Реформи, які проводить команда міністра культури і туризму України Василя Вовкуна щодо багатьох культурно-просвітницьких періодичних видань, здатні привести до їх зникнення. Про це у своїх коментарях «Дзеркалу тижня» заявили експерти у сфері культурологічної періодики.
Зокрема, екс-директор газетно-журнального видавництва Міністерства культури і туризму України Іван Орендочка переконаний, що ставлення команди Вовкуна до культурно-просвітницьких видань є варварським: за його словами «роздержавлення», виведення деяких проектів з держбюджету, призведе їх до повільного вмирання.
«Вовкун, очевидно, не розуміє, що мета цих видань — не прибуток, не нажива, а просвітительство. Прикро, коли саме міністр культури не розуміє простої гуманітарної арифметики», — заявив він.
За його словами, команда Вовкуна так і не пояснила, що вони хотіли б бачити як еталон культурологічної періодики.
«Ми зберегли за 18 років ці видання, у деякі вдихнули нове жит тя. На приклад, газета «Кримсь ка світли ця». З надзвичайними зусиллями і з проблемами, інколи під слово честі, знаходили фінан сування і папір, розуміючи, наскільки складний у нас перехідний період. Але в усіх була надія, що «перехідний» період завершиться, і до таких проектів пос тав ляться серйозно, з повагою. А поставили ся по-варварськи», — відзначив Іван Орендочка.
Заслужений діяч мистецтв України Юрій Богдашевський назвав дії щодо культурологічної періодики «справжнім бандитизмом».
«Чи є майбутнє у журналу «Український театр»? Я не можу цього гарантувати. Це те саме, що спробувати відповісти на запитання: чи буде майбутнє в країни з таким ставленням до культури?» — наголосив Богдашевський.
Не впевнена у майбутньому свого видання і Тетяна Швачко, редактор журналу «Музика».
«Наш журнал «Музика» переживав уже такі халепи, і скільки разів його намагалися то знищити, то виселити «за межі», та все одно виживали. Але саме сьогодні говорити про майбутнє неможливо. Ніякої конструктивності й зацікавленості у збереженні таких проек тів поки що не бачу. Єдина «раціональна» пропозиція — зрізати гонорари. Ці гонорари і так копійча ні. Тепер їх не буде взагалі. І писати погодяться, очевидно, тільки люди одержимі», — відзначила вона.
У свою чергу, екс-редактор «Театрально-концертного Києва» Людмила Жиліна назвала те, що відбувається «свавіллям, яке виходить саме з надр Міністерства культури».
«Так не можуть чинити культурні люди: не розібравшись у ситуації, зруйнувати справу всього нашого життя… Вони вирішили йти… «американським» шляхом, розмістивши всіх співробітників у різні кабінки, створивши якийсь єдиний центр управління, при цьому нібито економлячи. А на чому заощаджувати, якщо і так скорочено усе що можна? У кращому разі по одній-дві людини на видання залишать», — підкреслила Жиліна.
Докладніше читайте у статті Олега Вергеліса «Вовкун і вівці» у свіжому номері «ДТ».