Сам факт виходу збірки п’єс Метерлінка виявився приємною несподіванкою — якісними українськими перекладами символістів тішитися доводиться нечасто. Збірка складається з творів, загалом широковідомих: «Блакитний птах», «Сліпі», «Пелеас і Мелісанда» й «Аріадна та Синя Борода».
Доля не обділила нас українськими перекладами Метерлінка. Від Лесі Українки та Кобринської — аж до Рильського, коло перекладачів, котрі цінували літературний спадок великого бельгійця, вельми широке. Його вплив на український літературний процес кінця ХІХ — початку ХХ століття є беззаперечним.
Проте, на превеликий жаль, у шкільні хрестоматії потрапив далеко не найкращий варіант перекладу. Теперішнє видання приємно відрізняється від хрестоматійного. Розмірений ритм, багата і вишукана мова — все це вказує на тривалу й якісну перекладацьку працю. Символічний і подекуди алегоричний стиль Метерлінка потребує ретельного синонімічного підбору — і з цим перекладач здебільшого також упорався.
Є, щоправда, у книжки і недолік, притаманний багатьом українським виданням — подекуди слабка й невиразна редакторська робота. Вирази на кшталт «підбої у мармуровій колонаді»(?), «Я маю їх визволити теж» трапляються у тексті не те щоби дуже часто — але сприйняттю помітно заважають.
Що ще можна закинути виданню — це більш ніж стримане графічне оформлення. Ні, до роботи художниці Катерини Міщук немає жодних претензій. Але видання, яке, крім літературних критиків і дорослих цінителів, читатиме ще й юна аудиторія, можна було проілюструвати й щедріше. Приміром, книжка «Блакитний птах» видання ЦК ЛКСМУ «Молодь», з якої і почалося моє знайомство з Метерлінком, привернула увагу тоді ще 12-літнього читача не в останню чергу прекрасною чорно-білою графікою.
Звісно, серія «Класика» ніби й не передбачає прочитування юною аудиторією. Проте Метерлінка, серйозного драматурга-символіста, легко й охоче сприймають діти навіть вельми юного віку. Химерний і великий дар бельгійця дозволяв йому говорити зрозумілою мовою із будь-ким зі своїх читачів.
Проте, попри дрібні недоліки, видання більш ніж заслуговує на схвальну увагу читача. Боксер, монастирський послушник, антивоєнний агітатор, лауреат Нобелівської премії і просто геніальний драматург створив свої химерні, сутінкові й божевільно красиві світи, подивитися на які не буде зайвим нікому й ніколи.