Роман «Смерть у Бреслау» (1999) польського письменника Марека Краєвського, відомого своїми детективами, підводить до висновку, що «польським Акуніним» його прозвали явно не за цей твір. Насправді ж — нічого дивного, бо він — перший серед п’яти інших із «бреславської» серії про шефа кримінальної поліції Ебергарда Мокка. Отже, дебютна проба пера, здавалося б, не провіщала молодому літераторові особливого визнання.
Події ретро-детективу, що відбуваються переважно у 1934 році, змушують читача блукати вузькими вуличками Вроцлава, зупиняючись часом то в борделі, то в божевільні, а то й у катівні гестапо. Сюжет, за великим рахунком, тримає увагу, напруга твору «чіпляє», вчинки персонажів годі й передбачити, як це іноді трапляється в детективних романах. І хоча авторові вдається передати атмосферу німецької окупації в історії Польщі, занурити читача в політичні ігрища довоєнних часів, усе одно не полишає відчуття певної надуманості й штучності сюжетної лінії.
Забагато, особливо наприкінці, пафосних сцен, впадають в око «чудесні» збіги, надто романтизована кінцівка. Поціновувачі дамських серіалів плакали б від несподіваних карколомних поворотів, примхлива авторська уява напевне потішила б латиноамериканську кіноіндустрію…
А тим часом сьогодні Марек Краєвський — письменник-професіонал, автор не менш як восьми детективів, лауреат численних літературних премій. Його твори, перекладені 18 мовами, вважаються найкращими в Польщі у своєму жанрі. З огляду на це, змінюється й оцінка твору, висловлена на початку: адже цікаво, із чого починав визнаний письменник, якою була відправна точка його таланту. І хай початок виявився не надто вдалим, але, зважаючи на отриманий результат, дебютний роман у доброму українському перекладі таки заслуговує на увагу. Програма-мінімум — розважитися, програма-максимум — порівняти написане автором у різні часи і зрештою погодитися з тим, що в Польщі таки є свій Акунін.