Уже сьогодні, 20 липня, кінофорум оголосить переможців і вручить (за результатами голосування глядачів) головний приз - статуетку "Золотий Дюк".
Утім, можна сказати, що естетика і ювілей - невід'ємні складники успіху 10-го ОМКФ. Потішила навіть горезвісна "червона доріжка" на відкритті (багато в чому тут заслуга офіційної дизайнерки фестивалю Юлії Паскаль). У рамках паралельної програми галерея сучасного мистецтва Invogue відкрила нову виставку, присвячену основним подіям і артефактам за 10 років існування ОМКФ. Проєкт під назвою "Щоденник ОМКФ" створила команда Port creative hub за підтримки Українського культурного фонду.
А є ще виставки світлин оператора Леоніда Бурлаки, молодої авангардистки Марії Куликовської... Але головним мистецтвом, звісно ж, цими днями в Одесі є кіно.
До Національної конкурсної програми ювілейного ОМКФ увійшли 5 повнометражних і 10 короткометражних фільмів. І тут у явних лідерах "Східняк" Енді Іва з Богданом Бенюком. Схоже, світ кінематографа на всіх континентах сьогодні всерйоз переймається проблемою кризи середнього віку.
"Біль і слава" Педро Альмодовара показує красиве вгасання кінорежисера Сальвадора, якого грає Антоніо Бандерас (фільм іде в розділі "Фестиваль фестивалів"). Судячи з захвату глядачів, фаворит ОМКФ від французького режисера Кантена Дюп'є - фільм "Замша" ("Оленяча шкіра") в розділі "Гала-прем'єри". Трохи нарвані герої комедії "На посту!" у виконанні Бенуа Пульворда і Грегуара Задіга від режисера Кантена Дюпйо (момент, коли недотепа Фюген пожирає устрицю разом із мушлею, коментуючи, ніби "не звик до кам'янистої їжі", - трюк, і в ньому, як у дзеркалі, відбилася доля флегматичного підкаблучника, на якого звалюються всілякі халепи та трупи).
Ще один герой, який упритул підійшов до рубежу старости, - справжній "портеньо" з Буенос-Айреса Серхіо Гарсес, порноактор і король масовки, який замолоду записав чудовий іспанськомовний альбом каверів Сержа Генсбура (фільм Ранії Атьє і Даніеля Гарсія "Ініціяли С.Г." (Аргентина, США, Ліван). Можна сказати, що картини "На посту!" й "Ініціяли С.Г." серйозно боротимуться за перемогу в міжнародному конкурсі.
Явно "не зайшла" фестивальній публіці гучна російська "Дилда" Кантеміра Балагова (розділ "Фестиваль фестивалів"). Неоднозначно також сприйнято "документалку" Урсули Макфарлейн "Вайнштейн" ("Недоторканний") у розділі "Гала-прем'єри", - цікавість до цього фільму та висловлення думок підігрівав той факт, що на ОМКФ прибула як спеціяльна гостя "винуватниця" руху #MeToo Роуз МакГоуен. Акторка пройшлася червоною доріжкою в день відкриття, презентувала свій короткометражний фільм "Дон" про важку долю дівчинки-підлітка й поспілкувалася з журналістами, попередньо висунувши умову: про Вайнштейна - ні слова!
- Через мою активістську діяльність мені вже три роки не пропонують ролей у кіно, - зізналася Роуз МакГоуен. - Гадаю, це тому, що мене бояться, хоча насправді боятися мене не треба, якщо, звісно, ви не чудовисько. Зараз я працюю як режисерка над фільмом "Сновида", шукаю фінансування. Це фільм про жінку, яку примусили до шлюбу, чоловік постійно контролює її. Ночами вона ходить як сновида лісом, їй важко відрізняти правду від сну й вимислу. У принципі, я хотіла би більше займатися режисурою, дуже рада повернутися до креативної роботи. У мене незабаром виходить новий музичний альбом, також я планую написати книжку.
Спеціяльний гість 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, британський режисер Майк Лі провів у фестивальному центрі "Родина" творчу зустріч. На церемонії відкриття ОМКФ він отримав статуетку "Золотий Дюк" за внесок у кіномистецтво, у програмі фестивалю - його мініретроспектива, яка здійснюється за підтримки Британської Ради в Україні.
- Усі знають, що я не просто сиджу й придумую сценарії для своїх фільмів, - сказав метр. - Упродовж певного часу я досліджую обрану тему, потроху наближаюся до суті і розкриваю сюжет. Ніколи точно не знаю, яким буде результат. Тільки після досліджень, обговорень із командою та репетицій ми розпочинаємо зйомки. У цілому я намагаюся робити так, щоб порушені в моїх фільмах проблеми не повторювалися. Насамперед відбираю персонажів з характером. Мені не подобається працювати з тими, хто обрав цю професію через свою нарцистичну особистість.
Фестивальна публіка з нетерпінням очікує на ще одну спеціяльну гостю - саму Катрін Деньов, на майстер-клас і закриття ОМКФ.
* * *
Безліч лекцій, майстер-класів, дискусій (у тому числі й про гендерну рівність у кінематографі) - ще одна приваблива пропозиція 10-го ОМКФ.
- Загальна мотивація документального кіно полягає в тому, щоб зберігати історію для нових поколінь, - розповів на майстер-класі Білл Гуттентаг, американський сценарист, продюсер, режисер і член журі Конкурсу європейських документальних фільмів на ОМКФ, що двічі отримав премію "Оскар". - Багато хто не вважає документальне кіно цікавим досвідом для себе, це для них щось на кшталт візиту до дантиста. А таке кіно можна й потрібно робити цікавим. Якщо початок картини поганий, далі це складно буде компенсувати. Це відноситься і до театру, і до музики, і до книжок. Перш ніж знімати кіно, варто запитати себе: навіщо? І про що? І якщо ви знімаєте про самого себе, може, вам самому й слід це дивитися? Хто складе аудиторію вашого фільму? Чому цим людям буде цікаво його подивитися? Що ми даємо натомість людям, які віддають нам дві години свого життя?
А ось телепродюсерка, викладачка Ванкуверської кіношколи Барбара Столл на своєму майстер-класі підкреслила, що все починається зі сценарію, мовляв, це як план будинку.
- Перше читання сценарію - для задоволення. Потім вертаюся до нього і професійно оцінюю. До моїх обов'язків входить доопрацювання сценарію, пошук локацій, складання бюджету проєкту. Важливі також командні питання: від проявів харасменту і поваги на робочому місці до питань авторських прав і пошуків реквізиту.
Порадував фестиваль і презентацією унікального видання. Відомий український кінознавець і кінокритик Оксана Мусієнко презентувала на фестивалі свою книжку "Модернізм і авангард: єдність протилежностей. Кінематограф ХХ століття", видану за підтримки Держкіно й оформлену малюнками Сергія Маслобойщикова, з передмовою Вадима Скуратівського. Ця праця ґрунтується на науковому підході до феномену німецького експресіонізму, чийого впливу досі зазнає український кінематограф.
- Головні експерименти були здійснені саме німецькими експресіоністами і французьким авангардом, - наголосила Оксана Станіславівна. - Фільми "Прометей" Івана Кавалерідзе, "Нічний візник" Георгія Тасіна, "Тарас Трясило" Петра Чардиніна виникли в результаті завоювань авангардистів. Я рада презентувати свою книжку в Одесі, де працював на кіностудії мій батько, Станіслав Вишинський, який приїхав сюди 1932 року на запрошення Олександра Довженка.