UA / RU
Підтримати ZN.ua

НЕСОЛОДКА ПАРОЧКА

Жителі славного Дніпродзержинська, батьківщини генсека Ілліча, схильні перетворювати на предмети високого мистецтва все, що їх оточує...

Автор: Володимир Овдін

Жителі славного Дніпродзержинська, батьківщини генсека Ілліча, схильні перетворювати на предмети високого мистецтва все, що їх оточує. Взяти хоча б звичайні урни для сміття, які тут більше схожі на пам’ятники, оскільки їхні форми у вигляді бетонних коробочок народилися в майстерні відомого дніпродзержинського скульптора Хачатряна.

Та немає межі досконалості, і з травня цього року неподалік дніпродзержинського готелю «Монтана» стали освітлювати шлях до світлого майбуття городян античний робітник і американська колгоспниця. Бронзова табличка пояснює отетерілим від несподіванки гостям, що ця архітектурно-скульптурна композиція встановлена до восьмої річниці компанії «МіКомп». А символізує вона єдність часів і народів у їхньому прагненні до миру, свободи та любові. Втім, генеральний директор «МіКомпу» Олександр Коптєв стверджує інше:

— Прометей — це наше майже міське, трепетне. Це символ прагнення до прогресу. Бачите вогонь на нашому Прометеї? Ланцюги вже впали, але залишки кайданів ще є. Ось так і наша Україна — ланцюги вже впали, але залишки кайданів ще є. А статуя Свободи поруч?

— Дедалі більше людей розуміють, що ті морально-етичні цінності, які ми проповідували в період розвитку соціалізму, відбулися за океаном. І наше прагнення до такого єднання виправдане, логічне й у масі своїй народом нашим цінується.

Дійсно, і дня не минуло після урочистого відкриття, як сюди сунули молодята, охоче фотографуючись на тлі скульптурної композиції, встановленої на самісінькій маківці земної кулі. Хоча в симбіозі Прометея та Свободи молоді сім’ї, найімовірніше, вбачають інший смисл, аніж його творці.

Замовники скульптурної композиції Прометей—Свобода не мають наміру зупинятися на досягнутому. У нових творчих задумах «МіКомпу», за словами Олександра Коптєва, спорудження двох великих будинків суспільно-соціального призначення. А поруч, ну звісно ж, буде композиція номер два. Як запевняє гендиректор, ще унікальніша за першу.

Втім, говорити про появу чергового пам’ятника з розряду «очевидне—неймовірне» поки рано. Але будує фірма швидко...