Цьогоріч на "Книжковому Арсеналі" презентують два романи Олеся Ульяненка - "Перли і свині" та "Софія" (видавництво "Фоліо" вперше подає повні авторські версії цих текстів). Друг Ульяненка, відомий кінорежисер Мирослав Слабошпицький, пригадує, за яких обставин народжувалися ці тексти.
Олеся Ульяненка не стало 17 серпня 2010-го, йому було тільки 48. Його знайшли мертвим у власній квартирі. А ще 1997-го він отримав Малу Шевченківську премію за роман "Сталінка". Постать автора, його творчість із часом перетворили Ульяненка на культову постать української культури межі тисячоліть. Його життя переповнювали пригоди, навіть таємниці. Він сам розповідав, що був "якутським шаманом", відвідував Німеччину й Афганістан, любив лідерів пітерського року, а на життя заробляв підпільним боксом. І це не все! Він опинився "послушником" у Києво-Печерській лаврі. А згодом його ж визнали "порнографом" в українській літературі. І сьогодні навіть якось дивно пригадувати події
2009-го, коли експертна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала книжку Ульяненка "Жінка його мрії" порнографічною. Згодом цю книжку навіть вилучили з продажу, а автор із цього приводу судився. Твори Ульяненка - "Сталінка", "Зимова повість", "Вогненне око", "Богемна рапсодія", "Знак Саваофа" та інші - сьогодні відомі багатьом шанувальникам творчості цього автора. 2015-го у "Фоліо" посмертно видали його романи "Перли і свині" (2009) та "Софія" (2008). Цьогоріч повні тексти цих романів друкуються вперше.
"Перли і свині" автор визначав як роман-комікс. Події твору переносять читача в нашу столицю відразу після ядерної війни. Проте майбутній час дуже римується з часом теперішнім. Шахраї та проповідник Абрахам якимось чином долають простір та час і опиняються в цивілізаційному вимірі динозаврів, де розбещують еліту наркотиками. А ось "Софія" Ульяненка - останній із циклу його романів про злочинниць. Жінки в цьому та деяких інших його творах прагнуть успіху. І ціна такого успіху для них не має значення. Зокрема, головна героїня роману "Софія" - насправді дитина, проте вбивство для неї ніби ремесло. Автор казав, що в основу сюжету покладено реальні події.
"Софія" - це другий із циклу романів Ульяненка про жінок. Третій твір він так і не встиг написати. А ось перший роман із цього циклу - "Серафима" - має екранізувати Марися Нікітюк.
Один із продюсерів майбутнього проекту - Мирослав Слабошпицький, він уже багато років поспіль робить усе можливе, щоб ім'я та творчість Олеся Ульяненка не забували. На думку пана Мирослава, "настане час, і буде екранізовано роман "Софія", повну версію якого надруковано цьогоріч.
- Мирославе, ці два романи Олеся з'явилися в останній період його життя - 2008-2009… А чим був насичений саме цей період автора, як життя впливало на народження цих текстів?
- Так, справді. Це, власне, останній період. "Софію" Олесь почав писати у Феофанії, коли потрапив туди з панкреатитом. А на ідею роману, очевидно, наштовхнув реальний випадок, здається в Артемівську, коли підлітки вбивали людей і фільмували ці злочини на мобільні телефони.
Його роман "Серафима" вже витримав два видання. Сподіваюся, доля роману "Софія" також буде успішною.
- А якщо пригадувати історію створення роману "Перли і свині"?
- Щойно закінчивши "Софію", Олесь Ульяненко відразу взявся за "Перли". Він писав їх тоді, коли тривала історія з забороною "Жінки його мрії". Цей твір він теж частково писав у лікарні. "Перли і свині" - особливий його роман, дуже не схожий на інші романи Ульяненка. Це фантасмагорія, сатира. Можливо, деякі мотиви трохи перегукуються з творами Свіфта. Ульяненко навіть мріяв видати цю книжку у формі коміксу - як спеціальний видавничий проект. І, до речі, саме зараз тривають перемовини стосовно створення повнометражного анімаційного фільму за романом "Перли і свині".
- А чому лише зараз з'явилася повна публікація текстів цих двох романів? Що цьому заважало раніше?
- Видавництво "Фоліо", в якому, за протекцією Павла Загребельного, у 2003-му Ульяненко видав свої романи "Сталінка" та "Дофін сатани", лише після смерті автора придбало права на всі твори письменника. І згодом випускало ці твори практично у хронологічному порядку протягом 2012-2015 рр. Дійшла черга й до цих двох романів - їх повних версій. Скажу більше, на наступний рік заплановано видання останнього неопублікованого твору - "Хрест на Сатурні". Таким чином, повне видання творчої спадщини Ульяненка буде завершено.
- Його тексти дуже "кінематографічні". Чи є зацікавленість до цих текстів із боку кінорежисерів, продюсерів?
- Я би хотів сказати, що Олесь мріяв бути "екранізованим" ще за свого життя. Він тусувався з багатьма кіношниками. Він був співавтором нереалізованих поки що кіносценаріїв "Сталінка" та "Дикі коні". Письменник мав також певний досвід роботи в кіно, зокрема був автором діалогів чотирисерійного фільму Андрія Дончика "Украдене щастя". І, уявіть, навіть його роман "Хрест на Сатурні", який вийде у видавництві "Фоліо" наступного року, був також спочатку створений як кіносценарій. Гадаю, повноцінна екранізація - попереду. А сьогодні його романом "Серафима" зацікавилася режисерка Марися Нікітюк. Сподіваюся, черга дійде й до "Софії".
- Свого часу ви говорили про ідею створити документальний проект про Ульяненка. Вдається реалізувати цей задум?
- Так. Саме зараз тривають зйомки фільму "Ульяненко без цензури". Цей проект базується на архівних кінозйомках Олеся різних років. А також на інтерв'ю з людьми, котрі зіграли певну роль у житті письменника. Фільм створюється за підтримки Держкіно України і, сподіваюся, вийде наступного року. Я є автором сценарію, а режисер - Юлія Шишкова. Продюсери - Володимир Тихий, Ігор Савиченко, Мирослав Слабошпицький. Крім того, на стадії завершення монтажу - фільм Дмитра Тяжлова, який він почав знімати ще десь за рік до смерті Олеся, а потім продовжував роботу над проектом. Наскільки мені відомо, цей фільм зосереджений на історії протистояння письменника з національною комісією з питань моралі. Реліз (орієнтовно) - на наступний рік. Отож, сподіваюся, матимемо і дві повні авторські версії його романів, і два документальних фільми про письменника. Ці фільми певною мірою доповнюватимуть один одного, додаватимуть важливих штрихів до портрета письменника.