Олександр Роднянський |
У переддень дня народження заведено робити компліменти винуватцю торжества. У випадку з телекомпанією «1+1» це необтяжливо і навіть приємно: достоїнства і досягнення каналу за шість років його існування очевидні. Це сучасне, інтелігентне, конкурентоспроможне телебачення, якому довіряють глядачі, і «1+1» не перестає їх радувати новими програмами, новими ідеями, новими уявленнями про телебачення як таке і про життя в цілому. Адже телеканал із завидною сталістю демонструє, що й за наших, далеко не ідеальних, умов можна бути цілком успішним. Але яка ціна цього успіху? Іншими словами — які труднощі, що залишаються, як кажуть, за кадром, доводилося долати телекомпанії, щоб зберегти власне обличчя? З цього і почалася наша розмова з генеральним продюсером телеканалу «1+1» Олександром Роднянським.
— Крім загальних для будь-якої телекомпанії труднощів, що зводяться до причин об’єктивних, пов’язаних з розвитком економіки, конкуренцією, зі складнощами початкового етапу розвитку, коли дуже багато що хочеться зробити і важливо знайти власне обличчя, є й складнощі суб’єктивні, притаманні лише нам. Протягом шести років «1+1» поступово доводить собі і світові власну повноцінність, тобто підтверджує репутацію компанії, яка може претендувати на певні якості: сучасність, порядність, актуальність, художній рівень, професійний клас... Це не загальні фрази, вони виявляються в щоденній діяльності, у тому, що сьогодні було б легше і без проблем зробити одне, але в силу існуючої внутрішньої установки доводиться робити інше, що приносить певні неприємності. Це непросто. Як і непросто західноорієнтованій компанії жити в умовах далеко не західноорієнтованого оточення. Ця орієнтація виявляється не лише в тому, що «1+1» проповідує ліберальні цінності фактом свого існування, а й в організації її структурної роботи, прозорості фінансової діяльності, жорсткої економічності у всіх показниках. Ми можемо нашу компанію як підприємство механічно перенести до будь-якої європейської країни або навіть до Америки, і вона нічим не відрізнятиметься від інших компаній. У нас є контроль над діяльністю; бюджет, що жорстко виконується і є беззастережним керівництвом до дії; механізм прийняття рішень і їх ухвалення. Всі ці складові спокійно працюють у Німеччині, Польщі або Америці, але не є визначальними при вирішенні проблем в Україні.
Є ще одна складність: підготовка творчих кадрів. Ми хочемо робити якісне мовлення, спроможне конкурувати з кращими зразками. І тому не можемо задовольнятися тим, що є. Необхідна підготовка творчих кадрів усередині компанії.
Дуже складна проблема конкуренції з Російським телебаченням, що присутнє в Україні в тому або іншому вигляді: ретрансляції, пряме мовлення. Адже це телебачення, що створюється в умовах рекламного ринку, який удесятеро перевищує обсяги вітчизняного. Отже — має удесятеро більші фінанси на виробництво і закупівлю, більші ресурси, ніж ми.
Ну, і найголовніша проблема полягає в тому, як, знайшовши власне обличчя або бренд, зуміти його зберегти в цьому хаотичному морі політичних і суспільних процесів, які, емоційно захоплюючи різні групи людей, змушують їх зіштовхуватися між собою і виявляти невдоволення або бажання у будь-який спосіб використовувати компанію у своїх інтересах.
— Сьогодні жоден ЗМІ не може бути вільним від політики. Але вам удається зберігати статус-кво, у тому сенсі, що канал не можна обвинуватити в явній заангажованості. Як вам вдається уникати тиску?
— Тиск є завжди. Я думаю, не лише в Україні, у різних формах він існує в усьому світі. Скрізь є влада, опозиція, учасники політичного процесу, і, звісно ж, вони прагнуть переконати ЗМІ ефективніше подавати їхні точки зору, ніж точки зору їх суперників. Так що тиск є. Але наше бажання робити збалансоване ТБ, надавати можливість висловлювати різні точки зору, повідомляти про максимальну кількість подій, які впливають на політичний процес, я не схильний вважати чимось особливим, що заслуговує на окреме заохочення. Це нормальна робота служб новин та інформаційних служб телевізійного каналу. Так само, я не схильний ставати на святенницькі позиції і стверджувати, що люди, ангажовані певними політичними силами, завжди є такими вже неправими. Це їх право робити вибір. Просто бренд «1+1» інший. Ми орієнтуємося на сучасну аудиторію, на тих, хто інтегрується і намагається знайти себе за нових життєвих і історичних обставин. Цим людям потрібен вибір, який ми намагаємося надавати. Інша річ, що мені як людині, а також іншим журналістам «1+1», можуть бути близькими цілком інші точки зору. Але це не повинно впливати на позицію каналу в цілому. Для нас принципово важливо зберігати можливість діалогу з аудиторією. А для діалогу, безумовно, потрібна здорова, розумна, щира позиція. Тому наше завдання — реалізовувати ідею балансу і можливості вибору для аудиторії.
— Як ви збираєтеся висвітлювати наступні парламентські вибори і чи збираєтеся надавати всім претендентам рівні умови?
— Ми завжди намагалися це робити, будемо і нині. Наші позиції не змінюються. Реклама — для всіх, дебати — для всіх основних учасників. Мабуть, будуть, як завжди, незадоволені, які прагнуть більшого. Я переконаний, що в результаті, як це було і під час касетного скандалу, і під час президентських виборів, у нас буде збалансоване мовлення. Єдине, що дуже важливо, ми не станемо заручниками вдало працюючих PR-відділів якихось партій. Коли нам намагаються продати під виглядом політичних новин піарові заготівки й подати реакцію вождя партії, скажімо, як на дощ або грозу на вулиці. На це ми не купуватимемося. Незалежно від того, владна це або опозиційна сила.
— Протягом цих років розвиток каналу — творчий, технічний, технологічний — був дуже стрімким. Здається, на вітчизняному ТБ ви досягли вершини. А що в перспективі?
— Дуже багато що. Нині хороший для нас період. Я дивлюся на все з великим, здоровим і спокійним оптимізмом. Разом з колегами ми визначили систему пріоритетів і послідовно реалізовуємо задумане. Ми перейшли зараз на новий етап виробництва дуже дорогих і відомих у світі форматних шоу. Якщо торік ми вивели на ринок нашу версію «Who wants to be a millionaire?» за назвою «Перший мільйон», то нинішнього у вересні на каналі з’явиться програма за назвою «Медовий місяць». Це куплений у «Коламбії Пікчерс» формат (в Америці вона відома за назвою «Молоді»), але зроблений з урахуванням нашої специфіки. Мені здається, досить несподіваною програма може виявитися навіть для тих, хто цей формат нам продав. Ми виходимо з цілком новим суперпроектом, дуже складним технічно, професійно і з журналістського погляду — проектом Ігоря Моляра «Чому Африка?». Він не має аналогів за кордоном і тому може виявитися принципово важливим для всього нашого телебачення. Мова йде про спробу групи Equites перетнути 39 країн і 70 тис. км Африкою. На основі цієї подорожі створюватиметься щотижневе (що дозволяє прямий сателітний зв’язок зі студією в Києві) шоу. Точніше — якийсь гібридний жанр шоу і вікторини в студії, переможці якої вирушатимуть до Африки, де стануть учасниками надзвичайних, іноді підготовлених, іноді ні, подій. І найдорожчий проект сучасного телебачення — «Останній герой», який ми робимо разом із ГРТ, вийде в ефір у жовтні. 16 чоловік (8 українців і 8 росіян) вирушать на дикий острів у Панамі, де виживатимуть протягом 40 днів. Тобто, ми виходимо на такий рівень виробництва програм, на якому, скажімо, перебуває сьогодні CBS. Це непросто, з огляду на наші скромні можливості, коли не маємо власного апаратно-студійного комплексу, а користуємося побудованим усередині державного.
Зрозуміло, що після успіху 30 серій «Буржуя» ми вельми серйозно дивимося на виробництво серіалів, і ось зараз запущений новий за назвою «Критичний стан». Наступного року, я думаю, у виробництві буде в цілому близько 80 серій різноманітних серіалів. Це дуже багато для компанії, що існує в країні, де кіноіндустрія ще не набула, м’яко кажучи, робочого стану. Все це дає нам підстави для розвитку.
У новинах та інформаційних програмах ми також багато чого вчимося, попри те, що начебто все вже на потоку. Але телекомпанія не випадково купила кілька технологічно важливих елементів виробничого процесу, включаючи супутникові, мобільні засоби передачі сигналу. У такий спосіб ми сьогодні можемо в будь-якій точці країни або Європи, на відстані руху автомобіля, включитися в прямий ефір. «1+1» вирішує і професіональні, і технологічні завдання, паралельно багато чого навчаючись у творчому плані. У нас зібралася за цей час чудова команда, спроможна багато що реалізувати, — продюсерів, менеджерів, технічних служб і, природно, творчих співробітників: журналістів, режисерів, операторів. Для нас важливо, щоб відбувався невпинний процес творчої еволюції, не виникало самозаспокоєності. Складність телебачення і його плюс саме в тому, що це шоу безперервно продовжується. Це не перебільшення і не просто слова з пісні Фредді Мерк’юрі, це природний процес. І якщо торік це шоу працювало, то нинішнього в старому вигляді працювати не буде, його потрібно зробити багатшим, більш провокативним, поміняти або взагалі скасувати.
— Канал «1+1» разом із «Короною» проводив літературний конкурс, який не мав логічного завершення. Ваша мета була зрозумілою — пошук цікавих авторів. У який спосіб канал збирається вирішувати це питання, з огляду на те, що ставку на серіали вже зроблено і планка, вами ж піднята, досить висока?
— Ми постійно шукаємо авторів. І за допомогою того самого конкурсу, а ще читаємо книги, куплені на ринку, рукописи, що надходять до видавництва, сценарії в Інтернеті, до нас надходять якісь заявки... Кажучи про 80 серій, які наступного року збираємося запустити у виробництво, я припускав, що в сценарному портфелі у нас на цьому етапі знаходиться енна кількість написаних серіалів і, відповідно, деяка кількість авторів, з якими ми уклали договори і в яких повірили. Сьогодні ми працюємо вже з п’ятьма авторами, кожен з яких, мені здається, складає великий інтерес. Приміром, запущено «Критичний стан» за сценарієм Володимира Гринькова, а він уже пише наступний за своєю книгою. Дуже цікавий автор, який, я переконаний, стане успішним сценаристом. Відомий письменник Андрій Курков також пробує себе в жанрі сценарію. Цікавий сценарій написав Віктор Приходько. А є ще три автори з Луцька, Харкова, Києва, і ми продовжуємо шукати. Наш сценарний портфель уже зараз цілком конкурентоспроможний.
— Чи з’являться на каналі нові обличчя, і які якості потрібно мати людині, щоб стати ведучим однієї з програм «1+1»?
— У нас з’являться добре відомі телеперсонажі в новому амплуа. Той самий Ігор Моляр. І нові особи, звісно. «Медовий місяць» вестимуть Дмитро Шевченко (він відомий за роллю Артурчика в «Буржуї») і Снєжана Єгорова. Несподівана може утворитися пара для супер-шоу. Програму «Останній герой», за нашим спільним з ГРТ рішенням, буде вести Сергій Бодров-молодший.
Ми шукаємо ведучих для інформаційних передач, зокрема, спортивних. У нас з’явиться нова пара в «Сніданку з «1+1», нові ведучі «ТСН». Що ж стосується якості, що існує два типи мовлення: розважальне шоу-мовлення й інформаційне. В інформаційному, зрозуміло, виходимо зі здібностей людей думати і писати самостійно. Наші ведучі новин пишуть і працюють разом із випусковими редакторами, журналістами. Це принципово важливо. Вони повинні бути особистостями, цікавими партнерами по діалогу. Насамперед, ми шукаємо яскраві індивідуальності, не обов’язково з писаною зовнішністю, але щоб гармонійно поєднувалася цікава особистість з приємною зовнішністю. Ну, а для шоу потрібно мати особливе, специфічне обдарування.
— На п’ятиріччя телекомпанії ви влаштували справжнє свято для гурманів — концерт вітчизняних оперних зірок, яких Україна рідко бачить. Чим здивуєте цього разу?
— Усе буде досить скромно, скоріше, по-діловому. Сьогодні багато уваги і сил віддаємо підготовці зовсім іншої акції. Цього року виповнюється 60 років трагедії в Бабиному Яру. Я вважаю, це привід для того, щоб говорити про етнічне співробітництво, про релігійну, національну і расову толерантність, про права людини, про те, що для усього світу означає поняття «Бабин Яр». Тому ми проведемо цілком безпрецедентну за масштабом акцію. 29 вересня безпосередньо на місці трагедії пролунає Тринадцята симфонія Шостаковича й інші музичні твори у виконанні Українського симфонічного оркестру, співатиме наш прославлений бас Анатолій Кочерга. Передбачається, що диригуватиме Мстислав Ростропович. Відомі драматичні актори прочитають фрагменти з Чорної книги, виступить один з найкращих музичних колективів Ізраїлю — ансамбль Армії оборони. Ми очікуємо на багато гостей: знаменитих борців за права людини Олену Боннер і Аду Михник, кількох конгресменів США, великих російських політиків. Ми запросили Бориса Єльцина, Гельмута Коля (вони висловили свою зацікавленість). Сподіваюся, що Президент Л.Кучма також буде нашим гостем. Ця акція для нас дуже важлива і принципова, тому що «1+1» має своє обличчя. Ми хочемо бути популярним, розважальним і успішним каналом, але залишатися при цьому інтелігентним ЗМІ, що претендує на участь у процесі формування вітамінозного середовища в країні.