Один із найстаріших столичних кінотеатрів "Кінопанорама" всі ці дні - на передовій. Ще в липні тут ініціювали проект "Допоможи українській армії". Акція позиціювалася як живе спілкування бійців та кіноглядачів, котрі опинилися в столиці в один і той самий час в одному місці. Згодом проект розгалужився: з'явилися нові акції, ідеї, ініціативи. Кінотеатр постійно апелює до реальної допомоги: збір коштів (для підтримання бійців), придбання бронежилетів і навіть... бойових ножів.
- "Кінопанорама" переживає не першу революцію, - розповідає DT.UA директор Наталя СОБОЛЄВА. - 10 років тому в нас жили активісти Майдану. А у світлі недавніх подій новий Майдан розпочався для нас набагато раніше - у зв'язку з показом фільму про Межигір'я (це було у вересні). Як відомо, той фатальний сеанс став ще й "історичним". Були шалені спроби зірвати показ документального фільму про режим Януковича. Щільним натовпом тоді до нас пройшли 20 невідомих ("бомжів"), які почали провокувати публіку... А зал був переповнений, близько 400 людей. У результаті всіх закидали димовими шашками. Деякі глядачі отримали опік легенів. Згодом таке безчинство розпочалося вже в масштабах країни, коли громадянське суспільство відстоювало свої права на Майдані.
Кінотеатр і 10 років тому, і зовсім недавно - годував активістів, організовував пункт збирання теплих речей. Постійні глядачі, які довіряють нам, несли на вулицю Шота Руставелі продукти, речі. Знаючи, що все потрапить за призначенням. Майданівці регулярно ходили на
сеанси, оскільки тут можна було й відволіктися, зігрітися.
Уже пізніше, коли розпочалася війна на Сході, в "Кінопанораму" стали писати багато постійних глядачів. Вони запитували: "Куди можна відправити гроші, щоб вони потрапили на потреби армії, а не комусь у кишеню?" Деякі люди не довіряли фондам, просили нас організувати збирання коштів. Тобто це рішення визріло саме собою. Кінотеатр пропускає близько 4-5 тис. глядачів на місяць. І зрозуміло, що це - можливість централізовано збирати кошти. Тим більше що до нас постійно приходили офіцери з батальйонів "Айдар", "Азов", "Донбас". Ми спілкувалися, чули їхні розповіді з перших вуст.
Усі ці ініціативи та просто порух душі в результаті й склалися в проект "Допоможи українській армії".
На одному з вечорів у рамках проекту був перформанс Таїсії Мельник із бойовими ножами. Їх закупили, щоб уже вночі послати на фронт. У нас виступала і Наталя Сумська, яка приїхала з передової й відверто, по-людськи ділилася своїми враженнями. Там, на сході, вона просила молодих солдатів бути обережнішими, мудрішими. Всіх приголомшила її розповідь про те, як молоденькі солдатики їхали у відкритому танку без касок... А тут постріли... І ось акторка благає цих хлопців: "Милі мої, не потрібно без касок, не потрібно геройства, бережіть себе!". Глядачі плакали.
У рамках проекту "Допоможи українській армії" показали фільм Сергія Маслобойщикова "Люди Майдану. Nevseremos'!". Картину знято ще під час помаранчевої революції, але вже тоді Маслобойщиков передчував наступне болісне протистояння Заходу та Сходу України.
До своєї акції ми зробили спеціальні листівки. І запропонували глядачам написати на них слова підтримки солдатам. Листівки розібрали миттєво. І бійці, які їхали на фронт, везли з собою теплі слова від невідомих людей. Недавно я зателефонувала одному з цих бійців, а він каже, що листівки зберігаються, і згодом на одному з наших вечорів він зачитає їх - якщо... буде живий.
Втішно, що наші глядачі завжди емоційно й позитивно реагують на такі ініціативи. Адже бувають ситуації, коли на таких темах деякі нечесні люди спекулюють... Але тут кожен глядач бачить і відчуває щирі пориви. Зворотний зв'язок із таким глядачем ніколи не переривається. І я вважаю, що сьогодні одне з найважливіших завдань нашої інтелігенції - охарактеризувати переоцінку цінностей, яка відбувається наразі в суспільстві, переконувати людей відновлювати справжні цінності після жахіть війни та революції. Інтелігенція, звичайно, не може запобігти війні, але може допомогти людині усвідомити своє місце в цей складний час...
Кінотеатр "Кінопанорама" у контексті своїх громадянських ініціатив з 3 по 9 вересня запускає спеціальну програму українських фільмів. Усі виручені кошти підуть на підтримку режисера Олега Сенцова, ув'язненого сьогодні в російській тюрмі. Більшість картин знято в Україні, чимало їх відзначені на кінофестивалях. Упродовж тижня покажуть фільми: "Гамер" Олега Сенцова, "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрія Іллєнка, "Іван Сила" Віктора Андрієнка, "Сурмач" Анатолія Матешка, "Параджанов" Олени Фетисової, "Хайтарма" Ахтема Сейтаблаєва. За словами Наталі Соболєвої, планується виручка на суму 50 тис. грн, - і всі ці гроші підуть на підтримку молодого режисера.
- Його ім'я сьогодні звучить повсюди, - каже Наталя Соболєва. - І добре, що прізвище "Сенцов" звучить так гучно. Адже молодий театральний режисер Павло Юров, який був на одному з вечорів у "Кінопанорамі" (буквально через 2 дні після визволення з полону), розповідав, що тільки завдяки активності у ЗМІ йому "жилося" в ув'язненні трохи легше. Як з'ясувалося, Юров був "особистим бранцем Гіркіна", з ним і спілкувалися трохи краще, мабуть готували до обміну на когось досить серйозного. Так і з Сенцовим. Сподіваюся, завдяки активності медіа та кінематографістів йому - навіть у неволі - буде трохи легше. Потрібно зробити все, щоб витягнути його звідти. І не тільки його...