На цьому тижні у Києві відкрився ще один новий сценічний простір - "Сцена 77" в Національній опереті України. Фактично це вже 5-й майданчик одного популярного театру, що для Києва є рекордом.
"Сцена 77" розташована майже під дахом історичної будівлі відомого театру на вулиці Великій Васильківській. Там є доволі просторий і енергетично позитивний простір, який нещодавно і перетворився на сучасний сценічний майданчик-цех на 120 глядацьких місць.
На думку художнього керівника Національного театру оперети Богдана Струтинського, саме такий простір і стане домівкою для нових проектів різних жанрів, стилів та напрямів сучасного мистецтва, адже саме сучасне мистецтво і передбачає синкретизм, взаємопроникнення жанрів.
Симптоматично, що першою прем'єрною ластівкою на новій "Сцені 77" стала "Москалиця" за мотивами однойменного твору Марії Матіос.
"Москалиця" з'явилася у нашому бурхливому літературному вирі приблизно 10 років тому. Цей текст викликає захват і у літературознавців, і у масового читача. Варто зауважити, що "Москалиця" перекладена також англійською мовою. Не раз виникали ідеї екранізації цього тексту. І от, власне, перша амбітна сценічна версія "Москалиці" - саме у столиці на новому майданчику.
- Текст "Москалиці" доволі багатошаровий та різноплановий, - каже режисерка проекту Влада Бєлозоренко. - Для мене особисто історія Марії Матіос про дві війни. Одна війна відбувається сьогодні, вчора і навіть завтра - навколо нас. А от друга війна щоденно ятрить серце кожної людини. Хто виграє у першій "війні", згодом стане зрозуміло, коли досконало вивчимо підручники з історії. А от хто переможе у другій "війні"? Саме це питання для мене як для режисера дуже-дуже важливе…
Власне, події прем'єрної вистави, на думку авторів, і перенесуть глядача "Сцени 77" на перехрестя між двома світовими війнами і світом сучасності. Глядач потрапить нібито у стару хату, в якій живе дивна жінка Москалиця. Для одних вона є відьмою, для інших - знахаркою, а ще для когось - пропащою сиротою. Режисерка Влада Бєлозоренко разом з акторами (у головній ролі Ірина Ткаченко з "Золотих Воріт") і намагається зрозуміти, що ж коїться у розбитому серці загадкової Москалиці?
Задум "Москалиці", вважає художній керівник театру оперети Богдан Струтинський, виник далебі не випадково, цей проект є абсолютно природним у репертуарній палітрі театру, адже такий творчий задум пов'язаний також і з місією нової сцени - її особливим форматом. І саме Влада Бєлозоренко як успішна молода режисерка саме і спробує цей новий простір "підкорити", виявити в ньому свій сценічний почерк, запропонувавши свій цікавий концепт.
- Пане Богдане, а звідки взялася така назва - "Сцена 77"?
- З цим пов'язана ціла історія! Адже на місці нової сцени раніше був цех за номером 77. Є також 77 сходинок, які ведуть у цей простір. Дуже хочеться, аби у нас був саме такий сучасний сценічний майданчик, на якому йшли б вистави паралельно з нашою великою сценою. У нас в репертуарі є такі вистави, як "Любовний монолог", "Під небом синім" - отже, і маємо намір перенести їх саме на "Сцену 77" і грати одночасно з репертуаром на сцені великій.
Гадаю, що нова сценічна територія - це також спроба створити стилістично новий простір, який дасть можливість молодим режисерам, молодим акторам, молодим драматургам, молодим музикантам отримати цікаву альтернативну сцену для авторських проектів.
- Водночас у Національному театрі оперети триває ремонт. Отже, що зміниться згодом у технологічному плані на великій сцені?
- Так, наразі триває ремонт, маємо на меті розширити оркестрову яму з підйомними механізмами. Також передбачається новий планшет сцени з трьома обертовими колами. А ще підйомні ліфти на сцені і плунжерні механізми.
Оскільки реконструкція сцени розрахована на два роки, механізми будуть встановлені вже з наступного сезону. Водночас зроблено протипожежне забезпечення сцени, встановлено клінкерну систему.
Відразу ж після реконструкції можна буде побачити, як кардинально на краще зміняться приміщення театру - не тільки на сцені, а й у холах.
- А які нові проекти після "Москалиці" відразу зайдуть на "Сцену 77"?
- Я вже згадав дві наші репертуарні вистави. А наступною прем'єрою буде вистава "Оркестр" за п'єсою Жана Ануя. Це теж дуже цікавий проект, який у нас з'являється як результат творчих перегонів у рамках Міжнародного конкурсу молодих режисерів музичного театру. Саме "Оркестру" експерти конкурсу і віддали перевагу. І вчорашній ескіз (його презентували на Сцені Козловського) і перетвориться на повноцінну постановку. Наразі також ведуться переговори ще з двома режисерами, які пропонують свої ідеї.
Таким чином, у Національного театру оперети відтепер буде п'ять сцен - головна, Сцена у фойє (салонний театр), Stage_Lab, "Сцена 77" і Сцена центру Козловського.