Картина розповідає про знакову битву за українську незалежність, що розгорнулася поблизу залізничної станції Крути, за 130 кілометрів від Києва.
Один із продюсерів проекту - Артем Колюбаєв - розповідає про причину зміщення релізу проекту, про молодих акторів. А також чому допрем'єрний показ вирішили влаштувати 29 січня саме в кінотеатрі "Київ".
- Артеме, повертаючись до релізу фільму "Крути": з самого початку передбачалося 6 грудня 2018 р. Чому все-таки прем'єра змістилася на 7 лютого 2019-го?
- Ми радилися з істориками, прокатниками. І дійшли висновку, що прокат фільму "Крути 1918" має стартувати в річницю цієї події. Як відомо, бій під Крутами відбувся 29 січня. І нинішнього року - 101-ша річниця.
Ось і хочемо зробити допрем'єрний показ 29 січня - ніби день у день із тими подіями понад столітньої давності. А в кінотеатрах фільм буде в прокаті з 7 лютого.
Цього року передбачаються офіційні заходи до Крут. І показ фільму також є в офіційній програмі цих заходів.
- Місцем передпрем'єрного показу 29 січня, очевидно, невипадково вибрали кінотеатр "Київ", що нині переживає тяжкий період: чиниться тиск на менеджмент цього найпопулярнішого в столиці кінотеатру. Тобто "Крути" - ще й підтримка "Києва"?
- Так, справді, ми зробили це невипадково. Прем'єрою фільму хочемо підтримати знаменитий кінотеатр "Київ" і привернути увагу спільноти й політикуму до зазначеної проблеми. На прем'єру "Крути 1918" приїдуть багато запрошених зірок, офіційних осіб. Ця подія, зважаючи на всі нинішні обставини, має відбутися саме в кінотеатрі "Київ", який завжди активно підтримує українське кіно і став культовим місцем для кіноманів, кінопрофесіоналів, широкої глядацької аудиторії.
- "Крути 1918" мають трьох продюсерів - вас, Андрія Корнієнка, Тараса Босака. Чи був між вами якийсь розподіл обов'язків, коли кожен продюсер відповідає за свій напрям?
- Крім продюсерів від української сторони, в нас же є ще й два іноземних співпродюсери: картину підтримали італійці та поляки, які брали участь у виробництві.
Це свідчить про те, що наш продукт цікавий не тільки українській аудиторії, до нього виник і міжнародний інтерес.
Справді, є італійські інвестиції в українську історичну картину про героїчний подвиг українських студентів 1918 р. Отож "Крути 1918" - історія, цікава світу. Бо це світова історія про боротьбу за свободу.
- Зйомки фільму стартували у вересні 2017-го. Скільки вони тривали? Багато акторів або інших учасників процесу довелося замінити за цей час?
- Так, зйомки почалися у вересні. І перший знімальний день проходив у резиденції колишнього українського президента - в Межигір'ї. А ось знімальний період тривав із вересня по грудень.
Знаєте, з часу кастингу й затвердження акторів на головні ролі ми нікого не заміняли. А в процесі роботи нам дуже допомагала Національна гвардія України - у масових батальних сценах.
До речі, зйомки проходили в умовах, наближених до реалій того часу - 1918-го. Стояв 20-градусний мороз, причому цілодобово. Тому всі дуже мерзли. Але всі - і актори, і масовка, і постановочна група проекту - були мотивовані тим, що відтворимо реальні події. Адже сто років тому українські студенти в таких самих умовах боролися за незалежність. Тільки по-справжньому, а не "як у кіно". Тому ніхто під час роботи не скиглив. І всі витримували і 20-годинні зйомки, і 20-градусний мороз.
Уточню, що зйомки відбувалися в Києві, Київській та Черкаській областях.
- Усе-таки, якщо повернутися до кастингу, то, наприклад, Петлюру у вас грає Дмитро Ступка, а в одній із ролей значиться міністр культури Євген Нищук. До речі, кого в "Крутах" грає пан міністр?
- Так, Петлюру у фільмі грає Дмитро Ступка. І навіть тепер у нього на сторінці в соцмережі - портрет Петлюри, є й фото Дмитра у гримі Петлюри. Справді, схожість просто вражає!
А ось Євген Нищук грає теж цікавого персонажа - батька Григорія Піпського, учасника бою під Крутами, розстріляного більшовиками. Відомо, що перед розстрілом цей хлопець першим почав співати "Ще не вмерла Україна". Решта студентів підтримали його. На той час Григорій Піпський був учнем гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Отож Євген Нищук і грає батька цього хлопця, котрий прожив 20 років і був убитий більшовиками.
- А які епізоди картини виявилися для режисера Шапарєва та продюсерів найскладнішими, в постановочному плані? Які, взагалі, труднощі супроводжували роботу над таким складним історичним проектом?
- Мабуть, найскладіше було з масовими сценами. Бо важко знайти величезну масовку. І, звісно, дуже дякуємо Національній гвардії України, - військові нам сильно допомогли. У них є розуміння важливості теми, є відповідальність, дисципліна. І ці якості військових під час зйомок нас просто врятували.
- Військові швидко адаптувалися до творчого процесу, виконуючи ті чи інші команди режисера?
- Так, вони швидко адаптуються. І все завдяки їхній суворій дисципліні, а також завдяки командуванню. До речі, військові зіграли набагато краще, ніж ці сцени зіграли б актори масових сцен.
Повторюся, військові розуміють особливості бою, усвідомлено ставляться до того, що роблять.
У рамках зйомок фільму "Крути 1918" спільно з Національною гвардією України ми зняли проморолик, у якому показуємо Національну гвардію в костюмах часів Крут, а потім плавно переходимо до подій, котрі відбуваються нині в Україні. Тобто показуємо цих самих військових, але вже в нашій сучасній українській військовій формі.
Таким чином, акцентуємо увагу і на теперішній битві за Україну, коли ці ж військові борються за незалежність. Історія повторюється. І все у світі циклічне.
Як сто років тому боролися за незалежність, так і сьогодні, - битва не припиняється.
І наша картина саме й починається з недавніх подій: Майдан, юнак вирішує іти добровольцем в АТО, потім переносимося на сто років назад і бачимо, як його прадід прийняв таке ж саме рішення, вступивши в добровольчу армію.
- Наскільки сценарій Костянтина Коновалова вкорінений у ту епоху, з погляду документаліста, історика? Чи все-таки у фільмі достатньо й художніх (авторських) відступів?
- Знаю, що Костянтин Коновалов писав сценарій, орієнтуючись на щоденники, які залишилися після Аверкія Гончаренка. Це історичний персонаж, командир сил УНР у бою під Крутами. А в роки Другої світової війни він був офіцером дивізії СС "Галичина".
У нашому фільмі Аверкія Гончаренка грає популярний актор Олексій Тритенко.
Отож, цей офіцер залишив свої мемуари. Після Другої світової він емігрував до США, де прожив останні роки свого життя. Після Гончаренка залишився його щоденник. Саме він і надихнув сценариста Костянтина Коновалова написати історію про героїв Крут.
Так, у фільмі є й авторські відступи. Наприклад, це вигадана сім'я головних героїв - генерал та його діти. Один син - військовий, а другий - абсолютний пацифіст, однак він вирішує йти добровольцем в армію УНР, потім вирушає до Крут і захищає незалежність. Також у картині є любовна лінія і лінія дружби.
А основні події, які постаралися відобразити на екрані, - захоплення "Арсеналу", наступ на станцію Крути. Також у фільмі є чинники зовнішньої політики - наприклад, той факт, що Франція і Британія готові були визнати Українську Народну Республіку. І таким чином допомогти Україні в боротьбі проти більшовизму.
- Кого з молодих акторів цього проекту, а їх багато, ви б уже зараз назвали відкриттям не тільки фільму "Крути", а, можливо, й українського кіно?
- Гадаю, багатьох вразить на екрані молодий актор Євген Ламах. Він грає в "Крутах 1918" головну роль. Він також зіграв і в картині "Черкаси" (фільм ще не вийшов у прокат). У принципі, наш фільм буде першим повним метром, у якому Євген грає велику роль.
Уявіть, навіть в Італії - на монтажі - іноземці, які не володіють українською, захоплювалися грою цього молодого актора.
Взагалі ж, усі наші молоді - дуже талановиті хлопці.
А ось, наприклад, популярний Олексій Тритенко постане в "Крутах" у новому для себе, некомедійному амплуа. Особлива подяка й Віталію Салію, який зіграв у "Крутах" Муравйова, втіливши на екрані "абсолютне зло". Це дуже важка роль, з якою актор, на мій погляд, упорався просто блискуче.
Про фільм
У зйомках фільму "Крути 1918" було задіяно близько однієї тисячі акторів і майже дві тисячі одиниць зброї.
Станцію Крути знімали в селі Сингаївка на Черкащині.
Київські локації картини - столичні музеї, Софійська площа, Київська фортеця.
Головне протистояння у фільмі - 400 юнаків виступають проти багатотисячного до зубів озброєного більшовицького війська.
На тлі історичних подій у "Крутах" розгортається й любовна історія - два брати Андрій і Олекса закохані в красуню Софію.
Головні актори "Крут" - Євген Ламах, Олександр Піскунов, Олексій Тритенко, Максим Донець, Дмитро Олійник, Олександр Олексенко, Андрій Федінчик, Роман Ясіновський, Віталій Салій, Богдан Юсипчук, Дмитро Ступка, Наталя Васько, Євген Нищук, Микита Чаєвський, Микола Перестюк.
Бюджет проекту - 52 млн грн.