Виставка, що проходить цими днями в Музеї історії розвідки ЦАХАЛу, явно не для людей зі слабкими нервами. У ході «війни Осло» бійцям елітних підрозділів ізраїльської армії вдалося зібрати унікальну колекцію: поряд із листівками, що містять заклики до знищення «сіоністського ворога», тут експонуються малюнки палестинських школярів; фотографії, зроблені на «уроках патріотизму» у дитсадках; пояси смерті — зброя терористів-камікадзе і не тільки...
— Заходьте, не соромтеся, — запрошує доктор Реувен Ерліх, з вигляду людина абсолютно цивільна, типовий університетський лектор. Щоправда, як з’ясувалося, за плечима сивочолого науковця героїчне армійське минуле: Ерліх — полковник ЦАХАЛу, багато років прослужив у розвідці, а зараз очолює ізраїльський Інформаційний центр із питань боротьби з тероризмом.
Опинившись у бібліотеці центру, вражаємося її багатству: фонд — 15 тисяч книг і наукових досліджень. Втім, предмет особливої гордості доктора Ерліха — архів документів і предметів, добутих за останні кілька років на території Палестинської автономії. Все це добро оформилося у виставку, експозиція якої з документальною точністю розкриває природу тероризму на всіх рівнях — від виховання в дитсадках і школах до психологічної підготовки шахідів і вручення членам їхніх сімей чеків на круглу суму.
— Ми систематизували багатющий фактичний матеріал і вирішили запропонувати хоча б малу його частину увазі ізраїльської та світової громадськості, — каже д-р Ерліх.
Дійсно, до чого словеса чиновників, відповідальних за контрпропаганду, якщо зібрані воєдино речові докази незаперечно свідчать: у Палестинській автономії цілеспрямовано культивується фетиш Смерті.
В одному із залів виставлено знімки немовлят з автоматами в руках. Поруч — малюнки палестинських школярів: шахід, який безстрашно кидається в натовп ізраїльтян; танк, що підірвався на підкладеній «національним героєм» міні.
— Практично в кожній школі, у кожному класі, на кожній парті вивішено фотографії шахідів, яких вважають народними героями, — каже Реувен Ерліх. — Ось, наприклад, який монументальний витвір мистецтва прикрашає вхід у школу «Палестина» у Калькілії: у центрі величезної картини зображено камікадзе, котрий здійснив теракт у тель-авівському дельфінарії. Приклад для наслідування...
З висячого на стіні екрана звучать протяжні заклики муедзина: ізраїльська розвідка зняла на відео п’ятничну молитву в одній з мечетей.
— А ось і роботи народних умільців — сувеніри, що увічнюють пам’ять шахидів, — каже д-р Ерліх. — Зроблено їх на кошти пожертвувань, зібраних добродійниками від ХАМАСу. На таких витворах «мистецтва» виховують ціле покоління.
По екрану біжать кадри з поставленого в Сирії художнього фільму: кровожерливий рабин на всі лади кляне безневинних арабів; таємна вечеря, у ході якої підступні сіоністи розробляють новий план захоплення палестинських територій і знищення мирного населення...
Увесь зал заповнений експонатами, знайденими солдатами ЦАХАЛу в підземних ходах Рафіаха, якими з Єгипту в ПА переправляли зброю.
Доктор Ерліх вносить суттєве уточнення: ніякі — навіть найсучасніші види озброєнь — не будуть використані ефективно, якщо низька мотивація тих, у чиїх руках вони знаходяться. Щоб сформувати нове покоління «борців за визволення Палестини» — фанатиків, готових на смерть заради досягнення «високої мети», потрібно з дитячого віку вбивати в підсвідомість культ самопожертви, з одного боку, і ненависті до ворога — з іншого.
Не дивно, що на жодній із географічних карт Палестини ви не знайдете Держави Ізраїль. Навіть на тих, де відзначено такі «споконвічно арабські» міста, як Яффо, Рамле, Аль-Кудс (Єрусалим), Акко і Назарет, єврейські населені пункти типу Тель-Авіва і Бєер-Шеви відсутні. За цими картами вчителі навчають дисциплінованих (не те що ізраїльські) школярів, ними ж прикрашені кабінети високопоставлених офіцерів палестинської армії-«поліції». Зате, щойно справа доходить до міжнародних контактів, відразу, немов за помахом чарівної палички, виникає зовсім інша географія: в англійській версії Ізраїль на карті присутній.
— У принципі, засобом психологічного впливу може служити будь-який предмет, аж до жіночих прикрас, — каже Реувен Ерліх. — Шию палестинської матері прикрасить медальйон, виконаний у формі держави Фаластин, що займає всю територію Ізраїлю. Сережки аналогічної форми красуня вставить собі у вуха.
Навіть іграшки в ПА випускають особливі, зі змістом. Чого варта лялька, що зображує Саддама Хусейна! Одержала дитина подарунок на день народження — цілий рік милуватиметься, а заодно й патріотично виховуватиметься.
— Після теракту в Мадриді по телебаченню було показано касету із записом чергових одкровень бін Ладена, — вступає в бесіду прес-секретар ЦАХАЛу бригадний генерал Рут Ярон. — Ватажок «Аль-Каїди» сказав прямо: «Ви любите життя, а ми любимо — смерть».
Не обійшлося і без трофеїв, захоплених на кораблі «Карін Ей»: в одному із залів виставлено ракетні установки, мінометні снаряди й інші види озброєнь.
Тут же експонують вибухові пристрої, починаючи від величезної бомби, здатної знищити танк, закінчуючи «поясами смерті», настільки популярними серед камікадзе. Гнітючий інтер’єр оживляє манекен палестинської леді, котра бореться за незалежність: елегантний брючний костюм, ефектна біла блузка, під яким — на тонкій талії — смертоносний пояс. У вітрині помічаю металеві кульки, підшипники, цвяхи — ними «начиняють» бомби.
Якщо розглядати кожен з експонатів окремо, жахаєшся, але не більше. Зібрані разом предмети повсякденного вжитку, література і витвори мистецтва, наявні в кожному університеті, кожній школі, дитсадку, житловому будинку, шокують.
Не залишає й тіні сумніву єдність цілей різних терористичних угруповань: на постерах ХАМАСу прославляється ватажок «Хезболли» шейх Хасан Насралла, активісти ФАТХу в масовому порядку фотографуються під прапорами ХАМАСу.
В експозиції представлено тисячі документів, які однозначно підтверджують: адміністрація ПА і ХАМАС — близнюки-брати. Просто у кожного — своя тактична задача: офіційні лідери ОВП домагаються від Ізраїлю поступок за допомогою проведення мирних переговорів, по завершенні яких іншу частину території відвоюють бойовики ХАМАСу й інших споріднених (за духом) терористичних структур.
А от і книжки, видані по-арабски. На обкладинці однієї з них Аріель Шарон зображений за штахетом, з іншої на читача дивиться «єврейський» Гітлер, з третьої із шестикутної зірки вилазить змія з отрутним жалом.
— Пробачте, чому в назві однієї з брошур, виданих в Ізраїлі, фігурує термін «інтифада Аль-Акса»? — цікавиться прес-секретар ЦАХАЛа Рут Ярон.
— А як, по-вашему, варто називати події останніх років? — відгукуються журналісти.
— Це не інтифада, це — війна, — говорить Рут Ярон.
— А хто ж сперечається?!