UA / RU
Підтримати ZN.ua

Наше кіно в нашому прокаті: хто дійде до фінішу в 2015-му?

Останнім часом, попри катаклізми, кількість українських фільмів у вітчизняному прокаті впевнено зростає. В 2015 році ця тенденція, зважаючи на все, перерветься. Як випливає з попередньої інформації, в наших кінотеатрах з'явиться всього лише з десяток вітчизняних картин.

Автор: Антон Філатов

Останнім часом, попри катаклізми, кількість українських фільмів у вітчизняному прокаті впевнено зростає. В 2013-му їх вийшло 12, а в 2014-му - 20, враховуючи збірники короткометражок і середньометражні документальні картини. В 2015 році ця тенденція, зважаючи на все, перерветься. Як випливає з попередньої інформації, в наших кінотеатрах з'явиться всього лише з десяток вітчизняних картин. Із них DT.UA рекомендує "чудову сімку" - для обов'язкового перегляду вже наступного року.

"Брати. Остання сповідь" (прем'єра - 22 січня, бюджет - 2 млн дол.)

Скандинавська за атмосферою й українська за духом психологічна драма розповідає про ворожнечу двох старих братів-гуцулів. Живучи буквально в одному дворі, вони не спілкуються вже впродовж багатьох років. Обидва - смертельно хворі. Єдине, що дає кожному з них сили триматися на цьому світі, - бажання померти пізніше за свого брата. В одного з них зупиняється релігійна письменниця, яка приїхала в ті краї прочитати лекцію про святого Христофора. Жінка стає містком між братами, поступово розкриваючи причину їхньої взаємної ненависті.

Цей сюжет режисер Вікторія Трофименко взяла з повісті Торгні Ліндгрена "Джмелиний мед". Стрічка побувала на понад десяти кінофорумах, а також боролася за призи відразу двох кінофестивалів класу А - у Гоа і Москві. З Білокам'яної фільм повернувся з двома нагородами: за найкращу жіночу роль (львівська акторка Наталя Половинка) і приз журі російської кінокритики.

"Люби мене" (прем'єра - лютий, бюджет - 14 млн грн.)

Жанр "мелодрама" уже давно монополізували в наших кінотеатрах голлівудські й французькі стрічки. Ця українсько-турецька картина стане несподіваним винятком з правил. Молодий турок Джемаль приїжджає в Київ, щоб розважитися. Відразу після повернення на батьківщину він має одружитися з дівчиною, яку йому знайшли батьки. У нічному клубі він знайомиться з красунею Сашею і вперше по-справжньому закохується. А для Саші він стає саме тим чоловіком, який дає їй змогу позбутися страхів і комплексів через свій вік. Але чи зглянеться доля, чи будуть вони разом?

Примітно, що режисери мелодрами - подружжя Мехмет Бахадир Ер і Марина Ер Горбач - турок і українка. Стрічка побувала вже на майже 30 фестивалях і отримала з десяток нагород. Торік вона вийшла на турецькі екрани. А слідом за українцями її побачить данський і американський глядач. Після тривалої творчої паузи разом із цією стрічкою в український мистецький простір повертається акторка Вікторія Спесивцева, муза Андрія Жолдака, яка зіграла в його гучних виставах - "Гамлет", "Кармен", "Місяць у селі".

"Сліпі побачення" (прем'єра - весна, бюджет не афішується)

Якби всі ставилися до кризи середнього віку так само легко й дотепно, як автори цієї стрічки, згорьованих облич на вулицях було б набагато менше. 40-річному Сандро, вчителеві з Тбілісі, ніяк не вдається влаштувати особисте життя. Після нового невдалого побачення він знайомиться з перукаркою й відразу ж у неї закохується. Але вона - дружина Тенго, якого невдовзі мають випустити з в'язниці. Познайомившись із Тенго, коли той вийшов на волю, поступливий і нерішучий Сандро стає його водієм. І вже невдовзі головний герой розуміє, що не зможе відібрати в нього дружину.

"Сліпі побачення" визнали найкращим фільмом останнього Одеського кінофестивалю. Крім того, режисер картини Леван Когуашвілі отримав близько 15 нагород на інших міжнародних кінофорумах. Фільм уже пройшов у російському й швейцарському прокаті. А незабаром вийде на польські й болгарські екрани. З усіх поглядів цей фільм - грузинський. Єдине, що в ньому є українського, - приватний інвестор, який частково профінансував роботу над картиною. За словами продюсера стрічки Олени Єршової, інвестор уже повернув вкладені кошти. Таких прикладів в українському кіно вкрай мало.

"Смертельно живий" (прем'єра - березень, бюджет не афішується)

Попри все жахіття вітчизняних реалій, трилери в нашій країні знімають украй рідко. Цей жанр у сучасному українському кіно в буквальному значенні "смертельно живий". Стрічка розповідає про відомого письменника Семена. Упродовж трьох років він отримує СМС-повідомлення з невідомого номера, в яких передвіщається його майбутнє. Хоч як головний герой намагається протистояти пророцтвам, вони однаково збуваються. Будь-які його спроби знайти автора есемесок виявляються марними. І одного разу на його телефон надходить повідомлення, яке змінить усе його життя.

У режисерській кар'єрі Максима Стецкова це перша повнометражна картина. Робота над фільмом тривала два роки. Глядачі впізнають у стрічці краєвиди Києва і Чернігова. Головні ролі в ній виконали Олег Примогенов, Олександр Герелес і Вікторія Варлей.

"Політ золотої мушки (Хроніки)" (прем'єра - березень, бюджет - 2 млн дол.)

Останнім часом українські кінематографісти дедалі частіше звертаються до прози наших письменників. Цей фільм-притча ґрунтується на "Бурачковицьких хроніках" Богдана Волошина. Комедійна стрічка розповідає про дівчинку, яка любить дивитися на небо, як на кіноекран. Вона розповідає три версії історії про те, як через бика мало не почалася третя світова війна. А ще дівчинка складає оду на смерть діда, котрий, помираючи, прорік: "Людське життя - як політ золотої мушки над вогнем - дуже яскраве, але дуже коротке".

До цього режисер Іван Кравчишин знімав фільми, створені за лекалами банальних російських телемувіків. Цю картину знято в копродукції з Австрією і Німеччиною. А ключові ролі віддано акторам з Галичини: Сергієві Великому, Тарасу Бобеляку, Олегу Цьоні, Софії Кравчишин, Ігорю Наконечному та ін.

"Океан Ельзи. Backstage" (прем'єра - весна, бюджет не афішується)

Ще торік українському документальному фільму потрапити на широкі екрани було так само неможливо, як іноземцеві - в уряд. А вже цього року маємо прокат трьох вітчизняних документальних фільмів і стільки ж - міністрів-іноземців.

У 2015-му канву нашого документального кіно в кінотеатрах продовжать фільми проекту "Вавилон 13" і довгоочікувана стрічка Сергія Буковського "Океан Ельзи. Backstage". Остання знімалася під час всеукраїнського туру групи з нагоди її 20-річчя.

У фільмі буде показано уривки з виступів легенди українського року, а також будні музикантів. Крім того, у картину ввійшли архівні кадри, які зберігають живі емоції глядачів, інтерв'ю з учасниками колективу різних років. Автори стрічки переплітають розповідь про групу з останніми подіями в країні. "Наш фільм - це портрет покоління і часу, в якому нам судилося жити", - інтригує режисер.

"Незламна" (прем'єра - квітень, бюджет - 5 млн дол.)

Це найдорожча на сьогодні стрічка, у створенні якої брала участь Україна. Завдяки тому, що фільм взяла в дистрибуцію компанія "ХХ сторіччя Фокс", її побачать у всьому світі - ще одне досягнення. Повторити ці своєрідні рекорди вітчизняної кіноіндустрії вдасться нескоро. Адже самотужки вона таких результатів не досягне. А іншого партнера, такого ж близького, як донедавна Росія, наші кінематографісти поки що не знайшли.

У центрі сюжету - феноменальний снайпер Людмила Павличенко. Уже до 25 років вона знищила 309 фашистів, ще за життя ставши легендою. Її промова неабияк вплинула на те, щоб США відкрили другий фронт. Подружившись з Елеонорою Рузвельт, певний час жила в Білому домі. На екрані буде відтворено образ жінки, що змінила перебіг війни.

P.S. Дати виходу деяких картин можуть корегуватися - залежно від суспільно-політичної ситуації та інших обставин. Крім згаданих вище фільмів, до широких екранів уже підбирається драма Олександра Міндадзе "Любий Гансе, дорогий Петре" і трилер Олександра Литвиненка "Порятунок". Імовірно, вже наступного року в кінотеатрах з'являться стрічки "Гніздо Горлиці" Тараса Ткаченка й "Казки старого мельника" Олександра Ітигілова.

Хочеться сподіватися, закриє наступний прокатний рік традиційна добірка українських короткометражок "Нова українська хвиля", покази якої організовує Центр Довженка. До речі, 18 грудня на екрани виходить добірка цьогорічних короткометражок.