Завершився перший етап V Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Майже сотня експертів протягом двох тижнів оцінювали доробок українських письменників і видавців. Наразі відомі підсумки — і є матеріал для перших узагальнень і висновків. Проте перераховувати усіх переможців першого етапу «Книжки року» навряд чи доцільно з двох причин. По-перше, це ще тільки результати півріччя, остаточні переможці визначаться після наступних етапів — навесні 2004 року. По-друге, результати рейтингу відкриті — кожний, хто зацікавиться конкретними балами, що їх отримало те чи інше видання (чи, наприклад, тим, як голосував той чи той експерт), з легкістю знайде необхідну інформацію в Інтернеті. Однак кілька цифр видаються показовими і симптоматичними.
Абсолютну більшість балів (по 365) набрали два видання: перша дитяча книжка відомого дорослого письменника Андрія Куркова «Пригоди пустомеликів та інші історії» («Махаон-Україна», номінація «Дитяче свято») та «Український літопис вбрання» Зинаїди Васіної («Мистецтво», номінація «Візитівка»). Не набагато відстали від абсолютних лідерів Юрій Нестерук «Рослинний світ українських Карпат» («БаК») — 257 балів та альбом Зої Чегусової «Декоративне мистецтво України: 200 імен» («Атлант ЮЕмСі») — 256 балів, обидві книжки — номінації «Візитівка». Перші місця в інших номінаціях посіли: перший том «Спогадів» Євгена Чикаленка («Темпора», номінація «Постаті» — 239 балів), «Універсали Івана Мазепи» (видавництво НТШ, номінація «Минувшина» — 211 балів), поетична збірка Олега Лишеги «Снігові і вогню» («Лілея-НВ», номінація «Голоси» — 239 балів), «Улюблені англійські вірші» («Факт», номінація «Хрестоматія» — 227 балів).
Звичайно, конкуренція у різних номінаціях була неоднаковою. Найбільше претендентів (71) зібрало «Красне письменство» (сучасна українська проза і драматургія, зарубіжна проза, поезія, драматургія). Найменше конкурсантів (16) — у номінації «Візитівка» (художні альбоми та представницькі видання, краєзнавча та туристична література). Загалом же оцінювалися 346 видань — ніби й небагато, але пам’ятаймо, що пік видавничого сезону ще попереду, а нинішні результати відбивають тільки чвертьфінальну ситуацію.
Найтолерантнішими виявились експерти номінацій «Візитівка», «Постаті» та «Голоси», а найвимогливішими — «Політлікнепу». Так, скажімо, лідерам «Політлікнепу» — збірці «Стан світу 2002» («Інтелсфера») і дослідженню А.Гірника та А.Бобро «Конфлікти: структура, ескалація, залагодження» («Основи») для перемоги виявилось достатньо набрати відповідно 134 та 132 бали. А для того, щоб потрапити до першої трійки «Візитівки» видання мало отримати понад 250 балів, у номінації «Голоси» — понад 200. Можливо, це викликане синдромом набутої обережності, притаманним нинішнім політологам внаслідок загальної кризи суспільних наук; можливо — ошатний вигляд і прекрасна поліграфія представницьких і мистецьких видань дійсно заслуговує на більш високі оцінки.
І, нарешті, кілька експертних оцінок — не цифр-балів, а вражень. Іван Андрусяк (номінація «Дитяче свято»): «Треба змінювати назву номінації. Не «дитяче свято», а «дитяче постраховисько». Для наймолодших, крім суперових «Казок села Городиловичі» Олега Кінаша, страшенно погано виданих, і крім дуже милої книжечки Оляни Рути, відзначити практично немає чого». Лесь Герасимчук (номінація «Софія»): «Є видання просто парадоксальні, вони, крім обурення, не викликають ніяких емоцій. Це, зокрема, «Філософія політики» в багатьох томах. Незрозуміло, чому тут чергуються тексти українською та російською мовами. Принцип академічних, серйозних видань такий: або все — рідною мовою, себто українською, або все — мовою оригіналу з можливим перекладом чи без нього». Наталка Білоцерківець (номінація «Голоси»): «Я найвищу оцінку поставила книжкам Олега Лишеги та Василя Голобородька. Думаю, що це той випадок, коли і рівень поета, і рівень видання абсолютно адекватні один одному». Віталій Жежера (номінація «Візитівка»): «Втішає надзвичайно широкий діапазон пропонованих книжок — від якихось занадто елітарних до суто місцевих, краєзнавчих речей...»
«Книжка року» проводиться вже уп’яте, проте організатори щороку видозмінюють деталі рейтингу, залишаючи незмінними його засадничі принципи — прозорість, об’єктивність та демократичність.