Поетика білого має розвиток у вишуканій ненаративній скульптурі Леоніда Козлова, в елегантній стилізації Анатолія Вагієва, так само як і в довершеній пластиці графічних композицій Андрія Чебикіна. Інтуїція цих митців вловила світ краси цілісно, не деталізуючи, не вбиваючи його аналізом. Подібні образи народжуються в стані творчого трансу — між реальністю та мрією. В скульптурних композиціях Л.Козлова «Відпочинок» та А.Валієва «Принцеса» є ідеальна злука свідомого — авторського погляду та колективного безвідомого. Звідси — переконливість символів. Образ Еросу відчуто як космогонію. Графіка А.Чебикіна, якою декларована чистота стилю та вишуканість, походить з поетичних Роденівсько-Матиссівських обріїв. Культ Еросу, вільного, непридушеного бажання, порушення всіх табу лежить в основі цнотливо-чуттєвої графіки майстра. В ній розкошує поезія контуру, білих берегів, що містить в собі ще непроявлене — утаємничене. Спонтанний рух майстерної руки, пензля, пера, олівця здатні передати навіть подих — «передобраз». Це чари краси, недомовленості, що уособлені в жіночій вроді. Надмірний ліризм? А чом би й ні у наш час постмодерністської еклектики та суцільного цитування.
Коло, початок якого визначено концептуалізмом шляхетно-жорстокого медіа-арту О.Чепелик, а завершено фігуративом А.Чебикіна, замкнулося. Проект «Перехрестя», сподіваємося, доводить можливості українського модернізму, унаочнює вартості живого художнього процесу. Колекція «Перехрестя» як полілог дискурсів великою мірою є есхатологічною утопією «золотого віку». Втім, ніякий «золотий вік», або хоча б натяк на нього неможливий без діяльної підтримки. Без Перікла не було б Парфенону... Тому з особливою вдячністю куратори вшановують добродійників з Австрії та України, які професійно та фінансово допомогли проекту відбутися. Щира вдячність народному артисту Богданові Ступці — на посту міністра він підтримав проект. Щедрою душею та фахом філолога і перекладача підтримала «Перехрестя» аташе з питань культури посольства Республіки Австрія Петра Гетценбруггер. Проект, на відміну від венеціанського, не мав державного фінансування, тому дорогоцінною сприймається позиція тих, хто вважає за необхідне підтримувати культуру. На думку Валерія Міщенка: «Меценатство є знаком вельможності ділової людини, яка дбає не лише про власне духовне збагачення. Підтримку виставки «Перехрестя», яка ще на один крок наближає Україну до великої європейської родини, я сприйняв як громадянський обов’язок». |