Нещодавно на засіданні Ради міністрів Криму розглянуто питання про роботу в автономії з розвитку культури Криму. На жаль, керівники, що виступали, працівники самої культури, преса характеризували стан галузі не інакше як «глобальна криза». Голова Верховної Ради Криму Борис Дейч прямо заявив: «Міністерство культури погано керує своєю галуззю…» Криза обумовлена тим, що міністерство не керує як слід ані фінансовою складовою галузі, ні кадровою, ні концептуальною, ні технологічною, криза торкнулася всіх підприємств — бібліотек, театральних, концертних, музейних та інших організацій. За результатами засідання урядом вжито радикальних заходів — фінансовий аспект галузі перевірятимуть правоохоронні органи, двох заступників міністра — Юрія Зирянова й Володимира Бутенка — усунуто з посад, які вони обіймали. Як сказав голова Ради міністрів Сергій Куніцин, «і один, і другий нічого не роблять для того, аби надати практичну допомогу в організації роботи міністерства, і давно вже нічого не роблять...» Крім того, уряд оголосив догану заступникові міністра Леоніду Бєлому, роботу міністра Тамари Аронової визнав неефективною, а віце-прем’єру Володимиру Казаріну, який курирує міністерство, вказав на недостатнє управління підвідомчою галуззю.
Проте криза в культурі виявилася настільки глибокою й уразила такі шари, що одне засідання навіть такого високого органу не відновило нормальну роботу ні міністерства, ні установ культури. Триває скандал у театральному відомстві, жевріє конфлікт у Кримській державній філармонії.
Негаразди в театральному середовищі Криму висвітлила подія трагічна — у червні нинішнього року помер режисер Академічного російського драматичного театру Володимир Аносов, народний артист України, яскрава творча особистість, на чиїй інтелектуальній силі, як нині зрозуміло, тримався тендітний спокій у театральному середовищі. Він виконував також велику громадську роботу — очолював Кримське регіональне відділення Національної спілки театральних діячів, був секретарем ради НСТДУ. Невдовзі по його смерті члени правління кримської організації НСТДУ ухвалили безпрецедентне рішення — виключили зі своїх рядів відразу кількох працівників російського театру: директора й художнього керівника народного артиста України Анатолія Новикова, завлітчастиною театру заслуженого працівника культури України Людмилу Касьяненко, народних артистів України Володимира Кондратьєва та Віктора Навроцького. Рішення правління згодом підтримала конференція КРО НСТДУ. Причина — «написання й розголошення принизливої, очорнювальної та явно брехливої характеристики на народного артиста України… В.Аносова» Усі виключені — члени атестаційної комісії російського академічного театру.
Позиція правління КРО НСТДУ полягає в тому, що «дії атестаційної комісії неправомірні й аморальні», вона поставила під сумнів фахову придатність Володимира Аносова, який мав незаперечний авторитет і професіоналізм якого був загальновизнаний. Рада вважає, що саме ця характеристика і стала причиною смерті відомого режисера. На думку переважної більшості членів КРО НСТДУ, котрі як на раді, так і на конференції були одностайні у своїх висловлюваннях, те, що трапилося, — результат глибокої кризи в російському театрі Криму. Один із членів правління, Георгій Мєлконов, казав про те, що «в театрі імені Горького склався культ особистості Анатолія Новикова, у ньому придушується будь-яка свобода творчості». До того ж керівництво російського театру спробувало зірвати конференцію. Як пояснила голова осередку НСТДУ театру Олександра Тищенко, саме адміністрація театру не дала їй можливості провести збори з висування делегатів на конференцію. Але остання відбулася й без їхньої участі...
А колектив театру 17 липня все-таки провів свої збори, на яких висловив незгоду з рішеннями КРО НСТДУ. На прес-конференції Володимир Кондратьєв і Анатолій Новиков заявили: «Характеристика була нормальна, адже останнім часом Володимир Аносов працював не в дусі нашого театру». А події зі смертю Аносова, на його думку, «хлопці» використали, «аби негайно взяти владу в свої руки». Анатолій Новиков заявив, що він «ніколи не повернеться в цю організацію (НСТДУ. — Авт.), йому там нецікаво», а також подасть у суд на Георгія Мєлконова за його заяву. Представники театру імені Горького також заявили, що головним своїм цінителем вважають глядача, в якого театр має успіх...
Примітно, що саме характеристика стала головним предметом конфлікту й у Кримській державній філармонії. Сценарій був приблизно такий самий — негативна характеристика, неатестація, звільнення неугодного працівника. Або «перевиховання» непокірливого діяча, надія на те, що він зламається, підкориться. Але, на відміну від Володимира Аносова, художній керівник камерного хору «Таврійський благовіст» і заступник гендиректора з творчих питань Володимир Ніколенко не помер, а просто потрапив у лікарню після того, як не був атестований. «Руку» атестаційної комісії не зупинило ні те, що Володимир Ніколенко — єдиний працівник у керівництві філармонії з вищою музичною (консерваторською) освітою, ні те, що виплеканий ним «Таврійський благовіст» — найулюбленіший у глядача й найавторитетніший серед колег колектив. До того ж Ніколенко — лауреат Держпремії АРК, заслужений діяч культури Криму, і це звання, на загальну думку кримської громадськості, присвоєне йому цілком заслужено. Він — ініціатор і натхненник безлічі фестивалів та гучних музичних заходів. Просто між ним і гендиректором філармонії Ернстом Юдицьким виник конфлікт. В.Ніколенко критикував гендиректора за невміле керівництво філармонією. Гендиректор, своєю чергою, «покритикував» його в характеристиці, яку Володимир Ніколенко назвав «маренням» і «помстою за критику невмілого, застарілого, примітивного, непрофесійного, бездарного керівництва філармонією» — стільки епітетів письмово він висловив у зауваженнях на характеристиці для атестаційної комісії, яка, проте, стала на бік гендиректора. Не дивно, що факт неатестації Володимира Ніколенка викликав бурю емоцій і подиву як у глядачів і шанувальників хору, так і в колег по цеху.
Тим часом «лінію» гендиректора філармонії було розкритиковано на засіданні уряду. За словами Сергія Куніцина, унікальний колектив поступово підштовхують до статусу комерційного підприємства, до чого творчі люди, природно, не готові. З іншого боку, з’ясувалося, що й зароблене ними використовується, щонайменше, нераціонально. Здивований сумами, глава парламенту Криму Борис Дейч прямо на засіданні запитав: «Де ж ці гроші?» й доручив правоохоронним органам провести ретельну перевірку. Як з’ясувалося, у Рік культури, всупереч указу Президента про неприпустимість скорочення штатів культурних установ, гендиректор провів реорганізацію, під час якої було скорочено, крім прибиральниць і водіїв, також необхідних колективу, концертмейстерів, педагогів з вокалу, адміністраторів творчих колективів — одне слово, тих, від кого безпосередньо залежить рівень роботи філармонії. У результаті «реорганізації», проведеної гендиректором, філармонією залишилися керувати, як сказано в листі Володимира Ніколенка Президенту України Леоніду Кучмі, «непрофесіонали, люди, котрі одержали заочні дипломи вчителів історії й завгоспи в минулому... ». Рівень їх «керівництва» видно відразу — артисти філармонії вже три місяці не отримують зарплату, керівники підприємства й міністерство, попри численні звернення та пропозиції, замість ухвалення ефективних заходів, перевели колектив філармонії на скорочений робочий тиждень, чимало працівників одержали принизливі повідомлення про скорочення їхніх посад. А Кримська філармонія була ж наймогутнішою концертною й музичною організацією, вплив якої поширювався далеко за межі Криму. І що від неї залишилося?
Атестація стала знаряддям розправи з неугодними — причому, як з’ясувалося, найталановитішими та найздібнішими у творчому сенсі — працівниками. Очевидно, для подолання кризи в культурі Криму потрібні неординарні зусилля з боку держави, інакше криза лише поглиблюватиметься...