Триває робота над новим проєктом FILM.UA Group - романтичною комедією "Червона рута. Нова історія".
Сюжет фільму та імена головних виконавців поки що не розголошуються, однак у майбутній стрічці звучатимуть незабутні пісні Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори", "Водограй", "Червона рута" та безліч інших.
Авторка ідеї й продюсерка стрічки Наталка Якимович в інтерв'ю DT.UA розповіла про співпрацю з відомим сценаристом Павлом Ар'є, а також про ще один свій гучний проєкт - "Борщ", мета якого дуже шляхетна: об'єднати українців навколо їхньої головної страви.
- Наталю, розкажіть, як виникла ідея майбутньої романтичної комедії "Червона Рута. Нова історія"?
- Пісні Івасюка я знаю з дитинства напам'ять майже до деталей, пам'ятаю всі кліпи того періоду з участю Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару, ВІА "Смерічка" та самого композитора. Тож дуже здивувалася, що для декого з моїх друзів музичний фільм "Червона рута" 1971 року, який я одного разу ввімкнула на вечірці, був відкриттям!
Свого часу пісні Івасюка стали абсолютними хітами далеко за межами України, їх любили діти й дорослі, і хочеться щоб вони не просто зазвучали сучасними голосами, а реально отримали нове життя й нову історію! Формат фільму підходить для цього ідеально. Український глядач любить романтичні комедії, - тому було обрано саме цей жанр, щоб достукатися до якнайширшої аудиторії. Щоб діти й підлітки пішли на своїх кумирів, моє покоління - згадало дитинство, а батьки та бабусі з дідусями нарешті знайшли нагоду таки відвідати кінотеатр, у якому не були сто років.
- Повідомлялося, що лейтмотив стрічки - це переосмислення пісень Володимира Івасюка. Які з найвідоміших композицій звучатимуть у майбутньому фільмі?
- Наразі в нас тільки завершився сценарний етап. Багато що залежить від режисера та кінцевого акторського складу. Звісно, будуть "Червона рута", "Водограй", моя улюблена трагічна "Жовтий лист", кумедна пісенька про капелюх та кілька сюрпризів.
- Щодо фінансування фільму: ви виграли грант від УКФ. Цей грант поширюється на весь проєкт чи тільки на якусь його частину?
- Грант покрив нам лише роботу над сценарієм. І я дуже вдячна Українському культурному фонду, бо це найважливіший етап, адже без сценарію не буває фільмів. Але сам сценарій досить важко оцінити - доки він не втілений. Зараз у нас певний період визначення: щось треба підправити й скоригувати, затвердити режисера, визначитися з партнерами чи можливими творчими колабораціями і шукати гроші, - всі ці процеси потребують часу, тривалих перемовин та акуратності. До речі, не виключено, що кошти на виробництво теж проситимемо в Українському культурному фонді. Це був би такий природний процес.
- Розкажіть про виконавський склад майбутньої картини. Проводили кастинг - чи наперед знали, хто виконуватиме головні ролі?
- Окремі ролі писалися одразу під конкретних людей - акторів та співаків, проте не думаю, що зараз буде коректно називати імена, адже ще не підписано угод про співпрацю, а з деким ще навіть не було зустрічей. Хіба можу сказати, що в нас зі сценаристом Павлом Ар'є абсолютно збіглася думка стосовно головної героїні.
- Ви раніше працювали на телебаченні, а тут кіно… Це ваш продюсерський дебют у повному метрі?
- Я працюю на телебаченні з 2000 року і навіть зараз займаюся телевиробництвом для кабельних каналів. Але кіно - то безумовна давня любов, мрія й зовсім інший світ. Тут інші технології, рівень відповідальності, ціна ризику чи помилки, і в десятки разів більша залежність від команди, ніж у телепроєктах. "Червона рута" стане моїм дебютом у художньому кіно, але в мене є кілька документальних робіт, які йшли на великому екрані. Я працювала над фільмом "Обличчя протесту" у 2003-му. Кілька фільмів вийшло на "1+1", зокрема "Операція Крим", відзначена премією "Телетріумф", пишаюся також спільним проєктом із "Вавилон'13" - це 12 фільмів про Майдан, половину яких ми з Акімом Галімовим монтували буквально ночами напередодні ефіру. І, безперечно, в роботі над "Червоною рутою" використаю досвід, набутий у співпраці з Оленою Коляденко над стрічкою "Тіна Кароль. Сила любові і голосу", - там теж було багато музики та хореографічні номери.
- А ось ще один ваш проєкт - "Борщ", - це кіно чи телебачення?
- "Борщ" - це і кіно, і телебачення! Ми отримали грант від USAID на документальне кіно, яке в процесі роботи стало ще й міні-серіалом із коротких сюжетів. Ідея дуже проста й красива - об'єднати українців навколо головної страви! Показати, що правдивий борщ - не лише у твоїх мами чи бабусі, що в розмаїтті наша сила, що в цій популярній страві головне - навіть не інгредієнти, а ті емоції, почуття та цінності, якими через їжу з нами діляться наші близькі та друзі.
- Отже, вам довелося вирушити в експедицію Україною для цього проєкту?
- Так, ми проїхали майже всі регіони, назбирали цікавих рецептів, відкрили ті чи інші несподівані інгредієнти, а головне - познайомилися з чудовими людьми. Ми готували борщ із військовими під Бердянськом, у їдальні ЧАЕС, на хуторі під Полтавою, у львівському "Ресторані дуже високої кухні", на вогнищі в горах, у казані посеред Ужгорода… Ми ловили рибу для борщу на березі Дунаю, визначали правдивий колір борщу з художниками Іллею Чичканом та Машею Шубіною. Одне слово, важко навіть перелічити одразу всі наші пригоди.
Нам із телеведучим Євгеном Клопотенком доводилося "полювати" одразу на кілька особливостей "із життя борщу" - смак, таємні інгредієнти, емоції, цікавих людей та їхні цінності. Такий у нас вийшов документальний кулінарний тревел із портретами.
- Чия ідея цього кулінарного проєкту - ваша чи Євгенова?
- Я придумала цей проєкт досить давно. Одного разу опублікувала в себе на сторінці фото з тарілкою борщу й написала рецепт. Тут-таки з'явилася купа охочих розказати мені, що борщ не може бути без м'яса, а без картоплі - борщ не борщ, і було стільки запеклих суперечок, що я подумала: о, а це цікаве дослідження про правдивий борщ. Цю ідею я запропонувала Жені, якого бачила лише один раз у житті на інтерв'ю. Просто склався пазл - борщ, проєкт, ведучий! Женя багато років досліджує українську кухню і навіть у своєму ресторані презентує її нестандартно. Я й не думала про інші варіанти можливих ведучих, бо Клопотенко видавався мені ідеальним.
Женя не тільки вміє борщі варити і балакати з людьми, а й може в досить складний момент геніально розрулити ситуацію з нашим автобусом, який одного разу пізно ввечері застряг посеред поля в багнюці!
- А хто був вашим експертом у питаннях рецептури, інгредієнтів цієї відомої української страви?
- Ми з редактором проєкту перечитали купу літератури, підписалися на всі ресурси, які пишуть про українську кухню, і борщ зокрема. У фільмах ми поки що вирішили не записувати окремо експертів, бо, по-перше, в нас є чудовий Євген Клопотенко, а по-друге - з нами чудесні самобутні герої, що діляться рецептами борщу від своїх пращурів або своїми авторськими відкриттями. Тобто тут усе правдиво - життя у всьому розмаїтті.
- Коли на екрани вийде фільм "Борщ. Секретний інгредієнт"?
- Короткі сюжети йтимуть на каналі "1+1" уже після 19 січня щонеділі в межах програми "Сніданок. Вихідний". А ось питання прокату документального фільму поки що відкрите.
- Я бачила вашу програму на каналі "36,6 TV" - "До 36 і більше". Тобто ви паралельно ще й цим займаєтеся?
- Я займаюся виробництвом контенту для трьох кабельних телеканалів - "36.6TV", "ДАЧА", і буквально кілька місяців тому запустили кулінарний канал "КУСКУС". Тому свою програму поки що не знімаю. Ось закінчу "Борщ. Секретний інгредієнт", тоді й відновлю її. Це цикл інтерв'ю, який я пишу у себе вдома на кухні, розмовляю з цікавими людьми про те, як жити довго і щасливо!
- Може, знаєте і для цього якийсь секретний інгредієнт?
- Знаєте, спершу я думала, що потрібно обов'язково бігати й займатися йогою, а потім побачила, що не обов'язково!
Я багато розмовляла з різними людьми про дієти, активності, медитації, багато чого спробувавши на собі, можу резюмувати: щоб жити довго і щасливо, треба займатися тим, що ти любиш, мріяти й не боятися робити кроки до здійснення своїх мрій. Про це, до речі, буде і "Червона рута", про це ж говорять і деякі герої у фільмі "Борщ. Секретний інгредієнт".