28 лютого буде оголошено лауреатів премії "Оскар", а це означає, що очікується багато несподіванок. Номінанти, яких сьогодні обговорюють, найімовірніше, залишаться між стільцями. А головні нагороди відійдуть тим, хто губився в тіні найгучніших прем'єр року.
Пасьянс Оскара-2016 справляє досить скромне враження. Він не запам'ятається битвою титанів, як це було, наприклад, у 2010-му. Тоді за головну статуетку боролися "Безславні виродки" Тарантіно й "Аватар" Кемерона, а перемогу в результаті отримав "Повелитель бурі" Кетрін Бігелоу.
Оскар нинішнього року не вразить своєю оригінальністю, як у 2012-му, коли вразив тріумф чорно-білого й німого "Артиста" Хазанавічуса.
Не запам'ятається й приголомшливими рекордами (за кількістю статуеток), як це було у випадку з "Титаніком" або третім "Володарем перснів".
У 2016-му список номінантів на головний Оскар нагадує національну збірну, яка виходить на фінальний матч другим складом. А всі ключові гравці (завдяки яким команда дійшла до вирішального двобою) чомусь опинилися на лаві запасних.
Одним із таких відкинутих "бомбардирів" став чарівний фільм Тодда Хейнса "Керол". Картина отримала високі оцінки авторитетних видань. Успішно пройшлася по багатьох кінофестивалях на чолі з Каннським, на якому здобула дві нагороди.
Стрічка торкається найбільш обговорюваних сьогодні у США тем: ЛГБТ і прав жінок у суспільстві. Незважаючи на це, картина не здобула номінації на головний "Оскар". У вигляді компенсації її висунули на 6 інших статуеток. Правда, після того, як "Керол" претендувала на 5 "Золотих глобусів" (а зрештою не отримала жодного), цілком імовірно, що фільм "прокотять" і на "Оскарі".
Такою ж дивною здається відсутність головної номінації у "Мерзенної вісімки" Тарантіно та "Убивці" Вільнева. Але якщо вищезгадані картини претендують хоча б на інші статуетки, то ціла низка не менш достойних стрічок взагалі не потрапила в оскарівський пасьянс.
У зв'язку з цим впливові кіновидання наввипередки перелічують фільми, незаслужено відкинуті кіноакадеміками. Серед них згадуються "Чірак" Спайка Лі, "Безрідні звірі" Кері Фукунагі та "Мандарин" Бейкера.
Якби хоч один із них опинився серед основних номінантів, скандал навколо того, що "Оскар" нинішнього року "занадто білий", не розрісся б до таких масштабів.
Як відомо, найбільше номінацій цього року в "Легенди Г'ю Гласса" Алехандро Гонсалеса Іньярріту - 12 із 24. За підрахунками Google, в оскарівських перегонах саме цей фільм найпопулярніший серед пошукових запитів усієї планети.
У разі перемоги картина може принести багатостраждальну статуетку Леонардо Ді Капріо. А якщо фільм завоює й головну нагороду, то це буде перший в історії випадок, коли картини одного режисера перемагали на "Оскарі" два роки поспіль: 2015-го переміг "Бердмен" Іньярріту.
На рекорд претендує й оператор "Легенди" Еммануель Любєцкі, який може стати найкращим у своїй номінації третій рік поспіль.
Звісно, фільми з 12 номінаціями зазвичай і отримують головні статуетки. Однак аналітики відзначають кілька закономірностей, котрі свідчать не на користь цієї картини.
Наприклад, у фільму Іньярріту немає сценарної номінації. А за останні 50 років в оскарівських перегонах перемагав лише один фільм, який не був представлений у цій номінації, - "Титанік" Кемерона. (Всього ж за 87 років вручення Оскарів така ситуація траплялася лише 7 разів).
Ще один аргумент проти можливого тріумфу "Легенди Г'ю Гласса" висунула Гільдія кіноакторів США (SAG). За останні 20 років головний "Оскар" отримують виключно ті фільми, які SAG відзначає номінацією за найкращий акторський ансамбль. Останнім твором, який не мав цієї номінації SAG, та однак завоював головний "Оскар", стало "Хоробре серце" (1995) Мела Гібсона.
Якщо вірити пророчому дару Гільдії акторів, то "Оскар" за найкращий фільм цього року розіграють між собою "Гра на зниження" Адама Маккея і "У центрі уваги" Тома Маккарті. Обидві стрічки змальовують потрясіння, пережите американським суспільством останніми роками. "Гра…" піднімає лаштунки світової фінансової кризи 2008-го. А фільм "У центрі уваги" розгортає довгий літопис одного з найгучніших секс-скандалів зі священиками-педофілами на початку 2000-х.
Балів на користь "Гри на зниження" додає Гільдія продюсерів, яка визнала минулого тижня цю картину найкращою. Саму нагороду вручають уже
27 років, і відтоді вона зі 100-відсотковою точністю передбачала лауреата "Оскара" за найкращий фільм. На українські екрани стрічка вийде 4 лютого.
Найкращим повнометражним анімаційним фільмом, імовірно, стане "Головоломка" Піта Доктера і Роналдо Дель Кармена. Таким чином, студія Pixar поставить на полицю свій восьмий "Оскар" у цій номінації. Практично кожна друга повнометражна стрічка компанії перемагає в зазначеній категорії.
Єдина картина, яка може змагатися з "Головоломкою", - мила лялькова анімація "Аномаліза" Чарлі Кауфмана і Дьюка Джонсона. Однак остання - типово фестивальний хіт.
"Оскар" любить брати таке кіно в номінанти, щоб підвищити напругу інтриги. Однак у результаті зазвичай віддає перевагу прокатним шлягерам.
У кожному разі, критики вже охрестили "Аномалізу" найкращою анімацією року. А її розлогий список нагород вінчає другий за значущістю приз Венеціанського кінофестивалю. Тож, залишившись без "Оскара", шанувальникам цієї стрічки гріх засмучуватися.
Найкращим фільмом іноземною мовою, найімовірніше, буде визнано "Сина Саула" Ласло Немеша (Угорщина). Обласканий Каннами і "Золотим глобусом" (цей трагічний шедевр оспівують у своїх рецензіях багато критиків). Якщо він переможе 28 лютого, то другий рік поспіль "Оскар" у цій номінації отримає стрічка зі Східної Європи, яка торкається теми Голокосту. Торік такою була польська "Іда" Павла Павліковського.
Темна конячка майбутньої церемонії - трилер Леонарда Абрахамсона "Кімната", що претендує на чотири статуетки. Зібрати всі ці нагороди стрічці навряд чи вдасться. Однак вона, найімовірніше, переможе в номінації "найкраща жіноча роль". 26-річна виконавиця головної ролі Брі Ларсон уже отримала за цю стрічку "Золотий глобус".
Якщо суперництво між фільмами видається млявим, то конкуренція між окремими кінематографістами - непередбачуваною й агресивною. Майстерність кожного номінованого режисера, оператора, сценариста, композитора та дизайнера візуальних ефектів заслуговує найвищих оцінок. У цих категоріях полягатиме головна інтрига церемонії. Шанси кожного з них настільки близькі між собою, що вирішальною може стати якась незначна випадковість.
Заради статистичної справедливості хочеться, щоб найкращим оператором цього разу визнали Роджера Дікінса. В різний час саме його очима ми побачили кілька десятків шедеврів, серед яких "Втеча з Шоушенка", "Ігри розуму" та "Читець". А цього року видатний трилер "Убивця" приніс йому вже 13-ту в кар'єрі номінацію в цій категорії. Але чи зможе він нарешті позбутися свого неофіційного статусу "найвидатнішого оператора Голлівуду, в якого немає Оскара"?
Головним рекордсменом майбутньої церемонії є композитор Джон Вільямс. Сьома частина "Зоряних воєн" принесла йому 50-ту в кар'єрі номінацію на приз Американської кіноакадемії. Ніхто з нині живих кінематографістів з ним не зрівняється. Перемагав маестро п'ять разів.
Серед акторських номінацій цього разу надзвичайно багато непорозумінь. Якщо безбарвне бурмотіння Марка Райленса у "Шпигунському мосту" або награне позерство Дженніфер Лоуренс у "Джой" варте номінації, то на "Оскар" тоді можна сміливо висувати будь-кого.
Приємна несподіванка - зустріти серед номінантів за найкращу чоловічу роль Браяна Кренстона. Суворий учитель із серіалу "Пуститися берега" висувається на "Оскар" уперше. Хоча за спиною в нього понад 200 кіноролей. Безумовно, його робота в драмі "Трамбо", за яку його і можуть нагородити, - одна з найкращих у кар'єрі актора.
Певна річ, нашу увагу буде прикуто в основному до документальної номінації, оскільки вперше в історії в ній братиме участь український фільм "Зима у вогні". Правда, справедливіше було б сказати "створений з участю українських професіоналів". Режисер Євген Афінеєвський (Ізраїль) створив стрічку завдяки участі американських і британських продюсерів.
Ця картина старанно переказує завчений у ЗМІ урок про те, що відбувалося у Києві взимку 2013-2014 рр. Не спотикаючись об неоднозначності і не ставлячи непотрібних запитань. Пригальмовуючи на ефектних епізодах і зітхаючи в патетичних сценах. Фільм виглядає переконливо, оскільки технічно зроблений за найвищим розрядом.
Враховуючи інші стрічки, висунуті в цій номінації, шанси в нашої "Зими…" все ж таки залишаються. Фаворитом поки що вважається розпіарена стрічка "Емі" про поп-ідола Емі Вайнгаус. Поруч із нею - видатний "Погляд тиші" Джошуа Оппенхаймера, який, на думку окремих критиків, розширив обрії сучасної документалістики. З меншою імовірністю, перемогти можуть лірична "Що сталося, міс Сімон?" і сувора "Земля карателів".
Політика неодноразово чинила вирішальний вплив на "Оскар". Тож у "Зими у вогні" шанси непогані.
Водночас цікаво порівняти, що безнадійніше: "прокляття" фінансово кризового вітчизняного кіно чи оскарівське "прокляття" Ді Капріо.