Нинішнього року основна програма триватиме дев'ять днів (1-9 червня). Цей музичний форум став чудовою нагодою для зустрічі з найкращими музикантами світу - скрипалем Даніелем Хоупом, піаністами П'єтро де Марія та Сіпріаном Кацарісом, солістами Цюріхського, Бельгійського та інших оркестрів.
Безумовно, якби не було П'ятого фестивалю Odessa Classics, не було б приводу й можливості зробити в Одеському музеї західного і східного мистецтва виставку живопису відомого українського художника Арсена Савадова "Лабораторія Орфея", яка вводить у перенасичену образами й символами реальність п'ятиметрових полотен. Атрибути музикування, вінілові платівки в руках в ангелів, крутий заміс фігуративного живопису й сюрреалістичної абстракції, барочної урочистості та стилізованих різнобарвних веретен-м'язів, із яких можна щось зібрати, на які можна когось розібрати ("Лабораторія Орфея", "Себастьян", "Готель "Елефант", "Нічний дозор", "Бухта Готтенрота", "Арлекін кутюр", "Ангел", "Сплячий Гуллівер").
Не знайшлося б приводу об'єднати в експозиції "Музика сфер" епічні полотна Олександра Ройтбурда ("Гімн демонам і героям") та "музичну" графіку Олега Соколова з фонду Музею сучасного мистецтва Одеси і зібрань відомих колекціонерів Києва й Одеси. А так не було питання, якою виставкою відкривати перебудований виставковий зал площею понад 100 кв м із системою клімат-контролю, - і дві легенди одеського мистецтва наповнили новий простір "звуками музики".
Навряд чи без фестивалю знайшов би час приїхати з концертом у місто свого дитинства канадський кларнетист Юліан Мілкіс. Постійна учасниця Odessa Classics піаністка Поліна Осетинська спільно з ним зворушила до сліз філармонічну публіку виконанням "Мініатюр" Гії Канчелі для кларнета й фортепіано. Також у програмі авторського вечора композитора (він планував приїзд в Одесу, але, на жаль, почувається недостатньо добре для далекої поїздки) прозвучали у виконанні ініціатора фестивалю, народного артиста України Олексія Ботвінова "Вальс-бостон" і "Данеліада" у супроводі камерного оркестру філармонії під керуванням Ігоря Шаврука. І піаніст, і оркестранти під час "Данеліади" з помітним задоволенням озвучували прописані в партитурі вигуки: "Ку!". Зал усміхався, впізнаючи мелодії з кінофільму "Кін-дза-дза!" і вигуки, якими вітали одне одного загадкові інопланетяни, такі схожі на нас…
А ще фестиваль став приводом до концертного виступу в оперному театрі титулованого французького піаніста грецького походження Сіпріана Кацаріса, який вразив імпровізаціями на оперні теми й на "Пісню про рушник" Платона Майбороди, а також виконанням віденських класиків - Моцарта, Бетховена та українського композитора Сергія Борткевича, що закінчив своє життя у Відні.
Саме фестиваль уможливив (уже другий рік поспіль) концерт у Великому залі філармонії віртуозів "короля циганської скрипки" Робі Лакатоша, у тому числі цимбаліста Жено Ліштеса, від чийого інструмента до кінця "Польоту джмеля" Римського-Корсакова можна було прикурювати, як у відомому кінофільмі… Тільки фестивалю публіка зобов'язана тим, що вперше за багато років у місті пролунали бахівські сонати для скрипки й клавесина, - скрипаля Євгена Кострицького одеська публіка добре знає, а клавесиністка Олена Жукова привезла з собою свій унікальний інструмент для участі в паралельній програмі в залі Художнього музею. І якби не Odessa Classics, слухати б нам тільки в записі італійського піаніста-шопеніста П'єтро де Марія, і про майстер-клас у всесвітньо відомого скрипаля Даніеля Хоупа юні "столярики" могли б тільки мріяти. Фестиваль уже став способом життя Олексія Ботвінова, - зі своєю ідеєю йому довелося справлятися самому, а справу полегшив той факт, що Одеса залишається магнітом для музикантів, батьківщиною легендарних майстрів, розплідником юних талантів. Фестиваль триває, приводом для зустрічі з одеською публікою скористалися чудові виконавці, про яких ітиметься в наступному числі.