Українці, завдяки Євро-2012, змінили телеорієнтацію. Уся увага - на поля країни (або на стадіони Польщі). З яких збирає рейтингові врожаї канал Р.Ахметова («Україна»).
І саме зараз, у розпал футбольного бенкету, настав час для колективної відпустки наших штатних «маніяків» з ящика. Популярних персонажів, без яких цілорічне життя в телевізорі немислиме, неможливе, тому що воно нещадне. Відпочиньте, друзі!
А ми тут згадаємо про вас під свист футбольних м’ячів. І, не порушуючи веселої традиції, з допомогою друзів DT.UA на Facebook організуємо власний хіт-парад... На тему - хто з телегероїв виявився найбільш настирливим у цьому сезоні і хто з них особливо вигадливо «мучив» народ?
(Звісно, ні слова про політику.)
Життя в телевізорі, власне, як і в країні, часто розгортається в координатах між «буцім» і «либонь». Тобто між удаваністю і необов’язковістю.
Взаємини глядача і телегероя теж примхливі, необов’язкові. Іноді, щоправда, ці «взаємини» будуються з примусу. Тому що на ТБ ще не перемогла демократія. І нас не запитують «кого бажаєте?», а самі нахабно пропонують клоунів «на власний розсуд».
У цьому напрямку взаємодія сторін відсилає до й понині маловивчених фольклорних пластів. Як до цього перлу, наприклад: «Йшли дівчата з буряків, та й зустріли маньяків!» Перші - то наш добропорядний глядач, а другі - набридливий телегерой. Про якого (знову цитата) регулярно хочеться вести мову у стилі класичних п’єс О.Островського: «Обрид ти мені! Очі б не бачили!»
До слова, «настирливість» має різні синонімічні відтінки. Нав’язливість. Набридливість. Докучливість. Причепливість.
І це все - про них....
(Дотримуючись правил фейлетонної конструкції, залишимо чемпіонів хіт-параду безіменними, а лише з первинними жанровими ознаками їхньої безпосередньої фахдіяльності. Втім, хто ж не здогадається?!)
На десятій позиції хіт-параду настирливості, згідно з рішенням народу, помітна жінка. З легким відтінком соціальної активності (з огляду на запропоновані їй рольові політігри). Але в нашому параді важливе не це. А те... що, її нинішній (тотальний) збірний рекламний і художній телеобраз в очах народу вперто асоціюється з ласкавим... «Лаврентіївна». «От халепа, знову Лаврентіївна шпарить у жирний рекламний час напередодні матчу!» Дійсно, це збуджує... Коли чекаєш на футбол, а дама в піджаку «сто разів за хвилину» - на тлі Лаври і «Лаврентіївни» (справжньої) - вкрай настирливо розкриває свої жіночі таємниці... «У мене є мрія - вільна, сильна, квітуча...» У мене теж «є мрія». Але оскільки йдеться про даму прекрасну в усіх сенсах, немає можливості її озвучити.
Дивовижний персонаж на дев’ятому місці колективних досліджень. Охрещу його відповідно - «Омонім Сердючки». Прізвища в них ідентичні. Рід соціальних занять схожий. «Омонім» працює на прекрасному каналі «1+1» у ранковому блоці. І, на радість закомплексованим землянам, цей спритний Віталік викидає коники. Його причепливість до людей відомих не знає гальм, не відає виробничих травм. Пристав до Мадонни з квіточкою, так опісля поп-діва ще й сама вибачалася. Спровокував Філю (вручив соску для дочки), так у павича естради навіть пір’я вкрилося багрянцем. Нещодавно геть розходився. Кинувся на груди статечному голлівудському сім’янину Віллу Сміту з двозначними поцілунками... Ледве охорона відтягнула. І ось уже з нового приводу ядерний вибух в Інтернеті! Такому нахабі-«омоніму», на мій погляд, не зашкодив би бодай один прикладний персональний «антонім» (на вибір). Наприклад, антонім до слова «плекати»...
Ще одна докучлива радість (восьма сходинка). «Іван-недурник» (або Козачок засланий). Його трудоголічність потребує спеціального медичного вивчення. Вранці - кухня, увечері - пародія. А проти ночі - щоденне іменне моношоу (з виходом і в український пізній ефір). Про таких кажуть - «Нудить!» Але все одно - морщаться, супляться, дивляться, сміються. Талант і на конвеєрі блищить.
«Куховарка, дружина режисера Кончаловського» (номер сім) - освоює в Україні нові кухні, плити, дощечки для шинкування... Канали. Одного СТБ замало. Марш-кидок до конкурентів. Зі сторони - це комерційна булімія. Зсередини - звичайна телекухня. Мені невідомо, якої якості приготована нею їжа (це добре відомо Кончаловському, який радісно хрумкає з рук дружини недоступні для мас делікатеси). Зате відомий рівень її акторської «майстерності» (знімається у фільмах чоловіка і грає в постановках того ж таки чоловіка чеховських героїнь)... Про імпортних «куховарок», у свою чергу, одного разу влучно сказав усіма улюблений Б.Ступка: «Оце дожилися українці! Вже навіть борщ нас гості вчать варити...»
Вражає одностайністю і думка опитаних про «Святу трійцю» з «Нового каналу». Вони шості в рейтингу надокучливих зірок. Хоча на каналі - на перших позиціях. З їхнього приводу буркочуть: «Забагато їх, уже в усіх передачах!» А я хочу хлопців підтримати. Так, іноді перебір. Але ж і мастаки. Артистичні, винахідливі, язики добре підвішені. Хіба ж то вина талановитих ведучих, що ними на каналі, вибачайте, затикають усі діри? Як сказав одного разу Сталін, «інших письменників у нас для вас немає!»
Зате у нас є для вас «Катруся» з топ-кінозалом (сідай, «п’ять»). Світська левиця й приборкувачка («1+1»). Але тут, мені здається, у народу в носі крутить не від телеведучої (вона якраз майстер світської справи), а від програмного контенту. Від ситих, нахабних, багатих і п’яних хазяїв життя. Але проти законів природи теж не попреш. Які хазяї - таке й життя.
Четверте місце - «Єфросинія». Це збірний образ українського телеефіру. Її можуть називати як завгодно - Катею, Танею, Люсею, Марусею. Байдуже. Це нічого не змінить. Вона (під різними іменами) на всіх каналах буде якими завгодно методами пробиватися з глухої провінції в комфортабельну столицю. Її зрадять. Потім зґвалтують. Вона народить. Буде викидень. Знову народить. Дитину украдуть з пологового будинку. Вона мститиме. Боротиметься за жіноче щастя. Усіх переможе. Знайде втрачене. І в 925-й серії вийде заміж за принца з «Газпрому» або «Лукойлу». Колись безневинний міф про Попелюшку тепер нав’язливо експлуатується із сезону в сезон. Тому що це вже не Попелюшка, а термінатор.
По-третє, на продовження попередньої підтеми, ще одна модифікація міфу про Попелюшку. На прикладі найкрасивішої ведучої СТБ, якій давно симпатизую. Довго йшла до нинішнього успіху. А коли піймала золотого птаха за хвіст, то блискітки в різні боки полетіли. Її особистий «М-Фактор» - це «Майстерність», «Мудрість», а також прізвище чоловіка (на «М»). Знову ж таки, кажуть: «Багато самоповторів у циклічних однотипних проектах». Але хіба це проблема? На Заході багато нових форматів. А у нас, на півдні, у декого багато можливостей. Зачекайте, виправиться.
Друге почесне місце - «ММ з культпросвіту». Тут - без коментарів. Дивіться Перший Національний, підспівуйте йому або облизуйтеся. Раблезіанський архетип нашого «усього» навіть звіддаля помітний у всіх галузях виробництва «прекрасного». А зайві фрази про нього - трюїзм.
І, нарешті, приголомшлива перемога з величезним відривом від конкурентів, справедливо заслужене перше місце в хіт-параді теленастирливості... Звичайно, він. «Містер З.». Невловимий «Зорро»... Який багатих лоскоче, а дурних бідняків це тішить. Безсумнівно, він проводить над країною якийсь свій дуже успішний експеримент. Тому що сказати про нього «мало не буде», значить не сказати нічого. Саме лише перелічування його «щоквартальних» репертуарних трудоголічних подвигів на «Інтері» натомить длань літописця. Часом, у хвилини безсоння, з тривогою думаю про нього, як про родича: а чи спить коли, а чи ж їсть, а..., а коли ж він текст завчити встигає?! Начальник каналу, генерал гумору, командир кіно, всюдисущий артист. Але є й хороша новина. Якщо і мріяла Україна колись підсунути Росії «кузькіну мать» - цього разу номер пройшов! Тепер «містер З.» пнеться стати обличчям російського державного телебачення... Овва! На цьому - прикриємо роти кляпами. Побажаємо йому - і тут, і «там» - великих виробничих оборотів. Місія «містера» здійсненна.
Тож до нових зустрічей - після відпустки.