UA / RU
Підтримати ZN.ua

Мама, Ляля, Лариса Зиновіївна, продюсер

Лариса Роднянська народилася напередодні cтарого Нового року, 13 січня. Цього дня незмінно збиралася сім’я...

Автор: Світлана Короткова

Лариса Роднянська народилася напередодні cтарого Нового року, 13 січня. Цього дня незмінно збиралася сім’я. Найближчі. Але поняття сім’ї для Лариси Зиновіївни Роднянської було святим, з одного боку, і досить широким — з іншого. Багато років цей день був святом у Будинку кіно. Не тільки тому, що члена Спілки кінематографістів Роднянську любили, шанували, захоплювалися нею, а тому, що вона була «матір’ю-засновницею», константою і генератором ідей свого головного (після сина) дітища — кіностудії «Контакт».

День народження Лариси завжди давав можливість не лише повеселитися, купаючись у незмінно позитивній енергетиці самої іменинниці, а й зустрітися людям, яких численні проекти студії не тільки врятували від реального безробіття, дали можливість не лише заробляти на хліб насущний професією, а й творити.

Творчий шлях самої Лариси Зиновіївни перервався на злеті минулого року. Ця її смерть, безглузда й несправедлива, потрясла всіх... Але залишилася її команда, син, соратники, друзі, заряджені її ж незвичною енергетикою. Студія «Контакт» продовжує працювати, будувати плани, знімати кіно. І, схоже, проект, яким Лариса Зиновіївна була одержима останні роки — Міжнародний фестиваль документального кіно, — втілиться в життя цієї весни.

І абсолютно справедливо, що день народження Лариси Роднянської нинішнього року не став поминальним днем. У Синьому залі при вході гостей зустрічала Ляля — приголомшливий портрет знайшли її друзі. У залі було повно квітів, як і годиться в день народження, а гості, виходячи до мікрофона, брали в руки келих і вимовляли тости. Ольга Герасим’юк говорила про любов. Роман Балаян про дружбу в кіно. Микола Мащенко і Юрій Рибчинський читали вірші. Тостів було не злічити, включаючи візуальні, запропоновані присутньою Світланою Куценко, у яких уміло змонтовані дитячі, студентські, сімейні і робочі фотографії, без слів передавали чарівність особистості іменинниці.

Життя мами продовжується в серцях чоловіка, сина, онуків. Ляля не покидає своїх друзів. А продюсер Лариса Роднянська продовжує роботу у своїй студії в ім’я української документалістики.