UA / RU
Підтримати ZN.ua

Музею Параджанова у Києві — бути чи не бути?

У рамках фотовиставки, присвяченої Сергію Параджанову, столична інтелектуальна еліта почала збирати підписи — з метою достукатися до влади і відкрити в Києві музей видатного кінорежисера.

Автор: Любов Журавльова

У рамках фотовиставки, присвяченої Сергію Параджанову, столична інтелектуальна еліта почала збирати підписи - з метою достукатися до влади і відкрити в Києві музей видатного кінорежисера.

Оператора Юрія Гармаша - ідеолога фотовиставки Парад­жанова в музеї Тараса Шевченка - підтримали Міністерство культури, Національна кіностудія ім. О.Довженка, Спілка кінематографістів України, Вірменське товариство культурних зв’язків, PARADJANOVART.

Першими і майже останніми, хто дбайливо поставився до пам’яті геніального режисера, стали його побратими. У Єревані ще за життя Майстра почали збирати - з Тбілісі і Києва - документи, особисті речі, предмети побуту, малюнки, колажі, ляльки... У результаті в Єревані створено унікальний музей.

У Тбілісі, де народився і виріс Сергій Параджанов, теж мог­ли б створити свій музей, у них і підстав для цього багато.

Що ж до Києва, то українцям сам Бог велів ушанувати митця, який, своєрідно пропустивши крізь себе поетику Карпат, здивував увесь світ своїм фільмом за мотивами твору М.Коцюбинсь­кого.

До нинішньої експозиції Юрій Гармаш намагався підключити своїх колег-операторів Андрія Владимирова та Олексія Терзієва, які давно живуть і працюють за межами України. У них збереглися авторські роботи, за словами ініціатора виставки, «в іншому стилі, деякі - просто шедеври». Вони неодноразово їх демонстрували у багатьох країнах, але в Україну привезти відмовилися.

У підсумку на січневій вис­тавці презентовано фотороботи Юрія Гармаша та Вінісіо Аріаса Рохаса, скульптури Саркіса Тиг­раняна і раритетні книжки про Параджанова, у тому числі з приватної колекції Світлани Щер­батюк (Параджанової).

Більшість фотографій де­монст­рується вперше. Можливо, у Києві збереглося ще достатньо речей, пов’язаних з пам’яттю про Параджанова, людину, яка славилася своєю незвичайною пот­ребою дарувати, перетворюючи банальні речі в незабутні.

Один з його тюремних малюнків на фольговій кришці від кефіру став відомим у світі зав­дяки трепетному ставленню Фе­деріко Фелліні. Відлита з цього табірного виробу срібна медаль вручається як найвища нагорода на кінофестивалі в Ріміні.

Чим же Україна зможе увіч­нити пам’ять Майстра? Принайм­ні збір підписів на підтримку відкриття музею Параджанова у Києві вже розпочався - і триває…