штрихів і підмальовок.

Впадає в око й надзвичайна емоційність майстра. Помітно, як Пікассо намагається уникати однозначності, хоча й відтворює світ лише чорним і білим...